Справа №  2-а-1808/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 08 квітня 2011 року                          Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

           головуючого –судді  Чурупченка М.І.,

          при секретарі – Макуха О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Корюківка у приміщенні суду  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату частини недоотриманої додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно ст.ст. 49, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, за період починаючи з 22 травня 2008 року по день винесення судом рішення, -

в с т а н о в и в :

15 березня 2011 року ОСОБА_1 (позивач) звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона має статус постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС четвертої категорії, а також вона є непрацюючим пенсіонером і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області, постійно проживає в м. Корюківка Корюківського району Чернігівської області. Згідно зі ст. 51 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»їй повинна виплачуватись щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, але відповідач призначив та виплачує їй зазначену додаткову пенсію у розмірі, який є значно нижчим, за розмір додаткової пенсії, передбачений згаданим законом, що є порушенням її прав та інтересів. Здійснити перерахунок відповідач відмовився, пославшись на відповідну постанову КМУ. Тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом і просить: визнати дії відповідача протиправними; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком на підставі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 22.05.2008 року по день винесення судом рішення, за виключенням раніше отриманих сум.

В судове засідання позивач не з’явилась, просить розглянути справу без її участі, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, надав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, а також відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що  позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (позивач), має статус постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС четвертої категорії (посвідчення серії НОМЕР_1 від 02.03.1993 року). Позивач знаходиться на обліку в Управлінні, як одержувач пенсії.

Позивачу, як особі, яка має статус постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії,  відповідачем з 22.05.2008 року призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»у розмірі 5% мінімальної пенсії за віком.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Також Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»регулюються умови призначення і виплати пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Призначення і виплата таких пенсій здійснюється управліннями Пенсійного фонду України в районних, районних у містах Києві та Севастополі за місцем реєстрації або місцем проживання постраждалих осіб.

           За таких обставин управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області є належним відповідачем в даній справі.     

Згідно із ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон №796-ХІІ) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 51 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, виплата якої здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Вихідним критерієм розрахунку державної пенсії є мінімальна пенсія за віком. У відповідності із ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-ІV мінімальна пенсія - це державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом. Причому виключно Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначається мінімальний розмір пенсії за віком (ч.2 ст. 5 цього Закону). Так, відповідно до ч.1 ст. 28 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум у відповідності до п.5-3 ч.2 ст. 38 Бюджетного Кодексу України визначається виключно Законом України про Державний бюджет. У відповідності із зазначеними нормами саме Законами України про Державний бюджет на відповідні роки визначено прожитковий мінімум, в тому числі для осіб, які втратили працездатність.

За позицією колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України (постанова від 24.02.2009 року) - з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку державної пенсії, передбаченої ч.4 ст. 54 Закону N796-ХІІ, обґрунтованим буде застосування розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. При цьому положення ч.3 ст. 28 Закону N1058-ІV не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших, пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 цієї статті.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року №489-V та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року були внесенні обмеження до застосування ст. 51 ЗУ №796-ХІІ в частині розміру виплат на 2007-2008 роки, однак рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, який визнав неконституційними вищезгадані положення Законів України про Державний бюджет України на 2007, 2008 роки, відновлено право громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у вказаних в Законі №796-ХІІ розмірах, тобто особам, які мають статус постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

У зв’язку з цим, вимоги позивача щодо зобов’язання нарахування та виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі віднесеній до 4 категорії постраждалих від аварії на ЧАЕС, у розмірах вказаних у позові, підлягають задоволенню за період часу з 22 травня 2008 року (день прийняття рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2008 року включно.

Згідно ч.2 ст. 152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлено для осіб, які втратили працездатність, у розмірі: з 1 січня –470 гривень, з 1 квітня –481 гривень, з 1 липня –482 гривень, з 1 жовтня –498 гривень.

         Згідно з ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлено для осіб, які втратили працездатність, у розмірі: з 01 січня - 498,00 гривень, з 01 листопада –573,00 гривень.       

         Згідно з ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27 квітня 2010 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлено для осіб, які втратили працездатність, у розмірі: з 01 січня –695 гривень, з 01 квітня –706 гривень, з 01 липня – 709 гривень, з 01 жовтня –723 гривень, з 01 грудня –734 гривень.

          Згідно із статтею 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 23 грудня 2010 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлено для осіб, які втратили працездатність, у розмірі: з 01 січня –750 гривень, з 01 квітня –764 гривні, з 01 жовтня – 784 гривні, з 01 грудня –800 гривень.

         Правовою підставою позовних вимог є ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, якою зазначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Таким чином, управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області повинно було без додаткового звернення перерахувати позивачу пенсію, у зв’язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік, відповідно до ст.ст. 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Оскільки позивач має статус особи, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, пенсійні виплати фактично є компенсацією за відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров’ю.

Згідно із ст. 71 Закону №796-ХІІ дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, при цьому, Законами України про Державний бюджет України на 2009-2011 роки не було внесено обмежень до застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в частині розміру виплат, а також ні станом на дату звернення позивача до відповідача за призначенням перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, а ні на дату подання позовної заяви до суду, Кабінет Міністрів України на виконання Законів України про Державний бюджет України на 2009-2011 роки не приймав рішення щодо перегляду деяких розмірів виплат, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». А тому виходячи з цього, розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, для осіб, віднесених до 4 категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, має складати 15% мінімальної пенсії за віком, як це зазначено в ст. 51 Закону №796-ХІІ.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня по справі №1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та Закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року №8 «Про незалежність судової влади»(абз.1 п.19) визначено, що до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

Необхідно також зазначити, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст.ст. 1, 3, ч.2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 22, 23, ч.1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.     

Тобто, відповідачем неправомірно, зокрема, у порушення ст. 19 Конституції України, занижений розмір пенсійного забезпечення, обов’язок виплати якого покладено на відповідача, у зв’язку з чим дії відповідача є такими, що порушують права позивача на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.ст. 49, 51, 67 Закону №796-ХІІ та ст. 46 Конституції України.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»Кабінет Міністрів України уповноважено приймати виключно роз’яснення порядку застосування Закону, а не визначати сам порядок. Таким чином, ст. 62 Закону №796-ХІІ на Кабінет Міністрів України покладена функція роз’яснення порядку застосування цього закону, а не встановлення нових розмірів державної та додаткової пенсії даній категорії осіб.

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Даним днем слід вважати 10.02.2011 року, коли позивач отримала від відповідача лист-відповідь про відмову в здійсненні перерахунку пенсії.

         Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, а сторони звільнені від сплати державного мита відповідно законодавства, тому ці витрати слід віднести за рахунок держави.

         Керуючись ст.ст. 1, 6, 8, 19 22, 46, 55, 68, 152 Конституції України, Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, від 22.05.2008 року №10-рп/2008,  ст.ст. 49, 50, 51, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28, 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік», ст.ст. 5-14, 17-19, 71, 88, 99-100, 104, 122, 158-163, 167 КАС України, -           

                                                п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 -  задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з 22 травня 2008 року.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1, як особі, яка має статус постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС четвертої категорії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.ст. 49, 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 08 квітня 2011 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області провести ОСОБА_1, як особі, яка має статус постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС четвертої категорії, перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.ст. 49, 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 22 травня 2008 року по 08 квітня 2011 рік, за виключенням виплачених сум.

Звільнити сторони від сплати державного мита відповідно законодавства і ці витрати віднести на рахунок держави.

Копію постанови, виготовлену в повному обсязі,  направити сторонам для відому.

На постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.        

          Суддя                                                                                М. І. Чурупченко