Справа №  2-34/2011

РІШЕННЯ

Іменем  України

18 січня 2011 року                                         Слов`яносербський районний суд Луганської області

в складі: головуючого судді                           Котелевського В.О.,

при секретарі                                                    Нальотові С.М.,

з участю представника відповідача                ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Слов`яносербськ  цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_4) про визнання недійсним договору дарування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із даним позовом, посилаючись на ту обставину, що при розпаюванні земель колективного сільськогосподарського підприємства «Знамя»отримала частку землі, на яку їй було видано сертифікат про право власності на земельну долю (пай) на загальну площу 9.89 умовних кадастрових гектарів. В січні 2000 року до позивачки звернулась директор ПП «Наше село»ОСОБА_3 з пропозицією передати належну позивачці земельну долю в оренду ПП «Наше село». Оформленням документів займалася ОСОБА_3 Позивачку було запрошено до нотаріуса, для начебто, підписання договору належної їй земельної ділянки. ОСОБА_3 в перший рік після підписання договору заплатила 270,00 грн., але плата на цьому припинилася. У березні 2010 року позивачка була змушена звернутися в Кримську сільську раду з проханням допомогти їй в вирішенні питання стягнення з ОСОБА_3 орендної плати за використання її земельної частки, але була здивована відповіддю, що в 2000 році її земельна частка була переоформлена відділом Держкомзему Слов`яносербської РДА на ОСОБА_3 Звернувшись до відділу Держкомзему Слов`яносербської РДА, вона отримала довідку про те, що земельна ділянка, яка належала позивачці подарована ОСОБА_3 на підставі договору дарування права на земельну частку від 20.01.2000р. АВІ №285741. Вказаного договору дарування позивачка не має. Вважає що скориставшись її похилим віком, та незнанням діючого законодавства, ОСОБА_3 увівши її в оману примусила підписати договір дарування, пояснивши їй, що це договір оренди.

           Позивачка просить визнати договір дарування АВІ № 285741 від 20.01.2000 року укладений від імені ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 недійсним.

          Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила, що в 1999 році у ОСОБА_2 було важке матеріальне становище та вона зайняла їй 270 гривень. У наслідок ОСОБА_2 ці гроші не повернула та запропонувала взамін оформити договір дарування на її земельну ділянку /пай/ розміром 9,89 га. Цей договір дарування оформили у приватного нотаріуса ОСОБА_4 в присутності позивачки, який вона підписала. При цьому з її сторони ніякого обману не було. Позивачка в суд звернулася 10 років потому, при цьому пропустила всі строки давності передбачені п. 5 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

          Представник відповідачки ОСОБА_1 позов не визнав посилаючись на ту обставину, що ОСОБА_2 без поважної причини пропустила строки позовної давності /зокрема п. 5 ч. 2 ст. 258 ЦК України/.

          Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_4 позов не визнав та пояснив, що 20.01.2000 року він нотаріально засвідчив договір дарування на земельну ділянку /пай/ між позивачкою та відповідачкою. Цей договір ОСОБА_2 підписала, при цьому вона не говорила що її водять в оману.

          Вислухавши позивачку, відповідачку, представника відповідача, третю особу, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що договір дарування на земельну ділянку /пай/ яка перебуває у колективному сільськогосподарському підприємстві «Знамя», що знаходиться в селі Кримське, Слов`яносербського району Луганської області, розміром 9,89 га. в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений 20.01.2000 року. У відповідності з вимогами ст. 258 ч. 2 п. 5 ЦК України позовна давність для договорів про розірвання договору дарування встановлюється в один рік. Позивачка не надала суду доказів, що такий строк вона пропустила з поважної причини. Окрім цього у судовому засіданні встановлено, що приватний нотаріус ОСОБА_4 договір дарування, укладений 20.01.2000 року, землі яка перебуває у колективному сільськогосподарському підприємстві «Знамя», що знаходиться в селі Кримське, Слов`яносербського району Луганської області, розміром 9,89 га. в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засвідчив у відповідності з вимогами Закону. При цьому не встановлено, що позивачку вели в оману.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258 ч. 2 п. 5, 728 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212, 214 ЦПК України,  суд  

ВИРІШИВ:

               Відмовити у задоволенню позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування АВІ № 285741 від 20.01.2000 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недійсним.

       Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Слов`яносербський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

                  Суддя                                                                                    В.О. Котелевський