Справа № 2-25/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2009 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Пономаренко О.В., Мутелиці Т.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Коробського А.В.,

третьої особи ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до Димитровської міської ради про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом до Димитровської міської ради про визнання права власності.

Позивачка в судовому засіданні в обгрунтування своїх позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер її батько, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 22 листопада 1994 року) який постійно на день смерті мешкав в АДРЕСА_1. Після смерті батька залишилось спадкове майно, яке складається із будинку АДРЕСА_1. Це майно прийняла у спадщину мати позивачки, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 так як постійно проживала з померлим чоловіком до його смерті, але спадщину на себе не оформила. ІНФОРМАЦІЯ_7 померла мати позивачки ОСОБА_5, (свідоцтво про смерть НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_7) яка постійно на день смерті мешкала в АДРЕСА_1.

Від сумісного життя ОСОБА_4, ОСОБА_5 народилися діти: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (форма № 1 на прізвище ОСОБА_6)(а. с 129), ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження НОМЕР_3 від 28 червня 1950 року) (а. с. 5).

Після смерті батьків залишилося спадкове майно, яке складається із будинку АДРЕСА_1, належного їм згідно договору на право будівлі будинку та безстрокового користування земельною ділянкою від 18 листопада 1950 року.

Заяву про прийняття спадщини позивачка та її брат своєчасно не подали, так як є людьми юридично необізнаними і вважали, що спадщину можна прийняти лише після сплину шести місяців після смерті спадкодавця.

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_6, (свідоцтво про смерть НОМЕР_4 від 14 липня 2005 року), брат позивачки, після чого позивачка залишилась єдиним спадкоємцем за законом, (а. с. 9).

З урахуванням вище вказаного, позивачка просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на будинок: АДРЕСА_1, який залишився після смерті її матері, ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7.

Позивачка до суду з’явилася, на своїх позовних вимогах наполягає і в суді їх підтримала.

Представник відповідача до суду не з’явився, надіславши до суду заяву, що не заперечує проти розгляду справи у його відсутності, з позовними вимогами згоден.

Третя особа, ОСОБА_8 за весь час слухання справи до судового засідання з’вилася один раз пояснивши, що позов не визнає і вказала, що вона являється донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 і являється першочерговим спадкоємцем після смерті її батька. Крім того вважає, що позивачка ввела в оману суд першої інстанції, надавши неправдиву довідку з місця посліднього мешкання її батька за адресою АДРЕСА_1, а саме вказавши, що на день смерті її бабці, ОСОБА_5, її батько мешкав за адресою: АДРЕСА_2. Тобто, на день смерті ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, в будинку, крім останьої ніхто не був зареєстрований і не проживав. Фактично ж ОСОБА_6 на день смерті ОСОБА_5 був зареєстрованим за адресою АДРЕСА_1. Вказане перекручення фактів призвела до необ’єктивного винесення рішення судом першої інстанції від 04 грудня 2007 року.

Судом встановлено, що згідно договору від 18 листопада 1950 року ОСОБА_4 надано земельну ділянку площею 600 кв. м. для будівлі житлового будинку. Договір завірений державним нотаріусом нотаріальної контори м. Красноармійська від 10 січня 1951 року. (а. с. 12)

За змістом дозвільних документів, та технічного паспорту на домоволодіння по вул. Дударенко, збудовано одноповерховий жилий будинок загальною внутрішньою площею 49, 4 м2, в тому числі житловою - 27, 2 м, а також належні до нього надвірні будівлі та споруди позначені у технічному паспорті, які відповідають будівельним, санітарим та пожежним нормам.

Згідно технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1, власником вказаного будинку являється ОСОБА_4, (а. с. 25-29).

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 22 листопада 1994 року), який постійно на день смерті мешкав в АДРЕСА_1. (а. с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 яка постійно па день смерті мешкала в АДРЕСА_1. (а. с. 7)

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть НОМЕР_4 від 14 липня 2005 року), (а. с. 9)

Згідно довідки, наданою квартальною вулиці Дударенко м. Димитров Любезною, від 05 жовтня 2006 року свідчить що в будинку № 34 протягом життя і по день смерті мешкали ОСОБА_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_7 (дата смерті вказано неточно, згідно свідоцтва про смерть дата смерті вказана ІНФОРМАЦІЯ_7) (а. с. 13, 15).

Згідно довідок наданих Димитровським MB УМВС України в Донецькій області та «Службою єдиного замовника» встановлено місця реєстрації ОСОБА_6 під час його життя і на день смерті, згідно яких (а. с. 128-129, 131-132):

з 01 липня 1972 року по 29 вересня 1980 рік ОСОБА_6 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3;

з 24 вересня 1980 року по 15 вересня 1987 року ОСОБА_6 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4;

15 вересня 1987 року по 27 липня 1988 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2;

з 24 жовтня 2000 року по день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_6 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1.

Факт реєстрації за вказаною адресою на день смерті ОСОБА_6 підтверджується довідкою адресно-довідкового бюро Донецької області а саме, ОСОБА_6 знятий з обліку у зв’язку зі смертю 04 серпня 2005 року з адреси: АДРЕСА_1. (а. с. 42)

Щодо позивачки, судом встановлено, що вона являється донькою померлим ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджено свідоцтвом про її народження та одруження. Після одруження у позивачки прізвище - ОСОБА_1. (а. с. 5, 6).

Згідно довідки Димитровської державної нотаріальної контори від 26 вересня 2007 року після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7, 12 вересня 2007 року відкрито спадкову справу № 224 за заявою ОСОБА_1. Заповіти від її імені не посвідчувались. (а. с. 24).

За наявністю усіх документів необхідних для реєстрації права власності в БТІ, спадкодавці, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, під час життя не зареєстрували своє право приватної власності на належні права на домоволодіння у Димитровському бюро технічної інвентаризації, що спричиняє для позивача неможливість в позасудовому порядку оформити спадкові права, та надає йому право звертатися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Але, з урахуванням вище наведеного суд вважає, що позовні вимоги позивачки не можуть бути задоволені, так як згідно частини 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що на час смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 в будинку з адресою: АДРЕСА_1. був зареєстрований її син, ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 і який протягом шести місяців не звертався з заявою про прийняття спадщини, про що свідчить довідка державного нотаріуса, але ОСОБА_6, як особі, яка фактично прийняла спадщину, чинним законодавством не передбачено обов’язкове звернення до нотаріусу з відповідною заявою.

Разом з тим, 15 вересня 2007 року до нотаріуса Димитровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_8, донька ОСОБА_6, про що свідчить свідоцтво про народження (а. с. 40, 43).

Крім того, згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Диспозиція ст. 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. З вище вказаного свідчить, що ОСОБА_6 фактично проживаючи за адресою АДРЕСА_1 прийняв спадщину і не відмовився від неї у передбаченому законом порядку у зв’язку з чим після його смерті, прийнята ним спадщина переходе до спадкоємців згідно черги передбаченої чинним законодавством.

Відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Враховуючи вище викладене, у зв’язку з тим, що ОСОБА_8, має право на першочергове спадкування і у передбаченому чинним законодавством порядку не відмовилась від спадщини, в тому числі і від будинку розташованому за адресою АДРЕСА_1, у позовних вимогах ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі ст. ст. 392, 1220, 1261, 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, та керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах за позовом ОСОБА_1 до Димитровської міської ради про визнання права власності відмовити.

У відшкодуванні сплачених позивачкою платежів за вартість будинку у розмірі 123 грн. 44 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30, 00 грн. та кошти за судовий збір на користь держави у розмірі 51, 00 грн. відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.