ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2007 р.

Справа № 14/120

за позовом   ВАТ "Івано-Франківськцемент" ДП "Спецзалізбетон"  

c.Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область,77422

до відповідача                 ТзОВ"Захід-Моноліт"  

вул.Гаркуші,2, м.Івано-Франківськ,76000

Cуддя  Булка Володимир Ігорович   

При секретарі   Кріцак Василь Мирославович

Представники:

Від позивача:  Білоус С.В., представник, (довіреність № 39 від 21.11.07р.)

Від відповідача: не з"явились

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 57 466,12грн.

          Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.

          Відповідач  в засідання суду не з"явився, відзиву на позовну заяву не подав.

       Відповідач надав суду клопотання в якому просить відкласти засідання суду. Позивач проти поданого відповідачем клопотання заперечив та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

        За наведених обставин та в силу ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами без участі відповідача.

     Заслухавши представника позивача та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

    Позивач здійснив відповідачу відвантаження продукції, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 57 466,12грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами від 31.05.07, що знаходиться в матеріалах справи і є додатком до позовної заяви.

        Позивач зазначив, що відповідно до проведеної інвентаризації неоплачених рахунків у ДП "Спецзалізобетон" станом на 07.06.07 виявлено, що за відповідачем рахується заборгованість у сумі 57 466,12грн. за отриману продукцію.

   15.08.07 позивач направив відповідачу претензію №31, в якій просить сплатити заборгованість.

        Відповідач відповіді на претензію не надав, боргу не сплатив.

       Станом на сьогоднішній день за відповідачем рахується заборгованість в сумі 57 466,12грн.

    Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав:

- у відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 частиною 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме  зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

      Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

    Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законами або договором.

      Таким чином на підставі норм чиннного цивільного та господарського кодексу позивачем вжито всіх заходів досудового врегулювання спору, які не дали результатів, а тому останній звернувся до суду за захистом порушеного права.

      Внаслідок того, що відповідач не розрахувався за продукцію на час пред"явлення позову , за відповідачем рахується заборгованість  в сумі 57 466,12 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема актом взаєморозрахунків станом на 31.05.07, претензією №31 від 15.08.07, що є додатками до позовної заяви.

     Викладені вище обставини підтверджуються матеріалами справи,  є обгрунтованими, тому суд приходить до висновку про задоволення позову.

      Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача.

   Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-моноліт", м.Івано-Франківськ, вул.Гаркуші,2 (р/р 260010130018 в Івано-Франківській філії ТзОВ "УкрПромБанк", МФО 336912, код 32874104) на користь Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" Дочірне підприємство "Спецзалізобетон", Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н., с.Ямниця (р/р 26008301712075 в Промінвестбанку м.Івано-Франківська, МФО 336354, код 32604981)       57 466,12грн. заборгованості,   574,66грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                    Булка Володимир Ігорович

                                                                            Рішення підписане ___________________.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Помічник судді Гандера М.В.