КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №2-а-423/09                                                       Головуючий у 1- й інстанції  

Суддя - доповідач:  Петрик І.Й.

У  Х  В  А  Л  А

Іменем України

06 квітня 2011 р.          м. Київ

 Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                                                      Петрика І.Й.,

                  Суддів:                                                     Грибан І.О.,

                                                                              Парінові А.Б.,

При секретарі судового

засіданні:                                                               Проказіні О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Попілянського районного суду Житомирської області від 13 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Голови Верховного Суду України Онопенка Василя Васильовича про надання обґрунтованої відповіді на звернення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач (ОСОБА_3) звернулася до суду з адміністративним позовом до Голови Верховного Суду України Онопенка Василя Васильовича про надання обґрунтованої відповіді на звернення.

Ухвалою Попілянського районного суду Житомирської області від 13 серпня 2009 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі ст. 109 КАС України.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції –скасуванню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.   

Відповідно до ч. 1 ст. 9  Кодексу адміністративного судочинства   України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

У п. 1 ч. 1 статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.    

Так, відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції прийшов до висновку, що остання подана з порушенням правил предметної підсудності адміністративних справ, а саме, вважає, що зазначений спір має вирішуватися за нормами Цивільно-процесуального України.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження фактично є бездіяльність бездіяльність посадової особи у сфері публічно-правових відносин.

Так, відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду, від 06.03.2008, № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», що у разі відкриття провадження в адміністративній справі без дотримання правил предметної підсудності суд повинен передати справу на розгляд адміністративного суду, якому вона підсудна, незалежно від того, на якій стадії розгляду справи виявлено порушення правил цієї підсудності, оскільки суд, який відкрив провадження у справі з таким порушенням, не є компетентним у її розгляді (пункт 2 частини першої статті 22 КАС України).

Порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо визначення предметної підсудності адміністративної справи.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду приходить до переконання, що у суду першої інстанції не було правових підстав для повернення позовної заяви, у зв’язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 199, 202, 205, 206, 254  КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Попілянського районного суду Житомирської області від 13 серпня 2009 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:                                                                                            І.Й. Петрик

                      Судді:                                                                                             І.О. Грибан

                                                                                                                        А.Б. Парінов