ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 

15.11.07р.

Справа № А38/406-07

за позовом  Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ 

до  Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську 

за участю третьої особи ДПА у Дніпропетровській області

про визнання нечинними та скасування рішень

Суддя Бишевська Н. А

Секретар судового засідання Бикова А.О.

Представники сторін:

 Від позивача:   ОСОБА_2, дов. в справі

Від відповідача:  Переверзев І.В., дов. № 32972/10/100 від 12.09.2007 року

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватний підприємець ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ (далі -ПП ОСОБА_1, Позивач) просить визнати недійсними та  скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську  (далі -ДПІ у м. Дніпродзержинську, Відповідач) про застосування штрафних (фінансових санкцій) № 00009902303/13540, № 0009892303/13538, № 0009882303/13539 від 22.05.2007 року, якими до позивача застосовані штрафні санкції за порушення ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами” від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі -Закон України №481/95-ВР) на суму 3400, 00 грн., ст. 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996 року № 98/86-ВР (Закон України № 98/86-ВР) на суму 10, 67 грн., п. 1, 2 ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (Закон України № 265/95-ВР) на суму 1075, 00 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ДПА у Дніпропетровській області не мала права проводити перевірку Позивача, що адміністрацією порушений порядок проведення перевірки, що порушення, зафіксовані в акті перевірки, не мали місця, особа, в присутності якої проводилася перевірка, не пов'язана трудовими відносинами з позивачем.

Відповідач заперечує  проти задоволення позовних вимог, зазначає, що здійснене ним нарахування  штрафних санкцій стало можливим  в зв'язку з  отриманням акту перевірки, яка проводилася працівниками ДПА в Дніпропетровській  області.

В процесі розгляду справи  до участі  в якості   третьої особи   залучено ДПА в Дніпропетровській області.  Представник третьої особи проти задоволення позову  заперечує. В наданих у справу поясненнях зазначає, що ДПА у Дніпропетровській області мала право на проведення перевірки, не порушувала порядок її  проведення, зафіксовані в акті перевірки порушення мали місце.

Представниками сторін в процесі розгляду справи надані клопотання про допит свідків. Суд не задовольнив  клопотання з огляду на те, що зазначені в них особи є заінтересованими особами і їх свідчення не можуть прийматися до уваги як належний доказ по справі.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні у відповідності до ст. 160 КАС України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

               Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача,  господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 

06.04.2007 року працівниками ДПА у Дніпропетровській області Полінуним Ю.О., Кузнєцовим В.Ю. та Заліщуком С.В. згідно направлень на   проведення перевірки № 1823, 1824 та 1825 від 02.04.2007 року проведено перевірку кіоску по проспекту Конституції напроти будинку 53, в якому здійснює підприємницьку діяльність ПП ОСОБА_1.

В ході перевірки зафіксовано порушення ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами” від 19.12.1995 року № 481/95-ВР, ст. 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996 року № 98/86-ВР, п. 1, 2 ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року № 265/95-ВР.

В порушення ст. 15 Закону № 481/95-ВР Позивачем здійснена реалізація слабоалкогольного напою „Бренді-Кола” та сигарет „Кент” без наявності відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами.

В порушення с. 3 Закону України № 98/96-ВР Позивачем здійснюється діяльність з роздрібної торгівлі без придбання торгового патенту.

В порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР Позивачем проводяться розрахункові операції без застосування РРО та без видачі розрахункового документа.

За результатами перевірки складено акт №04039119/233  від 06.04.2007 р.

За результатами розгляду акту №040039119/233 винесені рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську  № 00009902303/13540, № 0009892303/13538, № 0009882303/13539 від 22.05.2007 року, якими до позивача застосовані штрафні санкції за вищевказані порушення.

Відповідальність  за зазначені порушення передбачена ст. 17 Закону України №481/95-ВР, ст. 8 Закону України № 98/86-ВР та п. 1 ст. 17, ст. 25 Закону України № 265/95-ВР.

Позивач просить визнати нечинними та скасувати вищезазначені рішення.

Суд відмовляє в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Щодо правомірності проведення перевірки , то суд зазначає, що згідно п.2 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.90р. №509-ХІІ (надалі -Закон №509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

У відповідності до ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно ст.11№ Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Умови допуску посадових осіб органів ДПС визначаються   ст.11І Закону України «Про державну податкову службу в Україні»

Ч.1 ст.15 Закону про РРО встановлює, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Ст.16 Закону про РРО передбачає, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Таким чином, поняття позапланової виїзної перевірки, визначеної ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», не поширюється на перевірки по дотриманню вимог Закону про РРО.

Крім того до матеріалів справи залучені копії направлень на проведення перевірки, видані працівникам податкового органу. Направлення при проведені перевірки надані продавцю перевіряючими для ознайомлення під розписку.

У відповідності до вищезазначеного, податкові органи мали право проводити перевірку позивача,  згідно з затвердженим керівництвом податкових органів планом графіком проведення перевірок. Тому рішення про застосування штрафних санкцій прийняте на підставі акту перевірки є законним.

Щодо порушень, зафіксованих в акті, то суд зазначає наступне.

Акт перевірки підписаний продавцем ОСОБА_3, яка здійснює реалізацію товару без будь-яких зауважень. В ході проведення перевірки посадовими особами податкового органу складено довідку про трудові відносини, в якій зазначено, що в порушення абз.3 ст. 2 Указу Президента від 03 липня 1998 року „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” у ПП ОСОБА_1 працює одна наймана особа без довідки про трудові відносини. Відсутність трудових відносин Позивача з ОСОБА_3 не є підставою незастосування до позивача штрафних санкцій за виявлені порушення.

Аналіз матеріалів справи свідчить про правомірне застосування штрафних (фінансових) санкцій до Позивача з огляду на нижчевикладене.

Щодо посилання Позивача на відсутність необхідності придбання ліцензії у зв'язку тим, що торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами не здійснюється слід зазначити наступне. Факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів зафіксований в акті перевірки, підписаному продавцем без заперечень та зауважень. Жодного доказу, що спростовував би цей факт, Позивачем не надано.

Апелювання Позивачем тим фактом, що придбання патенту для нього не є обов'язковим в силу Указу Президента від 03 липня 1998 року „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” є таким, що не відповідає чинному законодавству. Адже, згідно з вимогами п. 1 вищевказаного Указу „дія цього указу не поширюється на фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними виробами...”. У зв'язку з цим, придбання патенту для ПП ОСОБА_1 є обов'язковим.

п. 1,2 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлює обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів  проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

За порушення вимог п. 1 ст. 3 вищевказаного Закону до позивача застосовано штрафну санкцію у відповідності до п. 1 ст. 17 цього Закону, за порушення п. 2 -згідно ст. 25 Закону України № 265/95-ВР.

Окрім іншого, суд зазначає, що позивачем ані в матеріалах справи ані в судовому засіданні не спростовується сам факт наявності порушень, а основними аргументами є лише порушення податковим органом порядку проведення та оформлення перевірок.

З урахуванням наданих відповідачем пояснень та документів, посилаючись на ст.71 КАС України, суд відмовляє позивачу в задоволенню позову.

 Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, розділом VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, господарський суд, -

                   

ПОСТАНОВИВ:

   

Відмовити в задоволенні адміністративного позову.

 

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

 

Суддя                                                                                               Н.А.Бишевська

 

Постанова підписана в повному обсязі  28.12.07р.