Справа№2-а-1243/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

04 квітня 2011 року                                                             м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді  Ченцової  С.М.,

               при секретарі           Биховець  Н.М.,

        з участю : позивача – ОСОБА_1, представника відповідача – Приходько І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до  Управління праці та соціального захисту  населення Новозаводської  районної у місті Чернігові ради  про  визнання дій  неправомірними , зобов»язати вчинити певні дії ,

                                                               ВСТАНОВИВ:

             ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту  населення Новозаводської  районної у місті Чернігові ради , в якому  просить : визнати  неправомірними  дії  відповідача  щодо нарахування та виплати  позивачу  різниці  компенсації  при встановленні   інвалідності  вищої групи ( 2 група) , згідно ст.. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

              Позовні вимоги мотивує тим, що він є учасник ліквідації  наслідків аварії  на Чорнобильській АЕС  1 категорії. Згідно висновку  МСЕК від 4 квітня 1995 року  по 24 березня 2010 року  був інвалідом  3 групи . З 24 березня 2010 року  є інвалідом  2 групи.

             Зазначає , що згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв’язку із встановленням вищої групи інвалідності  він має право на виплату різниці у компенсаціях, тобто: при підвищенні з 3 групи на 2 групу – 15 мінімальних заробітних плат.

            15.12.2010 року  позивач звернувся до відповідача  з проханням  виплатити різницю компенсації між 2 групою  та 3 групою  інвалідності ,  на що 24 грудня 2010 року отримав відповідь , що позивачу  виплачена компенсація  у розмірі 94 грн. 80 коп.

            Оскільки відповідач  відмовив позивачу  у виплаті різниці  одноразової  компенсації , відповідно до ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  позивач вимушений звернутися до суду  за поновленням свого права.

             В судовому  засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі. Додатково пояснив , що він 28.08.2010 року отримав в ощадбанку з рахунку № НОМЕР_1   на 94 грн. 80 коп.  більше виплат , ніж в інші місяці. Пізніше  дізнався , що це була  одноразова компенсація  з урахуванням 2 групи інвалідності.  Оскільки сума компенсації була дуже малою , він  вирішив звернутися до відповідача з письмовою заявою про перерахунок відповідно до Закону України.

            Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала , посилаючись на обставини викладені в письмовому запереченні проти позову.

           Суд вислухавши пояснення сторін ,  дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.   

            У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, що підтверджується копією відповідного посвідчення (а.с.9).

            На обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення   Новозаводської  районної у  м. Чернігові раді ,  як учасник  ліквідації  наслідків аварії  на ЧАЕС 1-ої категорії , він перебуває  з 03.02.2003 року як інвалід  3 групи  та з 30 .06.2010 року  як інвалід 2 групи,  , що підтверджується довідкою відповідача  ( а.с.22).

            Згідно наданих відповідачем даних, на підставі заяви позивача   йому 05.07.2010 року  була нарахована компенсація у зв’язку з переходом з 3 групи інвалідності на 2 групу інвалідності у розмірі 94 грн. 80 коп. та виплачена 12 серпня 2010 року. Різниця у компенсаціях  була нарахована та виплачена відповідно до  постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 “ Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” (далі – постанова № 836).

           Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначені Законом  України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », оскільки відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.   

           Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення п. 28 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 01.01.2008 року були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, і до статті  48.   

            Конституційний Суд України, неодноразово розглядаючи проблему пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. Конституційний Суд України дійшов висновку, що Законом про держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав  і свобод людини і громадянина.   

            Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС  та  смерть  яких  пов'язана  з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах:

    інвалідам I групи - 60 мінімальних заробітних плат;   

    інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат;  

    інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат;   

    дітям-інвалідам - 10 мінімальних заробітних плат;

    сім'ям, які втратили годувальника, - 60 мінімальних   

заробітних плат;   

    батькам померлого - 30 мінімальних заробітних плат.  

             У  разі  встановлення  інвалідності  вищої  групи, інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.

             Виплата здійснюється  з  мінімальної  заробітної  плати,  яка склалася  на  момент  встановлення    інвалідності    чи    втрати годувальника.   

             Згідно Закону України «Про державний бюджет  України на 2010 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2010 року  становить -  869 гривень.

            Суд здійснюючи розгляд даної справи виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина України, включаючи і право на виплату одноразової компенсації,  не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як стаття 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу Адміністративного судочинства України.  

         З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався з заявою про виплату різниці одноразової компенсації  до відповідача , після встановлення йому другої групи інвалідності.

          В  судовому засіданні встановлено, що позивачу була призначена 2 група інвалідності, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії з 24 березня 2010 року, тому, саме з цього часу позивач має право на перерахунок  та виплату різниці одноразової компенсації при переході на вищу групу інвалідності.   

          Таким чином, оцінюючи наведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що дії  відповідача , в частині відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті  одноразової компенсації, у зв’язку з переходом з 3 групи інвалідності на 2 групу інвалідності,   у відповідності зі ст. 48 пенсії  « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » не ґрунтуються на законі, тому підлягають визнанню неправомірними з зобов’язанням відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату різниці одноразової компенсації, у зв’язку із  встановленням вищої груп інвалідності, виходячи із 15 розмірів мінімальної заробітної плати на час підвищення відповідної групи інвалідності.  

           Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, а позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору,  суд вважає можливим, у відповідності зі ст. 88 КАС України, звільнити відповідача  від сплати судових витрат на користь держави.   

          На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 10, 11, 69, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.. 48 Закону України « Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов  ОСОБА_1 до  Управління праці та соціального захисту  населення Новозаводської  районної у місті Чернігові ради  про  визнання дій  неправомірними , зобов»язати вчинити певні дії – задовольнити .

          Визнати дії Управління праці та соціального захисту  населення Новозаводської  районної у місті Чернігові ради  в частині відмови ОСОБА_1  в перерахунку та  виплаті різниці  одноразової компенсації, у зв’язку з переходом з 3 групи інвалідності на 2 групу інвалідності,  у відповідності зі ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - неправомірними.  

            Зобов'язати Управління праці та соціального захисту  населення Новозаводської  районної у місті Чернігові ради провести  перерахунок   та  виплату  одноразової компенсації  ОСОБА_1 , у зв’язку з переходом з 3 групи інвалідності на 2 групу інвалідності, у відповідності до ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,  виходячи із 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановлених  на час визначення 2 групи інвалідності , за виключенням раніше виплачених сум.      

           Звільнити Управління праці та соціального захисту  населення Новозаводської  районної у місті Чернігові ради    від сплати судового збору на користь держави.   

           Постанова може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Новозаводського

районного суду м. Чернігова                                      С.М.  Ченцова