П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

29.11.2007 р.                                                                                                     № 11/90 

Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:

головуючого - судді Винокурова К.С.,

секретаря судового засідання Давиденка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.11.2007 р. о 13 год. 15 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 04.12.2007 р. о 17 год. 00 хв., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі СПД ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (надалі ДПІ у Оболонському районі міста Києва, відповідач) № 0005161704/0 від 20.08.2007р.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю висновків зроблених під час перевірки  та наявністю підстав для визнання недійсним прийнятого на підставі складеного акту податкового повідомлення-рішення.

Висновок податкового органу щодо відсутності у фізичної особи-підприємця підстав нараховувати амортизацію та відносити до складу витрат амортизаційні відрахування згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивач вважає неправомірними виходячи з наступного.

Порядок формування витрат на здійснення підприємницької діяльності фізичними особами, на які можна зменшити суму одержаного доходу, чітко визначено в абзаці 3 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян». Саме у вказаній статті зазначено, що до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Аналогічні норми містяться в інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю», що затверджена Наказом ГДПІ України від 21.04.1993р. № 12, яка розроблена і прийнята податковим органом на виконання Декрету «Про прибутковий податок з громадян»та відповідно закріплює право підприємця використовувати ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і відносити до складу витрат амортизаційні відрахування.

Відповідачем позову не визнано, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених вимог та правомірність висновків про порушення позивачем ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»в частині неправомірного віднесення у перевіряємому періоді до складу валових витрат амортизаційних відрахувань.

Позиція відповідача полягає в тому, що позивач -суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа не є платником на прибуток, не має обов'язку вести бухгалтерський облік, тому тільки формує витрати згідно з переліком ст. 5 «Валові витрати»Закону «Про оподаткування прибутку підприємств». Ведення бухгалтерського обліку складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, для фізичних осіб -платників податку законодавством не передбачено. Нараховувати амортизацію фізичні особи не мають законодавчих підстав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників Позивача і представників Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Оболонському районі міста Києва проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства СПД ОСОБА_1 за період з 01.10.2005р. по 31.03.2007р., про що складено акт № 621/17-4-НОМЕР_3 від 10.08.2007р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

На підставі висновків вказаного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005161704/0 від 20.08.2007р., яким за виявлене під час перевірки порушення ст. 13 розділу 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб»у розмірі 50 775 грн.

          В акті перевірки (розділ 2.1.2) зазначено, що в порушення ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» до складу валових витрат протягом перевіряємого періоду підприємцем було віднесено амортизаційні відрахування в розмірі 384 672, 16 грн. внаслідок чого занижено оподатковуваний дохід у 4 кварталі 2005р. на суму 41 236, 32 грн., у 2006р. на суму 304 852, 02 грн., у першому кварталі 2007р. на суму 38 556, 82 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у вказаних періодах. 

          Вказане порушення визначено у зв'язку з тим, що з позиції податкового органу фізична особа -платник податку не є платником податку на прибуток, не має обов'язку вести бухгалтерський облік, тому тільки формує витрати згідно з переліком статті 5 «Валові витрати»Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Ведення бухгалтерського обліку складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, для фізичних осіб -платників податку законодавством не передбачено. Тобто нараховувати амортизацію фізичні особи не мають законодавчих підстав.

          Висновки викладені в акті перевірки щодо виявлених порушень судом не приймаються виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 01.11.2001р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією про що зроблено запис щодо включення відомостей про фізичну особу-підприємця до єдиного державного реєстру.

Згідно відомостей наведених у загальних положеннях акту перевірки (п. 1.3) платник податків -фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності РДА Оболонського району згідно свідоцтва № НОМЕР_1 від 01.11.2001р. (перереєстрація з ДПІ Дарницького району міста Києва у зв'язку із зміною місця проживання). Відповідно до заяви по формі 4ОПП взята на податковий облік в ДПІ у Оболонському районі міста Києва 08.07.2003р. за № НОМЕР_2, є зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Таким чином, статус позивача як суб'єкта підприємницької діяльності підтверджується наявними у справі документами, та відповідно не заперечується відповідачем.

Згідно п.22.10 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, стосовно оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю діють положення розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян".

Відповідно до ст.13 р. ІV Декрету оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній   формі)   і   документально   підтвердженими   витратами,   безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. До складу витрат безпосередньо пов'язаних з одержанням    доходів,     належать    документально    підтверджені    витрати,    як включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації.

Згідно додатка № 7 "Про склад валових витрат виробництва (обігу), що виключаються з валового доходу платників податку - фізичних осіб" до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.93 № 12, фізична особа - платник податку не є юридичною особою і платником податку на прибуток, не має обов'язку вести бухгалтерській облік, тому формує витрати за переліком статті 5 "Валові витрати" і відповідно до статті 8 "Амортизація" вказаного Закону з деякими особливостями.

Положення статті 5 ("Валові витрати") застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно із операціями (які відповідають переліку статті 5), за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отриманий дохід.

Відповідно до статті 8 ("Амортизація") можливо додатково зменшити валовий дохід виключно на суми витрат, які підлягають амортизації і не перевищують розмір амортизаційних відрахувань, нарахованих шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів, лише у випадку ведення бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів відповідно з Порядком, який встановлюється Міністерством фінансів України.

До декларації про доходи, одержані за звітний період, включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально. Виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що при визначенні сукупного чистого доходу, як об'єкту оподаткування, до розрахунку приймаються фактично отримана у звітному періоді фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності сума валового доходу та фактично витрачена у зв'язку з отриманням цього доходу сума витрат. До складу витрат можливим є включення амортизаційних відрахувань, нарахованих шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів у випадку ведення бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів.

Як свідчать матеріали справи, підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення від 20.08.2007р. 0005161704/0  слугував в тому числі висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 10.08.2007р., про завищення позивачем валових витрат за IV квартал 2005 року - I квартал 2007 року на загальну суму 384 672, 16 грн. внаслідок включення позивачем до валових витрат амортизаційних відрахувань у вказаному розмірі.

          Як встановлено під час перевірки підприємцем нараховувалась амортизація по основним фондам згідно придбаного у власність нерухомого майна:

- екструзійні комплекси для виготовлення панелей у кількості 3 одиниці, придбані 17.12.2004р. -договір купівлі-продажу № 37 від 01.12.2004р., введені в експлуатацію по строку з 01.01.2005р.;

- виробничий комплекс загальною площею 1 258, 40 кв. м. за адресою смт. Пересічне Дергачівського району Харківської області -договір купівлі продажу від 19.04.2005р.

- виробничий комплекс загальною площею 1666,30 кв.м. за адресою смт. Пересічне Дергачівського району Харківської області -договір купівлі продажу від 23.03.06.

          Відповідно до укладених договорів зазначене майно придбавалось позивачем як суб'єктом підприємницької діяльності, копії вказаних договорів залучені до матеріалів справи. До матеріалів справи залучені відомості про нарахування амортизації по групах основних фондів (третя та перша відповідно) за перевіряємий період, оборотно-сальдові відомості по рахунках, які свідчать про ведення підприємцем бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів, що підлягають амортизації.

          З метою одержання доходу від господарської діяльності підприємцем використовувалось нерухоме майно, надавались послуги з оренди нежитлових приміщень, промислового обладнання, що підтверджується наявними у матеріалах справи договорами оренди. За умовами укладених договорів амортизаційні відрахування нараховуються орендодавцем, яким є суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (п. 4.1 договору № 12/07 від 01.01.2007р., п. 4.1 договору № 01/09-06 від 01.09.2006р., п. 9 договору оренди № 7 від 01.04.2006р., п. 4.1 договору № 24/01-06 від 24.01.2006р., п. 11 договору оренди обладнання № 01/01-06 від 01.01.2006р., п. 4.1 договору № 01/11-05 від 01.11.2005р., п. 4.1 договору № 23/08-07 від 01.08.2007р., п. 12 договору № 04/07 від 01.12.2006р., п. 4.1 договору № 02/07 від 01.02.2007р. тощо).

Таким чином, враховуючи, що валові витрати мають характер реальних витрат платника податку та повинні враховуватися в тому ж податковому звітному періоді, що і доходи, з отриманням яких ці витрати безпосередньо пов'язані, позивачем були правомірно включені до валових витрат нараховані амортизаційні відрахування що також відповідає приписам додатку № 7 до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.93 № 12.

          За таких обставин, висновки відповідача викладені у акті перевірки від 10.08.2007р. щодо неправомірного віднесення підприємцем до складу валових витрат суми амортизаційних відрахувань в розмірі 384 672, 16 грн. не відповідають чинному законодавству. Заниження оподатковуваного доходу у вказаному розмірі спростовується матеріалами справи у зв'язку з чим відсутні підстави для визначення суми податку з доходів фізичних осіб на суму 50 775 грн..

Позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163  КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва № 0005161704/0 від 20.08.2007р.

3. Стягнути з рахунків державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_3) 3, 40 грн. (три гривні 40 копійок) судових витрат.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                     К.С.Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -04.12.2007.