Справа №2-а-2115/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2011 року суддя Селидівського міського суду Донецької області Моцний О.С.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове, Донецької області з невиплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком., -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області з невиплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2011 по час дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в якому вказав, що він віднесений до категорії дітей війни. Зазначив, що ніяких доплат до пенсії відповідач не нараховував і не сплачував, отже, як вважає позивач, вчинив неправомірну бездіяльність, чим порушив її права та інтереси. Просить визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області з невиплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2011 р. по по час дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Позивач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду заяву про слухання справи у його відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, в зв’язку з чим судовий розгляд справи у відповідності зі ст. 122 ч.3 КАС здійснюється в порядку письмового провадження.

У письмовому запереченні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що для врегулювання ситуації 28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнято постанову № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п. 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48.10 гривень, 1 липня - 48, 20 гривень та з 1 жовтня 49,80 гривні. Таким чином вважає, що підвищення дітям війни виплачуються органами пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни  (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

ОСОБА_1 01.11. ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в м. Селидове.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

9 липня 2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007 відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», приписи якого втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 5 наведеного Рішення визначено, що воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Виходячи з цього, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року діти війни мали право на отримання підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.          

      Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993, № 3551 -XII учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу PCP за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними,  серед  іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».          

Отже, з 22.05.2008р. відновлена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції до 01.01.2008 p., відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсі за віком.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи Державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48.20 грн. з 1 жовтня - 49.80 грн.          

Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної Постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправними бездіяльності відповідача в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії з 22 травня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Суд не приймає посилання представника відповідача на постанову Кабінету Міністрів України № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», оскільки вони суперечать приписам пункту 1, 6 статті 92 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і тому, з огляду на положення ч. 4 ст. 9 КАС України суд застосовує нормативно-правовий акт, який має вищу юридичну силу.          

У ст. 8. Конституції України зазначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Також у ст. 22 Конституції України зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.          

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.          

До того ж у статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»чітко визначено, що нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 років перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію,  виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.          

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 5 жовтня 2000 року № 2017-11 згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.          

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505—4 від 25 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і  демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 99 ч. 2 КАС України встановлено річний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, який обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 46 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»нараховані суми пенсій на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більш ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Тому суд вважає безпідставними вимоги відповідача про відмову у задоволенні позову у зв’язку з пропуском строку, встановленого ст. 99 КАС України, оскільки позивач звернувся до суду з позовом в строк, встановлений діючим законодавством.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»(853-17) Кабінету Міністрів України надано право у 2009 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних розмірах лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Закону України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Таким чином, нарахування та виплати у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

  Керуючись ст. 1, 3, 6, 8, 19, 22-24 Конституції України, ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79,' 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», Закону України «Про внесення  змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове, Донецької області з невиплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.01.2011 р. по    час дії ст..6 Закону «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням фактично здійснених виплат задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області з невиплати  ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2011 року по час дії ст..6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2011 року по час дії ст..6 Закону України«Про соціальний захист дітей війни»  з урахуванням раніше сплачених сум, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням фактично здійснених виплат.

               Заяву про апеляційне оскарження може бути подано до Селидівського міського суду Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя