КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-345/10 Головуючий у 1-й інстанції: Лєдньв Д.М.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
У Х В А Л А
Іменем України
"31" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Ключковича В.Ю., Межевича М.В.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу представника Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій та перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання відмову відповідача щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»як особі, яка є пенсіонером та проживає в зоні посиленого радіоактивного контролю та перерахунку додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю відповідно до ст. 51 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 09.07.2007 року; зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної надбавки до пенсії в розмірі, встановленому ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.05.2008 року по 15.08.2010 року; зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2009 року по теперішній час з послідуючим перерахунком та виплатою до того часу поки дані норми будуть чинними.
Ухвалою Звенигородського суду Черкаської області від 30 листопада 2010 року року позовні вимоги в частині вимог позивача про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної надбавки до пенсії за період з 09.07.2007 року по 22.05.2010 року залишено без розгляду, як поданий після закінчення встановленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Постановою Звенигородського суду Черкаської області від 17 грудня 2010 року решту позовних вимог позивача задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку скороченого провадження, то колегія суддів приходить до висновку про розгляд справу у порядку письмово провадження у відповідності до п. 3) ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позову, оскільки позивачем порушено строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів за період з 09.07.2007 р. по 22.05.2010 р.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи четвертої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 «Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі –Закон № 796-ХІІ) особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.
Таким чином, посилання відповідача на постанови КМ України № 530 від 28.05.2008, № 654 від 16.07.2008 та № 836 віл 26.07.1996, на підставі яких проводилося нарахування спірних виплат позивачу раніше, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.
Безпідставними є також посилання відповідача на Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, яким були внесені зміни до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 такі зміни визнано неконституційними, а відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Крім того, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та від 26.07.1996 № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими обмежені права на отримання вищезазначених додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та доплати Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, встановленими ст. ст. 39, 51 Закону № 796-ХІІ, а тому застосуванню підлягають саме останні, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що має місце порушення прав позивача щодо не нарахування та виплати їй доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у відповідності до вимог ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 23.05.2010 року по даний час з урахуванням раніше сплачених сум, а тому суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позовні вимоги позивача.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.
Відповідно до ст. 200 КАС України – суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу представника Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій та перерахунок пенсії –залишити без задоволення, а постанову Звенигородського суду Черкаської області –без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Губська О.А.
Суддя Ключкович В.Ю.
Суддя Межевич М.В.