КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-11039/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А
Суддя-доповідач: Губська О.А.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"31" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Ключковича В.Ю., Межевича М.В.
при секретарі Франчук О.П.
за участю позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України про визнання незаконним та скасування наказу від 25.06.2010 року № 1188-к, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання незаконним та скасування наказу від 25.06.2010 року № 1188-к, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
На вказану постанову суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову, якою задовольнити позов повністю.
В судове засідання з’явився позивач, яка апеляційну скаргу підтримала та просивла її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду – скасуванню.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, оскільки відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв в межах та у спосіб визначений законодавством України.
З таким рішенням суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Наказом Державної митної служби України від 19.11.2002 року №143-к ОСОБА_2 прийнято на посаду по переводу з Державного комітету України з питань фізичної культури та спорту на посаду головного юрисконсульта до відділу моніторингу проектів правових актів і аналізу правової робити.
У зв'язку із введенням в дію нової структури та штатного розпису центрального апарату Державної митної служби України на 2006 рік, наказом Держмитслужби України від 28.03.2006 № 246 переведено 10.04.2006 р. ОСОБА_2, головного спеціаліста-юрисконсульта відділу нормативно-правового забезпечення Юридичного департаменту, на посаду головного спеціаліста-юрисконсульта відділу організації правової роботи Юридичного департаменту з посадовим окладом згідно зі штатним розписом та із збереженням надбавок у раніше встановлених розмірах.
Наказом від 25.06.2010 року 1188-к «По особовому складу»за порушення Присяги державних службовців, що виявилось у завданні шкоди авторитетові митної служби України, припинено 25.06.2010 року перебування на державній службі в митних органах відповідно до п.6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», шляхом звільнення її із займаної посади.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу»підставами припинення державної служби є відмова державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Стаття 17 зазначеного Закону України передбачає, що громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».
Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.
Причиною звільнення та порушення вимог зазначеного Закону України стало те, що 25.06.2010 року, рухаючись у напрямку вул. О.Теліги по вулиці Дегтярівській за кермом власного автомобіля позивачка, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння втратила свідомість і не справившись з керуванням потрапила у дорожньо-портну пригоду.
Постановою від 02.07.2010 року встановлено порушення пп..2.9., 12.1, 13.1. Правил Дорожнього руху та розпочато адміністративне провадження.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 06.08.2010 року у справі № 2819-1/10 на підставі наданих ВДАІ з обслуговування Солом'янського району при УДАІ МВС України в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності, позивачку визнано винною у вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП, та встановлено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3740, 00 грн.
Відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовими особами митної служби України є працівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, на яких Митний кодексом та іншими законами України покладено здійснення митної справи, організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і яким присвоєно спеціальне знання.
Правовий статус посадових особі митної служби України, їх права та обов'язки
визначаються Конституцією України, Митним Кодексом, а в частині, що не регулюється
ним –Законом України «Про державну службу».
В преамбулі Митного кодексу України визначено, що цей Кодекс визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Отже, при звільненні з ОСОБА_2 необхідно було керуватися Митним кодексом України як спеціальним законодавчим актом.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.19 Закону України «Про державну службу»регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичних служб, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.
Таким чином, питання звільнення державних службовців митної служби регулюється загальним законом –КЗпП України та спеціальним законом, який є Дисциплінарний статут митної служби України з вимогами, визначеними Законом України «Про державну службу».
Відповідно до ст. 22 Дисциплінарного статуту митної служби України до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать:
1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників;
2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України;
3) утрата службового посвідчення, документів, що є підставою для пропуску предметів через митний кордон України, а також митного забезпечення, бланків суворої звітності, зброї, спеціальних засобів, затриманих або прийнятих митницею на зберігання предметів;
4) затримання, вилучення та прийняття на зберігання предметів, валюти України та іноземної валюти без оформлення і реєстрації в установленому законодавством порядку відповідних документів;
5) брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов'язків, проведення несанкціонованого особистого огляду громадян;
6) перешкоджання законній діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема під час здійснення ними зовнішньоекономічних операцій;
7) сприяння проникненню, умисне або внаслідок недбалого ставлення до виконання своїх обов'язків невжиття необхідних заходів для недопущення несанкціонованого проникнення сторонніх осіб до зони митного контролю;
8) приховання посадовою особою митної служби фактів її судимості або подання підроблених документів, необхідних для працевлаштування в митних органах;
9) недодержання обмежень щодо роботи за сумісництвом або зайняття підприємницькою діяльністю та інших обмежень, передбачених законодавством;
10) неподання або подання неправдивих відомостей у декларації про доходи;
11) інші діяння, визначені як порушення службової дисципліни законами та іншими нормативно-правовими актами України.
Діяння, визначені цим Статутом як порушення службової дисципліни, є дисциплінарними правопорушеннями.
Стаття 23 вказаного Статуту передбачає, що за вчинення дисциплінарних правопорушень до посадових осіб митної служби можуть бути застосовані такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) затримання на період до одного року присвоєння чергового спеціального звання; 4) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 5) попередження про неповну службову відповідність; 6) звільнення з митного органу.
В свою чергу ст. 28 цього Статуту встановлює вичерпний перелік в яких випадках до посадової особи митної служби може застосовуватися дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 31 Дисциплінарного статуту митної служби України з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.
Згідно з п. 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб уповноважених на виконання функцій держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. № 950 стосовно державних службовців може бути проведено службове розслідування: у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян; у разі недодержання ними законодавства про державну службу, про боротьбу з корупцією, порушення етики поведінки; на вимогу державного службовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Також, відповідно до п. 2.1. Порядку проведення службових розслідувань у митних органах України, затвердженого наказом Державної митної служби України вiд 29 липня 2002 р. № 408, службове розслiдування проводиться: у разi невиконання або неналежного виконання посадовими особами митних органiв службових обов'язкiв, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподiяло значну матерiальну чи моральну шкоду державi, пiдприємству, установi, органiзацiї, громадяниновi чи об'єднанню громадян; у разi недодержання посадовими особами митних органiв законодавства про державну службу, про боротьбу з корупцiєю, а також при порушеннi етики поведiнки; на вимогу посадової особи митного органу з метою зняття безпiдставних, на її думку, звинувачень або пiдозри.
Пунктами 3.1, 7.1 зазначеного Порядку передбачено, що рiшення про проведення службового розслiдування може бути прийняте Головою Державної митної служби України, керiвником митного органу або особою, що їх замiщує. За результатами службового розслiдування члени комiсiї складають акт службового розслiдування.
Однак всупереч зазначених норм, відповідачем не було призначено службове розслідування.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обгрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, без повного з'ясування всіх обставин справи, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва –скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П О С ТА Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України про визнання незаконним та скасування наказу від 25.06.2010 року № 1188-к, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу –задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва –скасувати.
Постановити нову постанову, якою позовні вимоги позивача задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ Державної митної служби від 25.06.2010 р. № 1188-к «По особовому складу».
Поновити ОСОБА_2 на посаді головного спеціаліста-юристконсульта відділу організації правової роботи Юридичного департаменту Державної митної служби України.
Стягнути з Державної митної служби України середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 25.06.2010 року по день видання наказу про поновлення ОСОБА_2 на роботі.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Губська О.А.
Суддя Ключкович В.Ю.
Суддя Межевич М.В.
Повний текс постанови виготовлено 04.04.2011 року