ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
УХВАЛА
27.04.11 Справа № 29/44/2011
За позовом: Фізичної особи –підприємця
ОСОБА_1,
м. Луганськ;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
"Колекторська компанія АВІС", м. Луганськ;
про стягнення 7277 грн. 73 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.;
секретар судового засідання: Скрипник М.С.;
в присутності представників
сторін:
від позивача: повноважний представник у судове
засідання не прибув;
від відповідача: повноважний представник у судове
засідання не прибув.
Обставини справи: Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 (далі –ФОП ОСОБА_1, позивач у справі) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія АВІС" (далі –ТОВ "КК АВІС", відповідача у справі) заборгованості у сумі 7277 грн. 73 коп., в тому числі: основний борг у сумі 1500 грн. 00коп., інфляційні нарахування – 5686 грн. 50 коп. та 3 % річних –91 грн. 23 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого товару на підставі видаткової накладної № 318/2009 від 16.02.2009.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія АВІС" (далі –ТОВ "КК АВІС") відповідач у справі, подав відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги позивача не визнав повністю та просить у задоволенні позовних вимог позивача відмовити, оскільки керівник відповідача не підписував видаткову накладну № 318/2009 від 16.02.2009, не отримував товар зазначений в цій накладній та не надавав позивачу довіреності на отримання товару.
Обґрунтовуючи свої доводи відповідач посилається на положення статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункти 2, 14 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використання довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів У країни № 99 від 16.05.1996 та пункт 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
При з'ясуванні фактичних обставини справи, дослідженням наданих доказів, суд
В С Т А Н О В И В:
Відповідач у справі 16.02.2009 за видатковою накладною № 318/2009 від 16.02.2009 отримав від позивача товар (стіл офісний 1,8 м х 0,6 м та стіл офісний 1,0 м х 0,6 м) на суму 1500 грн. 00 коп. (а.с.10).
Відповідач зобов'язався здійснити оплату цього товару:
- до 15.03.2009 у розмірі 750 грн. 00 коп.;
- до 15.04.2009 у розмірі 750 грн. 00 коп., про що свідчить відповідний запис керівника підприємства –відповідача Жижченко Р.Ю. на рахунку –фактурі № 318 від 14.02.2009, засвідчений печаткою підприємства (а.с.9).
Проте, відповідач у зазначений строк за поставлений товар не розрахувався.
09.03.2011 позивач вдруге надіслав на адресу відповідача претензію № 2 з вимогою терміново розрахуватися за видатковою накладною № 318/2009 від 16.02.2009 (копія додавалася) та сплатити заборгованість, згідно статті 625 ЦК України, у розмірі 7277 грн. 73 коп. з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних (а.с.12).
Факт одержання даної претензії підтверджено описом поштового відправлення від 09.03.2011 та документом Експрес –служби "IT LOGISTIC" (а.с.13).
Відповідач на претензію відповідь не надав, суму боргу не сплатив.
Спір між сторонами виник в результаті не оплати відповідачем товару отриманого за вказаною видатковою накладною на підставі рахунку –фактурі № 318 від 14.02.2009, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та законних інтересів з викладеними вище позовними вимогами.
Враховуючи заперечення відповідача викладені у відзиві на позов, з метою повного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи та вирішення питання про призначення судової почеркознавчої експертизи у судовому засіданні було оголошено перерву до 27.04.2011 до 10-00.
Після перерви сторони не скористались правом участі у судовому засіданні.
Від позивача надійшла заява від 21.04.2011, в якій, посилаючись на норми статті 22 ГПК України, він відмовився від позову, у зв’язку з мирним вирішенням спору.
Статтею 22 ГПК України визначені права та обов’язки сторін у господарському процесі, зокрема, встановлено право сторони до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.
Порядок відмови від позову встановлений статтею 78 ГПК України, зокрема, відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучаються до справи. Ця заява підписуються відповідно позивачем.
Розглянувши заяву позивача, суд приймає його відмову від позову, оскільки дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиїх –небудь прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Частиною 2 статті 80 ГПК України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Отже, провадження у справі № 29/44/2011 за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "АВІС" про стягнення 7277 грн. 73 коп. слід припинити.
Враховуючи викладене, керуючись статями 22, 78, пунктом 4 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –
У Х В А Л И В:
Припинити провадження у справі № 29/44/2011 за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "АВІС" про стягнення 7277 грн. 73 коп.
Суддя Р.Є. Якушенко