КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.04.2011 № 48/633
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів:
при секретарі:
за участю представ- ників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, дов. НОМЕР_1 від 19.03.2010 року
від відповідача 1: Пономаренко В.І., дов. № 08-03-28/311-10 від 16.06.2010 року
від відповідача 2: Шалієвська Г.П., дов. б/н від 18.04.2011 року
від третьої особи: не з’явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1
на рішення
Господарського суду
м. Києва
від 07.02.2011 року
у справі № 48/633 (суддя: Бойко Р.В.)
за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1
до 1.Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”,
2.Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес-92”
третя особа Закрите акціонерне товариство Страхова компанія „Галактика”
про стягнення 6 218, 69 грн.
В судовому засіданні 19.04.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року у справі № 48/633 в позові Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі-позивач) до Приватної Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” (далі-відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес-92” (далі-відповідач 2) про стягнення 6 218, 69 грн. відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що невиконання ним без поважних причин вимог ухвал суду першої інстанції та нез’явлення в судові засідання суду першої інстанції не є підставами для відмови в позові, а тому господарський суд мав би залишити позовну заяву без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2011 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.04.2011 року.
В судове засідання 19.04.2011 року з’явились представники позивача та відповідачів. Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.
В судовому засіданні 19.04.2011 року представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення скасувати, а позов залишити без розгляду, а представники відповідачів просили залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі – ФОП ОСОБА_1) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення 6 218,69 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-92" (надалі – ТОВ "Прогрес-92"). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач згідно з договором про відступлення права вимоги №00108 від 20.08.2009 року набув право регресної вимоги від відповідача коштів у розмірі 6 218,69 грн. за невиконання ним зобов’язань по відшкодуванню шкоди, спричиненої внаслідок ДТП.
Судом першої інстанції встановлено, що 21.06.2007 року між ЗАТ "СК "Галактика" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Керамін" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №01/33-082-00246, об’єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.
23.05.2008 року на пр-ті Науки в м. Києві було скоєна ДТП за участю застрахованого автомобіля Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2, та автомобіля КРАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3, а саме: ОСОБА_3, керуючи автомобілем КРАЗ, здійснив зіткнення з автомобілем Daewoo Lanos, чим спричинив пошкодження автомобілів.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Лузановським Є.Г. вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу ДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України у м. Києві та постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.06.2008 року по адміністративній справі №3-24300/16 2008 року, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що автомобіль КРАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3, належить ТОВ "Прогрес-92", а цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля КРАЗ, застрахована ВАТ НАСК "Оранта" згідно із договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №270 від 07.05.2008 року.
10.06.2008 року власник застрахованого транспортного засобу – автомобіля Daewoo Lanos звернувся до ЗАТ "СК "Галактика" із заявою про пошкодження транспортного засобу.
Відповідно до висновку №704 автотоварознавчого дослідження, складеного 30.05.2008 року Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 5 006,01 грн., а вартість відновлювального ремонту – 6 218,69 грн.
На підставі страхового акту №2695/08, затвердженого 13.06.2008 року, ЗАТ "СК "Галактика", виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатило ТОВ "Керамін" суму страхового відшкодування у розмірі 6 218,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5665 від 18.07.2008 року.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що до ЗАТ "СК "Галактика" перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, в межах суми 6 218,69 грн.
20.08.2009 року між ЗАТ "СК "Галактика (довіритель) та ФОП ОСОБА_1 (повірений) укладений договір про відступлення права вимоги №00108 (надалі –"Договір").
Згідно п. 1.1 Договору довіритель передає повіреному, а повірений приймає право вимоги, що належить довірителю, та набуває право регресу за справами, вказаними у додатку №1 до цього договору.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що повірений одержує право (замість довірителя) зворотної вимоги (регресу) до осіб, винних у заподіянні збитків довірителю за справами, вказаними у додатку №1 до цього договору, в розмірі виплаченого відшкодування довірителем.
Відповідно до витягу із додатку №1 Договору до переліку справ, які передаються довірителем повіреному для виконання договору про відступлення права вимоги, включено ТОВ "Керамін" (Договір №01/33-082-00246 від 21.06.2007 року).
Як вбачається з матеріалів справи, даний спір виник у зв’язку із невиконанням відповідачами зобов’язання по відшкодуванню шкоди у розмірі 6 218,69 грн., заподіяної внаслідок експлуатації транспортного засобу – автомобіля КРАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3.
Пунктом 1 частини 1 ст. 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 515 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Згідно з ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Таким чином, обов’язок боржника виконати зобов’язання на користь нового кредитора пов’язаний із моментом надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Як вбачається з матеріалів справи, останні не містять доказів повідомлення відповідача 1 про відступлення права вимоги та доказів на підтвердження набуття права вимоги виконання зобов’язань відповідача 1, які виникли внаслідок заподіяння шкоди при ДТП, що спростовує твердження позивача про наявність порушених відповідачами його прав.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність відповідача 1 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля, яким спричинено ДТП, застрахована –відповідачем 2 згідно із договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №270 від 07.05.2008 р.
Статтею 1194 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Порядок виплати страхового відшкодування страховиком за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Відповідно до п. 35.1 ст. 35 вказаного Закону для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.
Грошове зобов’язання страховика (відповідач 2) за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодувати завдану страхувальником шкоду виникає через один місяць після отримання регресної вимоги та визначених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" документів.
Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача 2 з вимогою в порядку ст.ст. 35, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Таким чином, враховуючи викладене вище, та те, що строк виконання відповідачем 2 грошового зобов’язання на момент звернення позивача до суду не настав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки на момент звернення з позовом права останнього не були порушені.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року у справі № 48/633 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.
2.Матеріали справи № 48/633 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
26.04.11 (відправлено)