Справа № 2а-240/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

18 лютого 2011 року                                                                                          м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова про зобов’язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в:

                   Позивач звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить: зобов’язати  відповідача  нарахувати та виплатити на її користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006, 2007, 2008, 2009, 2010 р. в сумі 8569,77 грн.; зобов’язати відповідача здійснювати виплату соціальної допомоги відповідно до статей Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону їй повинна виплачуватись щомісячна доплата до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак така в згаданому розмірі не виплачувалась.

          Ухвалами судді від 28 січня 2011 р. позовну заяву в частині вимог за період з 2006 р. по 26 липня 2010 р. включно залишено без розгляду, а відкрито скорочене провадження в частині вимог з 27 липня 2010 р.

          Відповідач подав суду письмове заперечення на позов, в якому просить в позові відмовити за безпідставністю.

          Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

          За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважаю їх достатніми для прийняття рішення.

Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 р. та згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни, про що має відмітку в пенсійному посвідченні, та перебуває на обліку у відповідача - управлінні Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова.

Згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком (в редакції станом на 2010-2011 р.р. з врахуванням Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 р.). Мінімальний розмір пенсії за віком визначається відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме такий встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Із письмових заперечень відповідача вбачається, що підвищення позивачу як дитині війни з 2008 р. виплачується відповідно до постанови КМУ «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№530 від 28.05.2008 р.

Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, враховуючи пріоритетність законів над підзаконним актами, позивач має право на підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі, встановленому вищезгаданим Законом, а не постановою КМУ.

           Крім того, не приймаю до уваги покликання відповідача про недопустимість застосування до даних правовідносин мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, враховуючи відсутність встановленого законом іншого мінімального розміру пенсії за віком. Щодо відсутності бюджетного фінансування на виплату, передбаченого Законом України „Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії, то таке не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі „Кечко проти України”).

Щодо способу захисту порушеного права, то згідно ст.2.2 п.6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах та районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фону України від 30.04.2002 р. №8-2 (в редакції від 25.02.2008 р. №5-5) управління призначає (здійснює перерахунок) та виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Таким чином управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова, в якому позивач перебуває на обліку, є належним відповідачем по справі та з врахуванням того, що суд не може перебирати на себе функцію, покладену законодавством на відповідний орган, то  відповідача слід зобов’язати до вчинення дій, а саме здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії без зазначення суми.

          Враховуючи наведене, вимоги позивача є підставними та підлягають до часткового задоволення, а доводи відповідача не ґрунтуються на вимогах закону. Зокрема, слід зобов’язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплатити підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 27 липня 2010 р. /періоду відкриття провадження/ і до 18 лютого 2011 р. включно /час постановлення рішення по справі/, оскільки в майбутньому право позивача, захист якого здійснює адміністративне судочинство, не порушувалося.

          Щодо покликання відповідача строки звернення до суду, то таке, згідно ст.ст.100, 107 КАС України, вирішувалося при відкритті провадження по справі, зокрема відкрито провадження в межах строку звернення до адміністративного суду, що і зазначено ухвалі про відкриття скороченого провадження, яка була надіслана відповідачу.

          На підставі ст.ст.1,3,6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  та керуючись ст.ст.2, 6, 11, 17, 18, 70, 71, 86, 99, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

            позов задоволити частково.  

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова нарахувати і виплатити ОСОБА_1 за період з 27 липня 2010 р. до 18 лютого 2011 р. включно  підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з врахуванням ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплачених сум.

          В решті позову відмовити.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова виконати постанову суду негайно.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, визначеному ст.186 КАС України.

          Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя                                                                                                    О.В.Тімченко

Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.