ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "06" грудня 2007 р.                                                           Справа № 2-904/06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого  судді                                                   

суддів:                                                                      

                                                                                  

 

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 12.11.2007р. (був присутній в судовому засіданні 13.11.2007р.),

від відповідача: ОСОБА_2 - представника за довіреністю від 01.10.2007р., та третіх осіб: ОСОБА_2,

                        ОСОБА_3 (був присутній в судовому засіданні 13.11.2007р.),

                        ОСОБА_4 (був присутній в судовому засіданні 13.11.2007р.),

(треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,  ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися),

 

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_9, м. Житомир

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира

від "26" липня 2006 р. у справі № 2-904/06 

за позовом ОСОБА_9, м. Житомир 

до Акціонерного товариства закритого типу "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет", м.Житомир

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- ОСОБА_3, м.Житомир

- ОСОБА_2, м.Житомир

- ОСОБА_5, м.Житомир

- ОСОБА_6, м.Житомир

- ОСОБА_4, с.Вереси Житомирського району Житомирської області

- ОСОБА_7, с.Глибочиця Житомирського району Житомирської області

- ОСОБА_8, м.Житомир

про визнання незаконними використання протоколу №4 загальних зборів АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" від 04.06.1999р., рішення товариства від 04.06.1999р. щодо внесення змін до Статуту та відшкодування моральної шкоди,

 

з перервою в судовому засіданні з 13.11.2007р. по 06.12.2007р. відповідно до ст.77 ГПК України,

 

 

 

ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 26.07.2006р. у справі №2-904/06  позов  ОСОБА_9 (м.Житомир) до Акціонерного товариства закритого типу "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" (м.Житомир)  за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 (м.Житомир), ОСОБА_2 (м.Житомир), ОСОБА_5 (м.Житомир), ОСОБА_6 (м.Житомир), ОСОБА_4 (с.Вереси Житомирського району Житомирської області), ОСОБА_7 (с.Глибочиця Житомирського району Житомирської області) та ОСОБА_8 (м.Житомир) про визнання незаконними використання протоколу №4 загальних зборів АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" від 04.06.1999р., рішення товариства від 04.06.1999р. щодо внесення змін до Статуту та відшкодування моральної шкоди залишено без задоволення за безпідставністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_9 звернувся до суду з апеляційною скаргою (т.1, а.с.267-270), в якій просить його скасувати з підстав, зазначених у скарзі, та прийняти нове рішення.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, про що, на його думку, свідчить наступне:

- зазначення Корольовським районним судом м.Житомира в оскаржуваному рішенні про те, що 04.06.1999р. відбулись збори акціонерів АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет", на яких були присутні акціонери (або їх представники) ОСОБА_3, ОСОБА_5 (за дорученням ОСОБА_10), ОСОБА_4 (за дорученням         ОСОБА_11) та ОСОБА_12 (за дорученням ОСОБА_9), що володіли більш як 60% акцій товариства, не заслуговують на увагу, оскільки на час проведення зазначених зборів акціями АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" володіло 8 акціонерів, з яких акціонери ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які не приймали участь у зборах 04.06.1999р., володіли в сукупності 42,06% акцій товариства, а згідно п.8.2.3 Статуту АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет", що діяв на час проведення зборів, збори акціонерів визнаються правомочними, якщо в них брали участь акціонери, що володіють у сукупності більше 70% голосів, тобто збори акціонерів від 04.06.1999р. у будь-якому випадку не були правомочними;

-  висновок місцевого суду про те, що по кожному питанню порядку денного зборів акціонерів АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" від 04.06.1999р. рішення приймалось більш ніж 90% голосів, є хибним, оскільки на зборах були присутні акціонери, що володіли в сукупності 57,945% акцій товариства, крім того, в протоколі зборів акціонерів АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" від 04.06.1999р. зазначено, що рішення приймались зборами не за кількістю голосів, що належали акціонерам, а по кількості фізичних осіб, що були присутніми на зборах, що суперечить приписам ст.42 Закону України "Про господарські товариства", й при цьому до числа голосуючих були включені ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які на зборах акціонерів 04.06.1999р. присутніми не були, що також підтверджує неправомочність вищезазначених зборів акціонерів;

- посилання суду першої інстанції на те, що на зборах акціонерів АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" від 04.06.1999р. інтереси ОСОБА_9 представляв його представник ОСОБА_12, інтереси акціонера ОСОБА_11 представляв ОСОБА_4, а інтереси ОСОБА_10 представляв ОСОБА_5, суперечить главі 4 ЦК УРСР, що діяв на час проведення зборів, та ст.41 Закону України "Про господарські товариства" щодо порядку представництва, поскільки в матеріалах даної справи відсутні докази того, що зазначені особи (ОСОБА_12, ОСОБА_4 та ОСОБА_5) дійсно є представниками акціонерів ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, більш того, про те, що зазначені представники брали участь в зборах акціонерів в протоколі від 04.06.1999р. зазначено не було;

- допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пояснили, що вони мали довіреності на представництво інтересів акціонерів  ОСОБА_10 та ОСОБА_11, засвідчені ОСОБА_3, проте не змогли пояснити причини відсутності таких довіреностей в матеріалах даної справи, крім того, згідно трудової книжки ОСОБА_3, оглянутої в судовому засіданні суду першої інстанції, та Статуту товариства, останній до червня 1999р. займав посаду виконавчого директора товариства, а згідно Закону України "Про господарські товариства" та Статуту АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" посада виконавчого директора для акціонерного товариства не передбачена й він не є керівником товариства (керівником АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" до 04.06.1999р. був акціонер ОСОБА_13, який і мав право видавати й засвідчувати доручення), а тому навіть у разі наявності у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 доручень, засвідчених ОСОБА_3, такі доручення були б незаконними, а вказані особи не мали б права представляти інтереси акціонерів ОСОБА_10 та ОСОБА_11;

- суперечить вимогам вказаної ст.41 Закону України "Про господарські товариства", зокрема її частини 3, також і висновок суду про те, що від імені секретаря зборів, який є позивачем у справі, протокол зборів від 04.06.1999р. було підписано його представником ОСОБА_12, а від імені головуючого на зборах ОСОБА_11 - її представником ОСОБА_4, оскільки, окрім вищенаведеного, представнику акціонера могло лише бути надано право брати участь в зборах акціонерів, голосувати від імені довірителя тощо, але не підписувати за нього протокол зборів акціонерів;

- твердження Корольовського районного суду м.Житомира в оскаржуваному рішенні про безпідставність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача моральної шкоди в сумі 5000,00 грн. не відповідає обставинам справи, оскільки моральна шкода була завдана позивачу самою підробкою та використанням протоколу №4 загальних зборів АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" від 04.06.1999р. про внесення змін до Статуту товариства; крім того, ОСОБА_3, ставши головою правління товариства за результатами зборів акціонерів від 04.06.1999р., неодноразово листами №166/ІМ та №180/ІМ від 05.11.2001р. та від 14.12.2001р. відповідно повідомляв позивача про те, що його виключено з числа акціонерів АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет", чим, на думку останнього, було порушено його права, закріплені чинним законодавством України, й завдано значної моральної шкоди.

Представник позивача в засіданні суду підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням законодавства та з неповним з'ясуванням  обставин справи, а тому просить дане рішення скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позов задовольнити.

Відповідач у відзиві №61/ІМ від 23.05.2007р. (т.2, а.с.5) та його представник в засіданні суду проти доводів апеляційної скарги заперечили, вважаючи їх безпідставними й надуманими, а рішення суду першої інстанції від 26.07.2006р. - законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що він є акціонером Акціонерного товариства закритого типу "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет", володіючи 18,69% акцій товариства, та участі в зборах акціонерів товариства від 04.06.1999р. не приймав і жодних документів не підписував не заслуговують на увагу, зокрема, поскільки, як вбачається зі змісту оскаржуваного протоколу №4 зборів акціонерів АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" та доведено в суді першої інстанції показаннями свідків - акціонерами, що приймали участь у зборах 04.06.1999р., на зборах акціонерів АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет"  від 04.06.1999р. був присутній ОСОБА_12, який є батьком та, відповідно, представником позивача; що ж до моральної шкоди, то вимога про її стягнення є безпідставною та необґрунтованою.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 письмових відзивів на апеляційну скаргу суду не надали, проте, в засіданні суду заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважають рішення суду першої інстанції від 26.07.2006р. законним і обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в засідання суду не з'явились, письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Враховуючи, що учасники процесу належним чином та своєчасно повідомленні про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать реєстри відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 19.09.2007р., від 30.10.2007р. та від  31.10.2007р. (т.2, а.с.48-50), а також враховуючи приписи ст.101 ГПК України  про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки їх неявка не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового акту.

В засіданні суду 13.11.2007р. у відповідності до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва по 06.12.2007р.

Судова колегія, заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши та обговоривши доводи, зазначені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права  при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З наявного в матеріалах справи Установчого договору від 06.04.1995р. (т.2, а.с.22-24) вбачається, що АТЗТ "Інтермаркет" було засноване громадянами           ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_2 і для забезпечення діяльності товариства створений статутний фонд у розмірі 780000000 карбованців, поділений на 156 простих іменних акцій номінальною вартістю 5000000 карбованців кожна, що розподіляються між засновниками таким чином:

- ОСОБА_3 - 45 акцій на суму 225000000 крб.,

- ОСОБА_10 -  45 акцій на суму 225000000 крб.,

- ОСОБА_11 - 30 акцій на суму 150000000 крб.,

- ОСОБА_6 - 30 акцій на суму 150000000 крб.,

- ОСОБА_2 - 6 акцій на суму 30000000 крб.

Розпорядженням виконкому Житомирської міської ради №20429538 від 11.05.1995р. було зареєстровано Статут АТЗТ "Інтермаркет"  (т.1, а.с.35-42), й ним регулюються питання щодо мети та предмету діяльності товариства, визначено його юридичний статус, повноваження засновників, розмір статутного фонду та акцій товариства, порядок розподілу прибутків та покриття витрат, визначено органи управління товариством, порядок ведення обліку, звітності та внесення змін до Статуту, а також порядок врегулювання трудових відносин та припинення діяльності товариства.

В подальшому в Статут АТЗТ "Інтермаркет" вносились зміни.

Так, 06.09.1995р. виконкомом Житомирської міської ради за №23999 було зареєстровано зміни до Статуту АТЗТ "Інтермаркет" (т.2, а.с.25), згідно яких засновниками товариства (учасниками) є ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11,  ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та статутний фонд товариства становить 1130000000 карбованців, що поділено на 226 простих іменних акцій номінальною вартістю 5000000 карбованців кожна, які розподіляються між засновниками таким чином:

- ОСОБА_3 - 45 акцій на суму 225000000 крб.,

- ОСОБА_10 -  45 акцій на суму 225000000 крб.,

- ОСОБА_11 - 30 акцій на суму 150000000 крб.,

- ОСОБА_6 - 30 акцій на суму 150000000 крб.,

- ОСОБА_2 - 6 акцій на суму 30000000 крб.,

- ОСОБА_9 - 30 акцій на суму 150000000 крб.,

- ОСОБА_7 - 30 акцій на суму 150000000 крб.,

- ОСОБА_8 - 10 акцій на суму 50000000 крб.

Згідно змін до Статуту АТЗТ "Інтермаркет", зареєстрованих виконкомом Житомирської міської ради за №6096 від 11.12.1995р. (т.2, а.с.26), статутний фонд товариства становить 1605000000 крб. та поділяється на 321 просту іменну акцію номінальною вартістю 5000000 крб. кожна й розподіляється між засновниками наступним чином:

- ОСОБА_3 - 45 акцій на суму 225000000 крб.,

- ОСОБА_10 -  45 акцій на суму 225000000 крб.,

- ОСОБА_11 - 30 акцій на суму 150000000 крб.,

- ОСОБА_6 - 45 акцій на суму 225000000 крб.,

- ОСОБА_2 - 6 акцій на суму 30000000 крб.,

- ОСОБА_9 - 60 акцій на суму 300000000 крб.,

- ОСОБА_7 - 60 акцій на суму 300000000 крб.,

- ОСОБА_8 - 30 акцій на суму 150000000 крб.

04.06.1999р. відбулись загальні збори акціонерів АТЗТ "Інтермаркет", якими, зокрема, було внесено зміни до Статуту товариства, затверджені протоколом загальних зборів №4 від 04.06.1999р. та зареєстровані виконкомом Житомирської міської ради 29.11.1999р. (т.1, а.с.6-11).

Зокрема, згідно зазначених змін та доповнень до Статуту АТЗТ "Інтермаркет" розмір статутного фонду товариства не змінився і становить 16050,00 грн. й розподілений на 321 акцію номінальною вартістю 50,00 грн., органами управління і контролю товариства є загальні збори акціонерів, правління та ревізійна комісія; загальні збори акціонерів визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери або їх представники, що мають більш як 60% голосів.

В матеріалах справи наявний протокол №4 від 04.06.1999р. зборів акціонерів Акціонерного товариства закритого типу "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" (т.1,а.с.5), з якого вбачається, що на зборах акціонерів товариства від 04.06.1999р. були присутні акціонери:

- ОСОБА_3, що володіє 14,02% акцій товариства;

- ОСОБА_10, що володіє 14,02% акцій;

- ОСОБА_11 - 9,35% акцій;

- ОСОБА_2 - 1,86% акцій;

- ОСОБА_9 - 18,69% акцій;

- ОСОБА_7 - 18,69% акцій;

- ОСОБА_8 - 9,35% акцій, що загалом складає 85,98% акцій товариства.

Головуючою на зборах акціонерів було обрано ОСОБА_11, а секретарем - ОСОБА_9

Вищевказаний протокол зборів акціонерів свідчить, що на зборах акціонерів 04.06.1999р. розглядались питання щодо обрання правління АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет", обрання голови правління товариства, внесення змін до редакції Статуту, форму випуску акцій товариства тощо й, зокрема, по третьому питанню порядку денного було вирішено затвердити зміни до Статуту АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет", які в подальшому були зареєстровані виконкомом Житомирської міської ради 29.11.1999р. (т.1, а.с.6-11).

14.09.2004р. ОСОБА_9 звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира з позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" про визнання незаконним використання відповідачем протоколу №4 загальних зборів АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" від 04.06.1999р. з метою внесення змін до Статуту товариства, скасування рішення товариства від 04.06.1999р. щодо внесення змін до Статуту та відшкодування моральної шкоди в сумі 5000,00 грн. (т.1, а.с.3-4), посилаючись на те, що він не приймав участі в зборах акціонерів від 04.06.1999р. та не підписував протокол загальних зборів акціонерів й його ж не обирали до складу правління, а тому діями відповідача, який використав підроблений протокол з певними неправдивими відомостями, порушено його немайнові права та завдано моральної шкоди, внаслідок душевних страждань, яких він зазнав через опорочення його гідності та престижу у відношеннях з іншими акціонерами.

Протокольною ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 06.10.2004р. (т.1, а.с.19-20) було залучено до участі у справі як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору акціонерів АТЗТ "Інтермаркет" - ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Заявою від 06.04.2006р. (т.1, а.с.207-208) позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати незаконним використання відповідачем протоколу №4 загальних зборів АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" від 04.06.1999р. з метою внесення змін до Статуту товариства, визнати невідповідним закону рішення зборів АТЗТ "Інтермаркет" від 04.06.1999р. щодо внесення змін до Статуту товариства та стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 5000,00 грн., зокрема, додатково зазначивши як підставу позову відсутність кворуму на зборах, що є порушенням ст.41 Закону України "Про господарські товариства".

Рішенням місцевого суду від 26.07.2006р. (т.1, а.с.258-259), як зазначалось вище, позов було залишено без задоволення.

З таким вирішенням спору по суті погоджується й судова колегія апеляційного господарського суду, проте, зазначає наступне.

Так, ст.41 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на 04.06.1999р.) визначає, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та класу акцій, власниками яких вони є. Брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами. Акціонери (їх представники), які беруть  участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом акціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з ним  договору. Цей реєстр підписується головою та секретарем зборів.

Передача акціонером своїх повноважень іншій особі здійснюється відповідно до законодавства. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів може бути посвідчена реєстратором або правлінням акціонерного товариства.

До компетенції загальних зборів, зокрема, належить внесення змін до статуту товариства; обрання та відкликання членів ради, виконавчого органу та ревізійної комісії акціонерного товариства.

Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.

Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів.

Протокол загальних зборів акціонерів підписується головою і секретарем зборів і не пізніш як через три робочих дні після закінчення зборів передається виконавчому органу акціонерного товариства.

Стаття 42 вищевказаного Закону встановлює, що рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань:

а) зміна статуту товариства;

б) прийняття рішення про припинення діяльності товариства;

в) створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв товариства.

З решти  питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.

Голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом: одна акція - один голос (ч.1 ст.44 Закону).

Відповідно до розділу 8 Статуту АТЗТ "Інтермаркет" (в редакції, що діяла станом на 04.06.1999р., тобто з врахуванням змін від 31.07.1995р. та від 31.10.1995р., т.1, а.с.35-42, т.2, а.с.25-26) вищим органом товариства є загальні збори акціонерів (п.8.2.1).

До компетенції загальних зборів акціонерів, зокрема, належить внесення змін до Статуту товариства (п.8.2.2).

Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, які володіють у сукупності 70% голосів (п.8.2.3).

Рішення вважається прийнятим з кожного питання, якщо за нього проголосували акціонери, які володіють 3/4 голосів від присутніх (п.8.2.4).

Правомочність рішень загальних зборів, порядок і періодичність їх скликання, порядок голосування визначаються згідно із чинним законодавством України (Законом України "Про господарські товариства", Установчим договором та Статутом товариства) (п.8.2.5).

Як вже вказувалось в цій постанові, рішенням зборів акціонерів АТЗТ "Інтермаркет" від  04.06.1999р. було, зокрема, внесено зміни до Статуту товариства.

Проаналізувавши пояснення позивача ОСОБА_9, третіх осіб ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та опитаних як свідків       ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_11, зафіксованих в протоколах судових засідань Корольовського районного суду м.Житомира від 19.10.2004р., 16.11.2004р., 30.11.2004р., 16.12.2004р., 07.06.2006р., 06.07.2006р. (т.1, а.с.47-61, 68-77, 84-89, 95-98, 215-219, 232-236), апеляційний господарський суд констатує, що вони мають протиріччя щодо участі в загальних зборах акціонерів або їх представників.

Так, зокрема, ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_11 вказують на особисту присутність ОСОБА_2, ОСОБА_3 та участь в зборах за дорученнями: від акціонера ОСОБА_11 - ОСОБА_4, від акціонера ОСОБА_10 - ОСОБА_5, від акціонерів ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - ОСОБА_12

Проте, позивач - ОСОБА_9, свідок - ОСОБА_12, третя особа           ОСОБА_8 заперечують як участь у цих зборах особисто, так і видачу довіреностей ОСОБА_9 та ОСОБА_8 - ОСОБА_12

Крім того, при розгляді даної справи судовою колегією з прокуратури Корольовського району м.Житомира витребовувалась кримінальна справа №03/070206, порушена за заявою ОСОБА_9 17.02.2003р. за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.194 КК України (в редакції 1960р.), що оглядалась в судовому засіданні.

З пояснень, відібраних в процесі слідства, а також протоколів допитів свідків названих вище осіб, що долучені до справи (т.2, а.с.56-74), вбачається така ж сама позиція щодо участі у зборах.

Також за поясненнями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (т.2, а.с.59-60) останні в зборах участі не брали (ні особисто, ні через представників).

В матеріалах вищевказаної кримінальної справи наявні доручення, копії яких судовою колегією долучені до матеріалів даної справи (т.2, а.с.75-76), видані        ОСОБА_11 та ОСОБА_10 відповідно громадянам ОСОБА_4 та        ОСОБА_5, згідно яких зазначеним особам було надано право представляти інтереси довірителей та голосувати по всіх питаннях, зазначених у порядку денному, на загальних зборах АТЗТ "Інтермаркет".

Підписи довірителей на зазначених довіреностях засвідчено виконавчим директором товариства ОСОБА_3 та скріплено печаткою товариства 29.11.1996р.

Дослідивши фактичні обставини справи в сукупності з нормами чинного законодавства, колегія суддів відзначає слідуюче.

Зі змісту ст.41 Закону України "Про господарські товариства" вбачається, що акціонери можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Передача акціонером своїх повноважень іншій особі здійснюється відповідно до законодавства,  тобто довіреності акціонерів повинні відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством.

Особливістю довіреностей акціонерів на право участі та голосування на загальних зборах є спеціальний порядок їх посвідчення, передбачений                            ст.41 вищевказаного Закону, що передбачає можливість посвідчення таких довіреностей реєстратором або правлінням акціонерного товариства.

Проте, довіреності, видані ОСОБА_11 та ОСОБА_10, відповідно, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не можуть бути взяті до уваги з огляду на те, що вони посвідчені не правлінням товариства (головою правління), адже ОСОБА_3 посвідчив останні як виконавчий директор (а був обраний головою правління лише 04.06.1999р., тобто спірними зборами).

Отже, за наведеного, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 фактично не скористались своїм правом на участь у зборах 04.06.1999р. (ні особисто, ні через своїх повноважних представників).

Крім того, наявний в матеріалах справи протокол зборів акціонерів                   АТЗТ "Інтермаркет" від 04.06.1999р., всупереч приписам ст.41 Закону України "Про господарські товариства" щодо порядку реєстрації учасників загальних зборів товариства, не містить застережень щодо того, що акціонери товариства ОСОБА_11 та ОСОБА_10 приймали участь у зборах через представників.

Одночасно слід зазначити, що вказаний протокол також не містить будь-яких відомостей про реєстрацію як представника акціонерів ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - ОСОБА_12 за відповідною довіреністю. Сама ж довіреність також не подана в матеріали справи. Довіреність же, що міститься в матеріалах кримінальної справи, та долучена до даної справи (т.2, а.с.77), видана ОСОБА_9              ОСОБА_12 вже в 2001 році. 

Особиста ж участь, зокрема, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, як вже зазначалось, заперечується ними особисто.

Окремо ж складеного реєстру, підписаного головою та секретарем зборів, з якого б вбачалася реєстрація акціонерів (їх представників), також не подано суду, в зв"язку з відсутністю такого реєстру.

Тобто, як вбачається з вищенаведеного, на зборах акціонерів                           АТЗТ "Інтермаркет" від 04.06.1999р. достеменно встановлена лише присутність акціонерів ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що володіли в сукупності лише 15,88% акцій товариства, що суперечить приписам ст.41 Закону України "Про господарські товариства" та п.8.2.3 Статуту АТЗТ "Інтермаркет" (т.1, а.с.35-42), згідно яких загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, які володіють у сукупності більше 60% голосів, а саме за Статутом - 70% голосів, й, відповідно, всі рішення прийняті на зазначених зборах акціонерів, є такими, що прийняті з порушенням норм законодавства.

Крім того, відповідач порушив й порядок повідомлення акціонерів про загальні збори, передбачений ст.43 Закону України "Про господарські товариства" та п.8.2.5 Статуту АТЗТ "Інтермаркет" (в редакції на 04.06.1999р. до проведення зборів), оскільки доказів про персональні повідомлення акціонерів та у пресі про проведення 04.06.1999р. загальних зборів акціонерів АТЗТ "Інтермаркет" суду представлено не було.

При цьому й сам протокол зборів акціонерів АТЗТ "Інтермаркет" від 04.06.1999р. дійсно складений як з порушеннями, про які суд вже зазначав в цій постанові (відсутність реєстрації акціонерів), так і такими, як відомості про голову та секретаря зборів (ОСОБА_11 та ОСОБА_9), які фактично не брали участі в них, та голосування не кількістю голосів за акціями, а кількістю фізичних осіб.

Проте, суд апеляційної інстанції не вважає обґрунтованою позовну вимогу ОСОБА_9 про визнання незаконним використання відповідачем протоколу №4 загальних зборів АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" від 04.06.1999р. з огляду на таке.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічний перелік встановлює ст.20 ГКУ, окрім того, додатково передбачається застосування штрафних, оперативно-господарських та адміністративно-господарських санкцій, а також установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Позивачем заявлена вимога про визнання незаконним використання відповідачем протоколу №4 загальних зборів АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" від 04.06.1999р., яка по суті є вимогою про визнання протоколу недійсним, хоча останній є лише технічним документом, який фіксує у даному випадку факт прийняття рішення загальними зборами і не є по суті актом, який може бути визнаний недійсним (на відміну від рішень загальних зборів).

Отже, виходячи з приписів частин 1 та 2 статті 16 ЦК України такий спосіб захисту цивільних прав як визнання незаконним використання протоколу загальних зборів учасників товариства не відповідає можливим способам захисту прав та інтересів, встановлених господарським (цивільним) законодавством, а такий спір фактично не є спором про наявність чи відсутність цивільного права й не може бути предметом спору та самостійно розглядатись.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з рішенням Корольовського районного суду м.Житомира про відмову в позові в частині визнання незаконними використання відповідачем протоколу №4 загальних зборів АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" від 04.06.1999р.

Що ж до рішення загальних зборів акціонерів АТЗТ "Інтермаркет" від 04.06.1999р. щодо внесення змін до Статуту товариства, яке позивач фактично просив визнати недійсним, то як суд вже прийшов до висновку, що оскільки збори 04.06.1999р. було проведено з порушенням процедури їх скликання і проведення та за відсутності кворуму, то й рішення, прийняті на них, підлягають визнанню недійсними.

Проте, відповідно до ст.71 ЦК УРСР (в редакції 1963р.), що діяв на момент проведення загальних зборів акціонерів від 04.06.1999р. та підписання протоколу №4 від 04.06.1999р., загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого  права (ст.76 ЦК УРСР).

Стаття 80 вищевказаного кодексу встановлює, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

В позовній заяві (т.1, а.с.3-4) ОСОБА_9 ставиться вимога про визнання незаконним використання відповідачем протоколу №4 загальних зборів АТЗТ "Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" від 04.06.1999р. з метою внесення змін до Статуту товариства, визнання невідповідним закону рішення зборів АТЗТ "Інтермаркет" від 04.06.1999р. щодо внесення змін до Статуту товариства та стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 5000,00 грн.

При цьому, зі штампу реєстрації вхідної кореспонденції канцелярії Корольовського районного суду м. Житомира вбачається, що ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом 14.09.2004р., тобто після спливу встановленого ст.71 ЦК УРСР трирічного строку позовної давності, який закінчився 04.06.2002р.

Згідно п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом, у тому числі й ст.267 ЦК України щодо застосування судом позовної давності лише за заявою сторони у спорі.

Посилання ж позивача в позовній заяві на те, що він лише у вересні 2001р. й випадково дізнався про проведення 04.06.1999р. загальних зборів акціонерів та внесення змін до Статуту товариства (й таким чином, звернувшись у вересні 2004р. до суду, фактично не пропустив строку позовної давності), не приймаються судовою колегією до уваги, виходячи як вже з наведеного вище, так і враховуючи таке.

Являючись акціонером АТЗТ "Інтермаркет", позивач наділений не лише правами, зокрема, щодо участі в управлінні товариством, розподілі його прибутків тощо, а й певними обов'язками, тому до посилань ОСОБА_9 на те, що він випадково дізнався про внесення змін до Статуту товариства згідно рішення загальних зборів акціонерів товариства від 04.06.1999р. суд відноситься критично, адже ст.76 ЦК УРСР визначала право на позов не лише з дня, коли особа дізналася, а й коли повинна була дізнатися про порушення свого права.

Крім того, як зазначає сам позивач, про внесення оскаржуваних змін до Статуту товариства він дізнався у вересні 2001р., а отже, він не був позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом до спливу встановленого законом строку позовної давності.

Що ж до вимог позивача про стягнення 5000,00 грн. моральної шкоди, то судова колегія, як з огляду на викладене вище, так і враховуючи слідуюче, не вбачає підстав для їх задоволення.

За загальним правилом (ч.1 ст.23 ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За змістом ч.2 статті 23 Цивільного кодексу України моральна (немайнова) шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Зокрема, з'ясуванню підлягає підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Як зазначено в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 (з наступними змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, які зазнав позивач, характеру немайнових витрат та урахуванням інших обставин.

Однак, всупереч вищенаведеному та приписам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, яка розподіляє між сторонами у справі обов'язок доказування і подання доказів, в залежності від того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення, позивач не зазначив доказів, які підтверджують позовні вимоги в частині моральних страждань, не виклав обставини, якими обґрунтовано вимоги в частині розміру моральної шкоди: з яких міркувань позивач виходив, визначаючи такий розмір тощо.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 26.07.2006р. у справі №2-904/06 про відмову в задоволенні позову ОСОБА_9 є законним, а тому його слід залишити без змін.

Одночасно, суд враховує й ту обставину, що 17.03.2005р. державним реєстратором виконкому Житомирської міської ради зареєстровано Статут                     АТЗТ "Інтермаркет" в новій редакції (т.1, а.с.242-254), яка містить й зміни, що були зареєстровані виконкомом 29.11.1999р. після затвердження загальними зборами товариства від 04.06.1999р.

Підсумовуючи все вищенаведене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_9 є такими, що не заслуговують на увагу, в зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26 липня 2006 року у справі №2-904/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_9, м. Житомир - без задоволення.

2. Справу №2-904/06 повернути до Корольовського районного суду м.Житомира.

Головуючий суддя                                                                 

судді:

                                                                                            

 Віддрук. 13 прим.:

1 - в справу,

2,3 - сторонам,

4 - ОСОБА_3 (АДРЕСА_1),

5 - ОСОБА_2 (АДРЕСА_2),

6,7 - ОСОБА_5 (АДРЕСА_3,

АДРЕСА_4),

8 - ОСОБА_6 (АДРЕСА_5),

9 - ОСОБА_4 (АДРЕСА_6),

10 - ОСОБА_7 (АДРЕСА_7),

11,12 - ОСОБА_8 (АДРЕСА_8),

13 - в наряд