Справа №  2-а-361/11                  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(в порядку скороченого  провадження)

12.04.2011  року.

Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області  Рудник  М.  І., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов»язання провести перерахунок та виплату коштів на оздоровлення відповідно до норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,

ВСТАНОВИВ:

                  Позивачка 30.03.2011 року звернулася до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов»язання провести перерахунок та виплату коштів на оздоровлення відповідно до норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в якій просить зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити їй щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2010 рік, як постраждалій внаслідок  аварії на ЧАЕС.

        Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що вона є постраждалою наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, внаслідок чого стала інвалідом 2 групи та має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок  Чорнобильської катастрофи та посвідчення інваліда  2 групи. Відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона  повинна отримувати щорічну допомогу на оздоровлення за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі  5 мінімальних заробітних плат. Однак вказана допомога виплачується їй в значно меншому розмірі.                Позивачка  вважає, що дії відповідача є протиправними.

            Ухвалою від 31.03.2011 року відкрито скорочене провадження по даній справі.

             Представник відповідача надав заперечення проти позову.

           Суддя за результатами  розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши повідомлені позивачем  та відповідачем обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі Закон).

           Судом встановлено, що позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, та має другу групу інвалідності по захворюванню пов’язаному з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до посвідчення серії  НОМЕР_2 від 03.10.2001 року.

        Статтею 48 Закону визначено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується особам, віднесеним до 1, 2, 3 групи інвалідності, дітям інвалідам, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків та евакуйованим із зони відчуження.

            Частиною 4 ст. 48 Закону визначено, що в усіх випадках розмір щорічної допомоги на оздоровлення для інвалідів ІІ групи інвалідності, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим п’яти мінімальних заробітних плат.

          Позивачці  кошти виплачувались у значно меншому розмірі, ніж передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи».

Ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.  

         Відповідно до ст. 16 Конституції України подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов’язком держави, а ч. 3 ст. 22 Конституції України  встановлено, що  при прийнятті нових  законів  або  внесенні  змін  до  чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав  і свобод.

Статтею 48  Закону встановлено кратність розміру щорічної додаткової допомоги на оздоровлення, а статтями 62, 67 Закону надане право Кабінету Міністрів проводити лише роз’яснення порядку застосування Закону та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

        Частиною 4 ст. 9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

         Оскільки Постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 року встановлено фіксований розмір щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до Закону, суд вважає, що зазначена Постанова суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, а тому, її застосування не можливе.

          П. 1 ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

          Статтею 62 Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

         В абз. 2 п. 2 Постанови КМ України № 936 від 20.09.05 вказано, що втрачають чинність пункти 20-22, 25-28, 30, 32-35 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987 (надалі Порядок), тобто п. 24 Порядку, який стосується виплат пенсіонерам, є чинним.

       За описаних обставин суд приходить до висновку, що право позивачки на отримання щорічної додаткової допомоги на оздоровлення  порушене, а тому є підстави для   задоволення  позовних вимог  в повному обсязі.

          Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", щодо визначення розміру та виплати щорічної додаткової допомоги на оздоровлення.

         Від сплати судового збору сторони звільнені, відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито ”.

          Із змісту ст.ст. 2, 6, 99 КАС України вбачається, що суд розглядає справи про захист прав, свобод чи інтересів осіб. Кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

          Керуючись ст.ст. 19 ч.2, 46  Конституції України; ст.ст. 2, 4, 6, 12, 17, 158-163, 183-2, 256 КАС України; ст.ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  від 28.02.1991 року,  -  

ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити.

     Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної адміністрації Житомирської області в  частині не нарахування і невиплати  ОСОБА_1 щорічної додаткової допомоги на оздоровлення за 2010 рік, відповідно до ст. 48  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат.

        Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної адміністрації Житомирської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату  щорічної додаткової допомоги на оздоровлення за 2010 рік , відповідно до ст. 48  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат за виключенням отриманої нею раніше виплаченої  суми.           

          Постанова підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на  постанову суду першої інстанції подається Житомирського апеляційного адміністративного суду через Попільнянський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом  десяти днів з дня отримання копії  постанови.

          Суддя Попільнянського

          районного суду                                                            Рудник М. І.