Справа № 2-1805/09 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2009 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
Головуючої Галіян Л.Є.
при секретарі Хлібороб Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) про дострокове розірвання договору банківського вкладу, стягнення внесених коштів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Посилається на те, що 17.07.2008 року між нею та відповідачем по справі укладено строковий договір банківського вкладу № Б9АК2, згідно якого банк прийняв від неї на депозитний рахунок грошові кошти у сумі 7000 євро на строк до 17 липня 2011 року з виплатою 8 відсотків річних. 26 вересня 2008 року між ними укладено ще один договір про банківський вклад «Депозитний», згідно якого вона внесла депозит у сумі 7 000 євро терміном на 3 місяці з виплатою 10, 5 відсотків річних. На її заяви відповідач відмовляється розірвати договір від 17.07.2009 року та достроково повернути кошти, а також виплатити вклад за договором, термін дії якого закінчився 26 грудня 2008 року. Таким чином, відповідач взяті на себе зобов’язання по поверненню банківського вкладу згідно договорів не виконує належним чином, у зв’язку з чим позивач просить суд розірвати достроково договір банківського вкладу від 17.07.2008 року, стягнути у судовому порядку вклад за двома договорами у сумі 14 000 євро, 10 000 грн. завданої моральної шкоди. а також матеріальні збитки у сумі 100 євро.
В ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги уточнила у зв’язку з тим, що відповідачем у лютому 2009 року виплачено їй депозитні кошти за двома договорами банківського вкладу. Однак, у зв’язку з тим, що кошти були виплачені невчасно, позивач просить суд у відповідності до ст. 625 ЦК України стягнути в її користь 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов’язання у сумі 5740 євро. Крім цього, просить стягнути з відповідача 10 000 грн. моральної шкоди, яку обгрунтовує тим, що своїми діями банк завдав їй моральних страждань.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримала, посилаючись на викладені у заяві мотиви.
Представник відповідача акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що 07.10.2008 року Правлінням Національного банку України призначено в Банку тимчасову адміністрацію строком на 1 рік, з 07.10.2008 року до 06.10.2009 року, а також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців - з 07.10.2008 року по 06.04.2009 року. Незважаючи на тимчасову адміністрацію позивачу були повністю виплачені депозитні кошти та належні відсотки за двома договорами банківських вкладів. Відповідно до ЗУ «Про банки та банківську
діяльність» протягом дії мораторію, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань, а тому вимоги про стягнення 3 % річних вважає безпідставними. Також просить відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд прийшов до висновку, що позовна заява не підлягає до задоволення з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
17 липня 2008 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу «Активний вкладник» № Б9АК2, за умовами якого банк приймає від вкладника грошові кошти в сумі 7 000 євро строком на 36 місяців - з 17.07.2008 року по 17.07.2011 року, відсоткова ставка за депозитом встановлюється у розмірі 8 % річних.
26 вересня 2008 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_1 укладено договір про банківський вклад «Депозитний» на 3 місяці» у іноземній валюті з капіталізацією та періодичною виплатою процентів № Б9ЙЗ 1, згідно з умовами якого банк прийняв від позивачки на зберігання депозит у сумі 7 000 євро терміном на З місяці з 26.09.2008 року, днем повернення депозиту визначено 26 грудня 2008 року.
Як з’ясовано судом, після закінчення терміну дії депозитного договору № Б9Й31 від 26.09.2008 року, тобто після 26.12.2008 року, позивач звернулася до відповідача із вимогою про виплату їй депозитних коштів на нарахованих відсотків згідно з умовами договору.
21 січня 2009 року позивачу ОСОБА_1 виплачено 7185 євро депозитних коштів та процентів за договором № Б9Й31 від 26.09.2008 року, що стверджується заявою на видачу готівки від 21 січня 2009 року.
Також судом встановлено, що 20 лютого 2009 року позивачу ОСОБА_1 достроково виплачено депозитний вклад та належні до виплати відсотки з договором банківського вкладу «Активний вкладник» № Б9АК2 від 17.07.2008 року, чого сторони у судовому засіданні не заперечили. При цьому, позивач звернулася до відповідача із письмовою заявою про дострокове розірвання договору та повернення вкладу за даним договором 09 лютого 2009 року, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія даної заяви.
ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак, відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" протягом дії мораторію, , зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Згідно постанови Правління НБУ № 308 від 07.10 2008 року призначено у акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство) тимчасову адміністрацію строком на 1 рік, з 07.10.2008 року до 06.10.2009 року, а також з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану
банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців - з 07.10.2008 року по 06.04.2009 року.
Таким чином, враховуючи те, що на час виконання акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком зобов’язань перед позивачкою ОСОБА_1, уже був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов’язання у сумі 5740 євро до задоволення не підлягають.
Також суд приходить до переконання, що слід відмовити у позові в частині стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено і судом не здобуто доказів спричинення їй зі сторони відповідача такої шкоди, а тому, враховуючи вимоги ст. 60 ЦПК України, у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 213, 215, 292, 294 ЦПК України, ст. ст. 23, 526, 625, 629, 1058 - 1061 ЦК України, Законом України "Про захист прав споживачів", Законом України "Про банки і банківську діяльність", суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги -протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.