Справа № 2-1884/2009

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2009 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Плавича І.В.

при секретарі - Бабаєвій З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та суми компенсації моральної шкоди, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, третя особа - ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та суми компенсації моральної шкоди, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, третя особа - ОСОБА_4, посилаючись на наступні обставини.

На підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого МРЕВ-1 ДАІ ГУ УМВС України в Одеській області, власником автомобілю марки „DAEWOO LANOS", 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2, є ОСОБА_1

22 жовтня 2007 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем „DAEWOO" д/з НОМЕР_3, рухаючись по вул. Розумовський в м. Одесі, порушив ПДР, у разі чого допустив зіткнення з автомобілем „DAEWOO LANOS" д/з НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, який належить ОСОБА_1

Вказана дорожньо-транспортна пригода призвела до заподіяння певних механічних пошкоджень зазначеній власності ОСОБА_1, а також значних ушкоджень стану психічного здоров'я пасажира автомобіля марки „DAEWOO LANOS", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2, які полягали, зокрема, у душевних стражданнях та нервових стресах, яка остання зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою ОСОБА_3

Представник позивачів за довіреністю - ОСОБА_5 в судове засідання з'явився, уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду не відомі.

ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про день розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду не відомі.

Згідно ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, у зв'язку з неявкою відповідача за даною цивільною справою, враховуючи наполягання представника позивачів, суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивачів, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та суми компенсації моральної шкоди, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, третя особа - ОСОБА_4 - підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого МРЕВ-1 ДАІ ГУ УМВС України в Одеській області, власником автомобілю марки „DAEWOO LANOS", 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2, є ОСОБА_1

22 жовтня 2007 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем „DAEWOO" д/з НОМЕР_3, рухаючись по вул. Розумовський в м. Одесі, порушив ПДР, у разі чого допустив зіткнення з автомобілем „DAEWOO LANOS" д/з НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, який належить ОСОБА_1.

Вказана дорожньо-транспортна пригода призвела до заподіяння певних механічних пошкоджень зазначеній власності ОСОБА_1, а також значних ушкоджень стану психічного здоров'я пасажира автомобіля марки „DAEWOO LANOS", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2, які полягали, зокрема, у душевних стражданнях та нервових стресах, яка остання зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою ОСОБА_3.

Постановою Іванівського районного суду Одеської області за адміністративною справою № 3-4001/07 від 26 грудня 2007 року, ОСОБА_3 був притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 34 гривні.

Як регламентує ст. 61 ч.ч.3, 4 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Водночас, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, суд переконаний, що відповідна пригода відбулась з вини ОСОБА_3, який припустив порушення правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною постановою Іванівського районного суду Одеської області від 26 грудня 2007 року. Так, суд визнає вказані факти визнаними та такими, що не підлягають подальшому доказуванню.

У відповідності до висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу за № 3497 від 04 квітня 2008 року, сума матеріальних збитків заподіяних власнику автомобіля „DAEWOO LANOS", 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2 в наслідок ДТП, складає 02 тисячі 87 гривень 23 копійки.

Таким чином, ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь матеріальні збитки заподіяні в наслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 02 тисячі 87 гривень 23 копійки, та інші витрати пов'язані з розглядом справи, а саме за проведення експертизи у розмірі 426 гривень 50 копійок, витрати пов'язані з відправленням телеграми у розмірі 16 гривень 32 копійки, суму оплаченого судового збору у розмірі 51 гривні та суму оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

ОСОБА_2 просить суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь моральну шкода у розмірі 3000 гривень, та інші витрати пов'язані з розглядом справи, а саме, суму оплаченого судового збору у розмірі 150 гривень та суму оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

У згідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У згідності до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму заподіяних матеріальних збитків у розмірі 02 тисячі 87 гривень 23 копійки.

Згідно ст. 23 ч. 1 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. На підставі ч.2 данної норми ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім'ї чи близьких родичів; а також, на ряду з іншим, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Відповідно ст. 23 ч.3 ЦК України, моральна шкода відшкодовується, зокрема, грішми. Як регламентує ч.4 вказаної статті ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Адже, зважаючи на вимоги ОСОБА_2 щодо компенсації заподіяної їй моральної шкоди, суд визнає, що ОСОБА_2 неправомірною поведінкою відповідача дійсно було заподіяно певної моральної шкоди. Та, спираючись на принцип виваженості, розумності та справедливості, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 суму компенсації заподіяної моральної шкоди у розмірі 01 тисяча гривень.

Як вказує ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, в свою чергу відносяться, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрати на правову допомогу, та витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.

В силу ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

 Враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані з розглядом справи, а саме за проведення експертизи у розмірі 426 гривень 50 копійок, витрати пов'язані з відправленням телеграми у розмірі 16 гривень 32 копійки, суму оплаченого судового збору у розмірі 51 гривні, суму оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень, та стягнути на користь ОСОБА_2 суму оплаченого судового збору у розмірі 150 гривень та суму оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

Керуючись 10, 11, 15, 60, 79, 88, 208, 209, 212, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК України, ст. ст. 23, 1166, 1167, 1168, 1187 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та суми компенсації моральної шкоди, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, третя особа - ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму заподіяних матеріальних збитків у розмірі 02 (дві) тисячі 87 (вісімдесят сім) гривень 23 (двадцять три) копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму компенсації заподіяної моральної шкоди у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення експертизи у розмірі 426 (чотириста двадцять шість) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані з відправленням телеграми у розмірі 16 (шістнадцять) гривень 32 (тридцять дві) копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму оплаченого судового збору у розмірі 51 (п'ятдесяти однієї-) гривні

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцяти) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму оплаченого судового збору у розмірі 150 (сто п'ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму оплачених витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцяти) гривень.

В іншій частині заявлених вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.