ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.03.2011 року Справа № 2а-15042/10/2070
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.06.2010 року № 0001641720/0.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 07.06.2010 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова було проведено щорічну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства підприємницької діяльності ОСОБА_1 та складено податкове повідомлення - рішення № 0001641720/0 від 17.06.2010 року про сплату податку на додану вартість та штрафних санкцій на загальну суму 19674,00 грн., застосованих за завищення податкового кредиту, порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями. Позивач не згоден з висновками перевірки та просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.06.2010 року № 0001641720/0.
Представник позивача - фізичної особи - підприємець ОСОБА_1 - в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова - у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 17.01.2011 р. надійшли заперечення від в.о. начальника Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова, в яких відповідач зазначив, що оскільки підпункт 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" передбачає, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків. Однак під час проведення перевірки, приватним підприємцем не надавались документи, які спростовують висновки перевірки. Крім того, факти свідчать про те, що податкові зобов'язання у ЗАТ ВП «Твін друк»у відношенні ФОП ОСОБА_1 не виникали, податок на додану вартість до бюджету не сплачувався. Невиконання законодавчо встановлених обов'язків по сплаті податку на додану вартість доводить факт порушення інтересів держави та суспільства на отримання належних сум податку на додану вартість.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року ФОП ОСОБА_1 надійшла до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова засобами телекомунікаційного зв'язку 17.06.2010 року. Після одержання від платника податків податкового документа ДПС проведено його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту) та направлено квитанцію № 1 «Звіт №20352635209100Р020010810000196052010.ХМІ». В базі даних «Бест-Звіт»вказана декларація зареєстрована 17.06.2010 року, якій згідно пп. 4.1.4 п. 4 Наказу ДПА України від 31.12.2008 року № 827 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України" присвоєно статус «Не визнана як податкова декларація»(без внесення показників). На підставі цього ДПІ звернулась до платника податків з пропозицією надати нову податкову звітність із зазначенням причин неприйняття попередньої - вказана податкова звітність заповнена всупереч правилам, зазначеному у затвердженому Порядку її заповнення, звіт вважається не прийнятий та невизнаний органом ДПС як податкова звітність, що знайшло своє відображення в Повідомленні про визнання документа податкової звітності неприйнятим № 8199/10/28-211 від 18.06.2010 року.
Таким чином Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Харкова просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 3 КАС України розгляд і вирішення адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів.
Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином суд приходить до висновку про можливість розгляду зазначеної адміністративної справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.
Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова було проведено щорічну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, про що складено Акт від 07.06.2010 року № 1169/172/НОМЕР_1.
Перевіркою встановлені порушення:
- п.п.1 п.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1999 року № 1251-ХІІ зі змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення книг обліку доходів та витрат" від 26.09.2001 року № 1269, ч.5 п.6 ст.128 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16.01.2003 року, а саме неведення обліку доходів та витрат у 2009-2010 роках;
- ст.9 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року № 320/94-ВР, пп. "б" п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889-ІУ, а саме встановлено факт ненадання в строки, встановлені законодавством для податкового кварталу, розрахунки за ф. 1-ДВ за 2, 3, 4 квартали 2009 року, 1 квартал 2010 року про доходи виплачені ФОП за надані послуги;
- пп.7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, а саме встановлено факт завищення податкового кредиту у січні 2009 року, січні 2010 року. Донараховано податку у сумі 13116,00 грн.
На підставі Акту перевірки складено податкове повідомлення - рішення № 0001641720/0 від 17.06.2010 року про сплату ПДВ та штрафних санкцій на загальну суму 19674,0 грн., застосованих за завищення податкового кредиту , порушення п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями.
З Акту перевірки, а саме з п. 2.5.2 «Податковий кредит» (аркуш акту 14) вбачається, що за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р. ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 2219439 грн.. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його завищення всього у сумі 13116 грн., у тому числі за січень 2009 р. та січень 2010р..
До складу податкового кредиту січня 2009 р. віднесені податкові накладні № 2811/1 від 28.11.08 на загальну суму 37387,68 грн., у тому числі ПДВ 6397,95 грн. та № 2612/1 від 26.12.08 на загальну суму 20653,79 грн., у тому числі ПДВ 3442,30 грн..
До складу податкового кредиту січня 2010 р. віднесені податкові накладні № 143 від 22.09.08 на загальну суму 3978,0 грн., у тому числі ПДВ 663,0 грн. та № 113 від 19.12.08 на загальну суму 10675,30 грн., у тому числі ПДВ 1779,22 грн.
Висновок Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про неправомірне включення ФОП ОСОБА_1 до податкового кредиту суми у розмірі 13116,00 грн. ґрунтується на тому, що до податкових декларацій за січень 2009 року та січень 2010 року не додавались заяви зі скаргою на постачальників за несвоєчасне надання податкових накладних.
ФОП ОСОБА_1 звернулася до незалежного аудитора ОСОБА_2 (свідоцтво № НОМЕР_2 від 13.04.2006 року, сертифікат аудитора № НОМЕР_3 серії А від 18.05.2001 року, свідоцтво про державну реєстрацію № НОМЕР_4 від 25.07.2002 року), висновком якої від 23.03.2011 року № 2011/03/23/1 встановлений факт необґрунтованості висновків Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова та рекомендовано звернутися до суду щодо скасування податкового повідомлення-рішення.
Закон України "Про податок на додану вартість" визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Спеціальним законом (№ 2181-III) з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
З матеріалів справи вбачається, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення складено за результатами акту перевірки № 1169/172/НОМЕР_1 від 07.06.2010 року, в якому зазначено порушення діючого податкового законодавства України - до складу податкового періоду за січень 2009 року та січень 2010 року були включені суми ПДВ по податковим накладним, виданим в попередніх періодах на загальну суму ПДВ 13115,80 грн. (постачальники - ФОП ОСОБА_3, ЗАТ «Поліемос», ЗАТ ВП «Твін-Друк»), за які вже проведено планову виїзну документальну перевірку за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року (Акт від 10.04.2009 року № 692/17-02-08/2635209100/98), а саме:
- лист ЗАТ "Поліемос" від 20.01.2009 року за № 18, з якого вбачається надсилання дублікату податкової накладної № 1173 від 09.12.2008 року на суму 5000,0 грн. та її включення ЗАТ "Поліемос" до складу податкових зобов'язань податкової декларації за грудень 2008 року у повному обсязі;
- лист ПАТ "ВП "Твін-Друк" від 05.01.2010 року б/н, з якого вбачається надсилання дублікатів податкових накладних № 113 від 19.12.2008 року на суму 10675,30 грн. та № 143 від 22.09.2008 року на суму 3978,00 грн. та включення їх ПАТ "ВП "Твін-Друк" до складу податкових зобов'язань декларації по ПДВ у відповідні періоди (вересень та грудень 2008 року) у повному обсязі;
- лист ФОП ОСОБА_3 від 27.01.2010 року № 27/01, з якого вбачається надсилання дублікатів податкових накладних №2811/1 від 28.11.2008 року на суму 38387,68 грн. та № 2612/1 від 26.12.2008 року на суму 20653,79 грн. та включення їх ФОП ОСОБА_3 до складу податкових зобов'язань декларації по ПДВ у відповідні періоди (листопаді та грудні 2008 року) у повному обсязі;
- про що також свідчать договори купівлі-продажу, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, додаткові угоди про використання товару, отриманого по податковим накладним № 2811/1 від 28.11.2008 року, № 1173 від 09.12.2008 року, № 143 від 22.09.2008 року, № 532 від 22.08.2008 року, № 113 від 19.12.2008 року в матеріалах справи.
У п.п. 7.2.3-7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями ставиться вимога щодо зберігання податкових накладних протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань зі сплати податків. У п.п. 15.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 року із змінами та доповненнями зазначено: «Податковий орган має право самостійно визначати суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації».
Отже, податкові накладні, надані постачальниками включені ними до складу податкових зобов'язань своєчасно та в повному обсязі, ПДВ сплачений до бюджету у встановлений законом термін.
Таким чином, право на податковий кредит ФОП ОСОБА_1 мала ще в попередніх звітних періодах, чим фактично скористувалася, що призвело до сплати ПДВ без урахування податкового кредиту.
Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Якщо після проведення перевірки платник податку одержує, виявляє ці документи (податкові накладні, вантажні митні декларації, які підтверджують правомірність віднесення певних сум до податкового кредиту), він має право сформувати податковий кредит з урахуванням таких податкових накладних в наступному податковому періоді.
Незначні недоліки в заповненні податкових накладних, одержаних від постачальника, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту та обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування фінансових санкцій. Згідно з абзацом другим підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. При цьому відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця, а на продавця товарів.
Таким чином, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, незважаючи на те, що такі накладні могли мати незначні недоліки в заповненні, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідальну суму податку на додану вартість.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право подати скаргу на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
В акті перевірки вказано, що такої скарги від ФОП ОСОБА_1 не надходило.
Враховуючи це, слід вказати, що абзацом 2 вказаної норми встановлено право особи на подачу такої скарги, що не можна розуміти як обов'язок.
Акт перевірки не містить більш жодного обґрунтування порушення позивачем п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Сукупний аналіз вищезазначених норм Закону України "Про податок на додану вартість" свідчить про те, що право на податковий кредит у платника податків виникає у випадку зокрема одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.
Разом з тим, підпунктом 7.4.5 ст. 7 Закону визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, не підтверджених податковими накладними. Враховуючи зазначене, а також порядок визначення дати виникнення права на податковий кредит, суми ПДВ за податковими накладними, отриманими із запізненням (за умови виконання норм пп. 7.4.1 Закону) включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому фактично отримано податкові накладні.
За таких підстав, в наявності факт необґрунтованості висновків Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо заниження ФОП ОСОБА_1 податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 13116 грн., у тому числі за січень 2009 року на суму 10673,58 грн. та за січень 2010 року на суму 2442,22 грн., у зв'язку з чим у Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова були відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення №0001641720/0 від 17.06.2010 року.
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова № 0001641720/0 від 17.06.2010 року прийнято необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про визнання його недійним підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 17, 41, 70, 71, 86, 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167, 186 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова № 0001641720/0 від 17.06.2010 р.
Стягнути з Державно бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) гривень 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Супрун Ю.О.