ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"21" квітня 2011 р. Справа № 26/016-11
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк», м. Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Яготин про стягнення 16 890,94 грн., за участю представників позивача –не з’явилися, відповідача –не з’явилися,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 11 085,20 грн. відсотків за користування кредитним коштами, 355,74 грн. пені за несплату відсотків за користування кредитними коштами, 5 450,00 грн. пені за несплату основного боргу по кредиту, а загалом 16 890,94 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань за кредитним договором № 31/МК-2008/05 від 21.10.2008 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 24.03.2011 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2011 року розгляд справи було відкладено на 07.04.2011 року.
Через канцелярію суду 07.04.2011 року позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 11 490,12 грн. донарахованих відсотків, 63,73 грн. пені за несплату відсотків за користування кредитом, 341,01 грн. пені за несвоєчасну сплату основного боргу по кредиту, а загалом 11 894,86 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 21.04.2011 року.
Представники сторін в судове засідання 21.04.2011 року не з’явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що нез’явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.10.2008 року між Акціонерним банком „Старокиївський банк” правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Старокиївський банк” (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник), був укладений кредитний договір № 31/МК-2008/05, за умовами якого кредитор, за умови виконання вимог позивальником п.п. 1.2, 1.3, 3.2, 3.3 цього договору, надає позичальнику кредит в сумі 25 000,00 гривень терміном повернення по 20 жовтня 2009 року включно згідно графіку повернення кредиту та сплати відсотків, який є додатком №1 до цього договору та є його невід’ємною частиною, із сплатою наступних платежів: - відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 42,5% річних у відповідності до умов цього договору (п.п.п. 1.1.1 договору); - штрафів та пені у розмірі і випадках, передбачених цим договором, із врахуванням змін та доповнень до цього договору, якщо такі будуть прийняті (п.п.п. 1.1.2 договору).
Пунктом 2.1 договору встановлено, що позичальник зобов’язується повернути кредит до 20 жовтня 2009 року.
Позичальник зобов’язується сплачувати нараховані Кредитом відсотки за період користування кредитними коштами, виходячи з відсоткової ставки, зазначеної у Договорі за методом «факт/факт»(п. 3.1 договору).
Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що він свої зобов'язання за договорам виконав належним чином, зокрема, надав позичальнику кредитні кошти, при цьому зазначає, що позичальник протягом дії договору свої зобов’язання належним чином не виконував, внаслідок чого він був змушений звернутися до господарського суду про стягнення з боржника існуючої у нього заборгованості за кредитними договором,
Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Київської області по справі № 4/135-09 від 09.06.2009р. (копія в справі), яке набрало законної сили, з відповідача стягнуто на користь позивача 13 870,74 грн. основного боргу за кредитним договором, 10 825,78 грн. простроченого основного боргу по кредиту, 4 615, 06 грн. прострочених відсотків за кредит, 545,78 грн. пені по простроченому основному боргу, 186,50 грн. –пені по прострочених відсотках, 954, 53 грн. штрафу за прострочення сплати основного боргу, 406,36 грн. штрафу за прострочення сплати відсотків за кредит.
Позивач зазначає, що зобов’язання відповідача за Кредитним договором не припинилися, оскільки рішення суду по справі № 4/135-09 в жодній частині не виконано, відтак, Банк має право донарахувати відсотки за користування кредитними коштами та штрафні санкції.
Внаслідок невиконання Позичальником взятих на себе зобов’язань за договором у останнього утворилася сума заборгованості перед позивачем, яка становить 11 490,12 грн. донарахованих відсотків за договором за період з 05.05.2009р. по 07.04.2011р. (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, враховуючи стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором по справі № 4/135-09, за порушення позичальником зобов’язання за договором, стягненню з останнього на користь позивача підлягає заборгованість щодо сплати донарахованих процентів за користування кредитними коштами за спірним договором в суму 11 490,12 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 11 роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 01-6/438 від 16.04.1993р. встановлено, що якщо після задоволення позову зобов'язання не буде виконане, позивач має право знову звернутись до господарського суду з позовом про стягнення санкцій за наступні шість місяців.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за користування коштами Позичальник сплачує Кредитору пеню за кожний день затримки перерахування коштів.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення останнім зобов’язання за договором з відповідача на користь позивачу стягненню підлягає пеня за несплату відсотків за користування кредитом за період з 05.05.2009р. по 25.05.2009р. в розмірі 63,73 грн. та пеня за несвоєчасну сплату основного боргу по кредиту за період з 05.05.2009р. по 25.05.2009р. в розмірі 341,01 гривень (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Державне мито у сумі 118,95 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк»(01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 6/8, код 19024948) 11 490 (одинадцять тисяч чотириста дев’яносто) грн. 12 коп. донарахованих відсотків, 63 (шістдесят три) грн. 73 коп. пені за несплату відсотків за користування кредитом, 341 (триста сорок одну) грн. 01 коп. пені за несвоєчасну сплату основного боргу по кредиту, 118 (сто вісімнадцять) грн. 95 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя Т.Д. Лилак
Дата підписання: 26.04.2011р.