2а-223/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2009 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Шишова О.О.
при секретарі Пащенко О.О.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання дій незаконними, стягнення виплат на утримання дитини до трьох років, -
ВСТАНОВИВ:
26 лютого 2009 року ОСОБА_1, звернулася до Будьоннівського районного суду м. Донецька із позовною заявою до управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради у якій вказала, що дії відповідача щодо відмови у виплаті грошей на утримання дитини у розмірі прожиткового мінімуму неправомірні та просила суд стягнути недоотримані суми на утримання дитини з вересня
2008 року по лютий 2009 року.
Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач УПСЗН Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, третя особа управління державного казначейства Донецької області у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. При таких обставинах суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних матеріалів.
Вислухав пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно свідоцтву про народження ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 мати дитини вказана ОСОБА_1.
Частина 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначає що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. {Частина перша статті 15 в редакції Закону N 107-VI ( 107-17) від 28.12.2007}
Суд вважає правильним розмір допомоги яка була надана позивачці, відповідно вимогам вищевказаного Закону у 2008 та у 2009 році.
Посилання ОСОБА_1 про наявність рішення Конституційного суду щодо скасування положень Закону України «Про бюджет України на 2007 рік» суд до уваги не приймає оскільки це рішення не розповсюджується на Закон України «Про бюджет України на 2008 рік» та на Закон України «Про бюджет України на 2009 рік.»
Розглядаючи позовні вимоги щодо сплати допомоги у 2007 року суд приходить до наступного.
Дію статей 41 та 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», було зупинено відповідними нормами статті 71 (пункт 7) Закону від 19 грудня 2006 р. № 489-У «Про державний бюджет України на 2007 рік», згідно приписів якого визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на 2007 рік здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог Закону зазначений розмір державної грошової допомоги на дитину було передбачено також у пункті другому постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 та від 11 січня 2007 р. № 13).
Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № б-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема положення пункту сьомого статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду на дитину до досягнення нею трирічного віку.
Рішення Конституційного Суду України (п. 5) є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до законодавства приписи Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення наведеного Рішення Конституційного Суду України та з 9 липня 2007 року відновлена дія ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Однак до прийняття вказаного Рішення Конституційного Суду України до спірних правовідносин застосовуються норми Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими встановлені розміри державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Виходячи з положень зазначеного Закону № 489-V, у суду відсутні законні підстави для задоволення позову в цій частині.
Основи соціального захисту відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначаються виключно законами, а статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала право парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
В частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті п'ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України ( 254к/96-ВР), закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За таких обставин, виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами - постановами Кабінету Міністрів України, суд вважає, що при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню з 9 липня 2007 року положення статті 43 Закону № 2240-111 «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який має вишу юридичну силу. Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом - постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 змісту та обсягу права, наданого Законом є безпідставними.
З огляду на наведене дії управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної в м. Донецьку ради щодо встановлення розміру і виплати ОСОБА_1 державної допомоги на дитину судом визнаються такими, що порушують конституційні права позивачки на гарантований державою рівень соціальних виплат, який відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Ураховуючи що Рішення Конституційного суду прийнято 09 липня 2007 року розрахунок виплати необхідно розраховувати з цієї дати.
Суд вважає пропуск строку звернення позивачкою до суду з адміністративним позовом за захистом свого права поважним і відповідно до вимог статей 100, 102 КАС України цей строк підлягає поновленню.
Суд бере до розрахунку прожитковий мінімум встановлений на 2007 рік на дітей віком до б років: з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень. З урахуванням викладених обставин суми недоплаченої позивачці грошової допомоги становлять:
За вересень 2007 року 328, 55 грн. (463-134, 45) за жовтень 2007 року 333, 87 грн. (470-136, 13); за листопад 2007 року 329, 95грн. (470-140, 05) за грудень - 325, 90 грн. (470-144, 10), а всього - 1318, 27 грн.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень частини першої статті 71 КАС України докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про покладання зобов'язання на відповідача нарахування і виплати за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивачки недоплаченої суми державної грошової допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за зазначений період у розмірі 1318, 27 грн.
Доводи представника відповідача про здійснення виплат у межах фінансування, передбаченого державним бюджетом та відсутність у бюджеті спеціального фінансування на виплату за 2007 рік державної допомоги на дитину у розмірах, визначених ст. 43 Закону № 2240-111, суд визнає безпідставними з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм чинного законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату соціальної допомоги, оскільки згідно приписів частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, тому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх публічних зобов'язань (рішення Європейського суду з прав людини - справа «Кечко проти України»). Наведені представником відповідача аргументи не є підставою для звуження існуючого у позивачки права на отримання соціальної пільги - державної грошової допомоги на дитину і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.
Крім того позивачу необхідно відмовити у задоволенні вимог, які стосуються стягненню грошей у майбутньому, оскільки судом не встановлено факту порушення прав за вказаний період.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
Оцінюючи наведені докази у їх сукупності, суд вважає, що Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради у 2008 року діє правомірно, та неправомірно не сплачувало допомогу на утримання дитини до трирічного віку з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, ураховуючи, що недоплата допомоги становить 1318, 27 грн., позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 8, 19, 22, 75, 83, 92 Конституції України, статтями 9, 11, 71, 88, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 41, 42 і 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», керуючись ст. ст. 11, 86, 88, 159, 161, 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Пропущений ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом до суду поновити.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної в м. Донецьку ради з виплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з серпня 2007 року протиправними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної в м. Донецьку ради за рахунок коштів Державного бюджету України нарахувати і здійснити виплату на користь ОСОБА_1 недоплаченої в 2007 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 1318, 27 грн.
У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.