Справа №   2а-232/11  

  П О С Т А Н О В А

     І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30.03.2011 року                                                        м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Головенко О.С. ,

секретаря судового засідання  Латик В.Є

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС групи ДПС ВДАІ та АТІ м.Мукачево Закарпатської області Максим В.І. про скасування постанови про адміністративне правопорушення ,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом в обґрунтування своїх вимог вказує, що 11 листопада 2010 року інспектор ДПС Максим В.І. виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 300 грн. Вважає постанову про накладення штрафу незаконною, оскільки в місці зупинки його автомобіля не було пішохідного переходу, працівник міліції не зібрав доказів на підтвердження правомірності своїх дій, виніс одночасно дві постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за різні правопорушення, не вручивши йому їх копій. Просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.   

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позов з підстав викладених в позовній заяві, додатково пояснив, що той день в м.Мукачево його автомобіль зупинив працівник ДАІ та склав протокол про адміністративне правопорушення за рух з непристебнутим ременем безпеки, після чого дозовлив продовжити рух. Про порушення ним правил переїзду пішохідних переходів державтоінспектор йому не говорив. Вважає, що відповідач протиправно використав його дані для складання оскаржуваної постанови, не вручив йому копії протоколу та постанови по справі. Про притягнення його до адміністративної відповідальності дізнався отримавши виклик ВДВС Болехівського міського управління юстиції.

Відповідач в судове засідання не з’явився про час і місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про що свідчать розписки про одержання судових повісток (а.с.15,18).

У відповідності до положення ч. 4 ст. 128 КАС України  у разі неприбуття відповідача –суб`єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, розгляд справи не відкладається і справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вислухавши пояснення позивача, свідка дослідивши та оцінивши матеріали справи у сукупності, давши їм правову оцінку, приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами  України.

Судом встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що 11 листопада 2010 року інспектором ДПС м.Мукачево Максим В.І. складено протоколу та винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративого стягнення за порушення ч.1 ст.122 КУпАП.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що він 11 листопада 2010 року об 11.25 год., керуючи автомобілем Мерседес-бенс, д.н. НОМЕР_1 не надав перевагу в русі пошоходам на нерегульованому пішохідному переході, за що накладено штраф у розмірі 300 грн.

            Згідно положення ст. 251 КУпАп доказами  в  справі  про  адміністративне правопорушення,  є будь-які фактичні дані,  на  основі  яких  у  визначеному  законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,  винність  даної  особи  в  його вчиненні та інші обставини,  що  мають  значення  для правильного вирішення  справи.  Ці  дані   встановлюються    протоколом    про адміністративне    правопорушення,    поясненнями    особи,    яка притягається  до  адміністративної відповідальності,  потерпілих, свідків,  висновком  експерта,  речовими  доказами, показаннями технічних  приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,   відеозапису   чи   засобів   фото-   і   кінозйомки, відеозапису,   які  використовуються при нагляді за виконанням правил,  норм  і  стандартів,  що  стосуються забезпечення безпеки дорожнього  руху, протоколом  про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Нормою частини 2 ст.71 КАС України  встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов`язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на це положення закону на пропозицію суду від 17.02.2011 р. від суб`єкта оскарження не надійшло будь-яких заперечень проти позову та не отримано від нього жодних фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку інспектором ДПС Максим В.І. встановлено наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.

В той же час поясненнями свідка ОСОБА_3 стверджується, що в той день в м.Мукачево їх автомобіль зупинив державтоінспектор, який склав проткол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за рух з непристебнутим ременем безпеки. Зазначив, що в цьому місці немає пішохідних переходів, відповідно позивач не міг порушити правила їх проїзду.

          Таким чином,  судом встановлено,  що викладені в протоколі та постанові відомості щодо обставин, встановлених при їх складанні, не відповідають дійсності, не з”ясовано  всіх обставин відповідно до вимог ст.280 КУпАП, будь-яких інших доказів щодо порушення позивачем правил дорожнього руху не здобуто й спростувати його пояснення суд не має можливості.    

          Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що державтоінспектор Максим В.І. 11 листопада 2010 року одночасно виніс дві постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст. 122 та ч.4 ст. 121 КУпАП, наклавши стягнення за кожне правопорушення окремо. Такими своїми діями відповідач грубо порушив вимоги ч.2 ст.36 КупАП, в якій передбачено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою  особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Вищенаведене є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

          Відповідно ст.62 Конституції України  обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачем не надано суду обгрунтованих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова  по справі про адміністративне правопорушення винесена інспектором ДПС Максимом В.І. не може залишатися в силі та підлягає скасуванню, а справа закриттю.

          На підставі викладеного ст.19 Конституції України, ст.ст. 14-1, 254, 283, 288, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 2,6,158,159-163 КАС  України суд,-

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити .

Скасувати постанову   інспектора  ДПС групи ВДАІ та АТІ м.Мукачево Закарпатської області Максима В.І.  від  11.11.2010 року АО1 № 027561 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1  у вигляді штрафу розміром  300 ( триста)  гривень  за вчинення правопорушення,  передбаченого  ч.1 ст.122  Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження  в справі закрити.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

Постанова суду є остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                      Головенко О.С.

Постанова в повному обсязі виготовлена 4 квітня 2011 року.