ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" червня 2006 р. м.Рівне
дата прийняття постанови місце прийняття
12:15 год. Справа № 10/107
час прийняття постанови номер справи
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання помічника судді Крейбух О.Г.
За участю представників сторін:
від позивача : представник Калашнік О.М., Войтюк Т.Л., довіреність № б/н від 25.04.06 р.
від відповідача : представник Омельченко А.В., довіреність № 20810/32від 13.04.2006р. головний державний податковий інспектор юр. відділу. довіреність № 2593/10-32 від 05.05.06 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватне підприємство "УКРФРУКТ"
до відповідача Державна податкова інспекція у м. Рівне
про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0005992341/0/23-124, 0005972341/0/23-124, 0005982341/0/23-124 від 11 листопада 2005 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000732241/0/23-510 від 11 листопада 2005 року
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області, як суду адміністративної юрисдикції, з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0005992341/0/23-124, 0005972341/0/23-124, 0005982341/0/23-124 від 11 листопада 2005 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000732241/0/23-510 від 11 листопада 2005 року .
В обгрунтування адміністартивного позову зазначає, що Особи, що проводили перевірку для визначення оподатковуваного прибутку і бази для оподаткування податком на додану вартість використали такий елемент механізму оподаткування як "звичайні ціни".
Працівниками ДПС, які проводили перевірку, не враховано наступних вимог діючого законодавства.
Пунктом 1.20. статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" дано визначення поняття "звичайна ціна". Механізм обчислення звичайних цін визначено у п.п. 1.20.1 - 1.20.10. п.1.20. ст. 1 цього ж закону.
У відповідності до п.п. 1.20.2. п.1.20. ст. 1 вказаного Закону, - для визначення звичайної ціни товару повинні враховуватися будь-які об'єктивні умови, які можуть вплинути на ціну.
Крім цього, зазначені норми встановлюють значну кількість способів визначення звичайної ціни. Зокрема, звичайна ціна може визначатися виходячи з наявності маркетингової та цінової політики. Звичайною ціною буде ціна, яка встановлюється на товари, що продаються з прилюдним оголошенням умов їх продажу, тощо.
У відповідності до абз.2 п.п. 1.20.2. п.1.20. ст. 1 Закону, - якщо товари, ідентичні товарам, стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.
У відповідності до п.п. 1.20.51, звичайна ціна визначається згідно правил встановлених П(С)БО тільки у випадку, якщо всі попередні способи визначення звичайної ціни не принесли результату.
Таким чином, у працівників ДПС відсутні правові підстави для визначення рівня звичайних цін на підставі правил встановлених П(С)БО, без попереднього обов'язкового застосування всіх методів визначення звичайної ціни, наведених у п.1.20. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
ПП "Укрфрукт" реалізовувало товари з використанням прийнятої у підприємстві цінової політики та різноманітних рекламних та інших програм, спрямованих на завоювання ринку та залучення значної кількості споживачів.
Товари реалізовувалися з прилюдним оголошенням умов їх продажу через реєстратори розрахункових операцій. Умови, за якими товари пропонувалися до продажу згідно публічного договору (ст.633 Цивільного кодексу України), були однаковими для всіх споживачів.
Звертає увагу суду, що потрібно було враховувати умови зберігання, умови ввезення товару, а також ті факти, що позивач здійснює торгівлю товарами, що швидко псуються, враховувати терміни зберігання та терміни можливої реалізації товарів.
Всі наведені обставини підтверджуються документально.
Всі ці обставини не були враховані особами, які проводили перевірку. Тобто ними не було застосовано способів визначення звичайної ціни, наведених у п. 1.20. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Крім того, у відповідності до п.п. 1.20.8. п. 1.20. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.
Відповідно до вимог п.п. 4.3.3. п. 4.3. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", методика визначення податкових зобов'язань за непрямими методами повинна затверджуватися законом.
Станом на дату складання акту, зазначений закон не був прийнятий Верховною Радою України.
"Методика визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами" затверджена Постановою КМУ від 27.05.2002р. №697, втратила чинність у відповідності до Постанови КМУ від 20.08.2005р. №788.
Таким чином, у працівників органів ДПС на дату складання акту перевірки, відсутні правові підстави для визначення податкових зобов'язань непрямими методами внаслідок застосування звичайних цін. Натомість працівники ДПС, які проводили перевірку проігнорували норми зазначених законів і розрахували податкові зобов'язання внаслідок застосування звичайних цін за вигаданою ними особисто методикою.
Крім того, у відповідності до ч.і ст. 7 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.
Виходячи із змісту цієї норми, її дія не поширюється на випадки, коли господарські операції здійснюються за межами торговельного обороту.
Отже, у випадку придбання матеріальних цінностей, що були в користуванні і не призначаються для подальшого продажу, тобто за межами торговельного обороту, штрафні санкції, передбачені абзацом 6 частини 2 ст. 16 зазначеного Декрету КМУ, не можуть бути застосовані.
ПП "Укрфрукт" придбано у нерезидента причеп автомобільний, який був призначений для використання у власній господарській діяльності, і не призначався для подальшого продажу.
Таким чином, зазначена операція була проведена за межами торговельного обороту, і відповідно, порушення ч. 1 ст. 7 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" відсутнє.
Просить адміністративний позов задоволити.
Відповідач (його повноважний представник) виклав свою позицію стосовно предмету спору, позовні вимоги заперечує в повному обсязі.
В заперечення позовних вимог зазначає, що визначення звичайної ціни та донарахування податків із використанням звичайних цін проведено в ході перевірки згідно діючого законодавства, а саме згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР відповідно до якого дохід отриманий платником податку від продажу товарів ( робіт, послуг) пов'язаним особам визначається виходячи з договірних цін, але не менших за звичайні ціни, що діяли на дату і такого продажу.
Згідно п.п 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) положення п.п. 7.4.1 даного закону поширюється на операції з особами які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цого закону, або сплачують податок за іншими ніж платник податку ставками. В ході перевірки встановлено, що реалізація товарів здійснювалася особам, що не є платниками податку на прибуток та податку на додану вартість, а саме кінцевим споживачам та приватним підприємцям Швая Л.В., Павлюченко А.М., Аврамчук М.С., Дубінецька Л.І. за цінами нижчими ніж звичайні (нижчими за собівартість ) (додаток до акту перевірки № 2).
Згідно п. 1.18 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами і доповненнями звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибуткуємств".
З метою визначення звичайних цін в ході перевірки надавався запит до Рівненської Торгово-промислової Палати про надання інформації щодо рівня цін на товари, які входять до асортименту ПП "Укрфрукт". 27.10.2005р. за № 56.08/646 отримано відповідь про відсутність інформації щодо рівня цін по товарах наведених в запиті.
До перевірки не були надані договори на реалізацію продукції, відповідно неможливо порівняти ціни продажу з цінами договорів та врахувати особливі умови окремих договорів.
На письмовий запит Рівненської ОДПІ № 44079/23-400від 20.10.2005р. пояснення щодо формування відпускних цін на ПП "Укрфрукт" не надано.
Порівняння цін реалізованих товарів особам що є платниками податку на прибуток та ПДВ з цінами товарів, які реалізуються особам, що сплачують податок на прибуток та ПДВ не встановлено у зв'язку з відсутністю серед контрагентів ПП "Укрфрукт" останніх.
Інформація про реалізацію ПП "Укрфрукт" товарів з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції на момент перевірки відсутня.
Таким чином у зв'язку з неможливістю визначення звичайної ціни іншими методами, які визначені п.п. 1.20.1-.1,20.5 п. 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств », для розрахунку звичайної ціни товарів відповідно до вимог п. 1.20.5 даного Закону застосовано правила, визначені національними положеннями (стандартами ) бухгалтерського обліку, а саме П(С)БО №9 «Запаси». Позивачем при визначені собівартості запасів в порушення п. 9 Положення вартість запасів визначалася без врахування сум ввізного мита. Розрахунок собівартості придбаних запасів із врахуванням ввізного мита наведено в додатку № 1 до акту перевірки.
Водночас відповідно ст. 42 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № 436-ІУ "Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку."
Стосовно посилання позивача на безпідставність застосування непрямих методів зазначає, що непрямі методи при проведенні планової документальної перевірки ПП "Укрфрукт" не застосовувалися у зв'язку з відсутністю затвердженої законом методики визначення податкових зобов'язань непрямими методами.
Таким чином, суми податку на прибуток та ПДВ донараховані в ході перевірки у відповідності із діючим законодавством: Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.94р. із змінами та доповненнями, Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97 р. із змінами і доповненнями, П(С)БО № 9 "Запаси".
Перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні імпортних операцій встановлено наступне :
ПП "Укрфрукт" за перевіряємий період здійснювало імпортні операції згідно укладених зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу в тому числі згідно Контракту №5 від 16.05.2005 року з фірмою нерезидентом "Hadlova" (Польща).
Умовами даного контракту передбачено, що продавець - фірма нерезидент "Hadlova" (Польща) продає, а Покупець - ПП "Укрфрукт" купує причеп марки Schmitz WF18 /код ТН ЗЕД - 871639800/, повною вагою 18000 кг., б/в в кількості 1 шт. за ціною 5000 польських злотих.
На виконання умов контракту №5 від 16.05.05 р. з фірмою нерезидентом "Hadlova" (Польща) ПП "Укрфрукт" одержало по імпорту причеп марки Schmitz WF18 в кількості 1 шт. згідно ВМД №204000003/5/300709 від 01.06.20058 року загальною митною вартістю 5000 польських злотих /7564,57 грн.
Проведеною перевіркою розрахунків по даному контракту встановлено, що в порушення вимог статті 7 "Порядок організації розрахунків в іноземній валюті" Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993р. №15-93 (із змінами і доповненнями) розрахунки з нерезидентом-фірмою "Hadlova” (Польща) за імпорт причепу марки Schmitz WF18 здійснено приватним підприємством "Укрфрукт" готівкою через касу бухгалтерії фірми " Hadlova" (Польща), минаючи розрахунки через уповноважені банки, а саме згідно фактури №11/2005 від 24.05.2005р. через повіреного представника ПП "Укрфрукт" Лук"янчук В.П., який склав авансовий звіт від 01.06.2005 р. про придбання причепу марки Schmitz WF18 у фірми "Hadlova" (Польща) за готівку у сумі 5000 польських злотих /7564,57 грн., чим порушено вимоги ст..7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.1993р. №15-93, якою обумовлено що у розрахунках між резидентами та нерезидентами в межах торговельного обороту (Торгівля - будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.
Відповідальність за вищевказане порушення передбачена абз.5 п.2 ст.16 Декрету Кабінету Мйпстрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.1993р. №15-93 та п.2.6 "Положення про валютний контроль", затвердженого Постановою правління НБУ від 08.02.00р. №49, зареєстрованого в Мін"юсті України від 04.04.00р., якою передбачено, що за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, - штраф у розмірі еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувались при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення цих розрахунків.
Вважає, що позовні вимоги позивача безпідставні, просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в позовній заяві.
Відповідач надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в запереченні на адміністративний позов.
Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем одночасно із позовною заявою. Нових доказів позивач суду не надавав.
Відповідач - податковий орган надав суду клопотання, в якому просить допустити заміну сторони (позивача) його процесуальним правонаступником унаслідок реорганізації системи податкових органів. Суд розглянув зазначене клопотаня та прийшов до висновку, що воно підлягає до задоволення відповідно до статті 55 КАСУ.
В судовому засіданні 10.05.06р. допущено заміну позивача - Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції та замінити його процесуальним правонаступником - державною податковою інспекцією у м.Рівне.
Письмових клопотань від учасників судового процесу щодо здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.. Протокол судового засідання складено відповідно до вимог Прикінцевих та перехідних положень КАСУ. Представникам сторін роз'яснено право заявляти відвід суду згідно ст.30 КАСУ, а також роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.49, 51 цього Кодексу.
В судовому засіданні "06" червня 2006 р. оголошувалась перерва для виходу суду до нарадчої кімнати з метою ухвалення вступної та резолютивної частини судового рішення.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Працівниками податкового органу –Рівненською об’єднаною державною податковою інспекцією проведено планову документальну перевірку з питань дотримання податкового та валютного законодавства позивачем за період з 08.10.03р. по 30.06.05р.
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення вимог статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», статтей 4, 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб, статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів», статті 7 ДКМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», про що складено акт від 03 листопада 2005 р.
Податковим органом 11 листопада 2005 р. на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення за №0005992341/0/23-124 від 11 листопада 2005 року, яким позивачу донараховане податкове зобов’язання по ПДВ на суму 5405грн.00коп. та штрафні (фінансові) санкції на суму 2703грн.00коп.; №0005972341/0/23-124 від 11 листопада 2005 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 2699грн.00коп. та штрафні (фінансові) санкції на суму 1349грн.00коп.; №0005982341/0/23-124 від 11 листопада 2005 року, яким позивачу донараховане податкове зобов’язання по податку на прибуток на суму 10100грн.00коп. та штрафні (фінансові) санкції на суму 3000грн.00коп.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000732241/0/23-510 від 11 листопада 2005 року, яким позивачу нараховано штрафза порушення резидентами порядку розрахунків в іноземній валюті на суму 7581грн.00коп.
В порядку, визначеному п.5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивач рішення податкового органу оскаржував. Рішенням Рівненської об'єднаної ДПІ, ДПА в Рівненській області, ДПА України податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги без задоволення.
Оскаржуючи податкові повідомлення-рішення №№ 0005992341/0/23-124, 0005972341/0/23-124, 0005982341/0/23-124 від 11 листопада 2005 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000732241/0/23-510 від 11 листопада 2005 року до господарського суду Рівненської області, як суду адміністративної юрисдикції відповідно до Прикінцевих та перехідних положень КАСУ, позивач звертає увагу суду, що податковим органом упереджено проведено перевірку, без детального дослідження всіх обставин та неправильного прийняття висновку за результатами проведеної перевірки.
Дослідивши обгрунтування позивача, обставини справи, письмові докази, яким підтверджуються наведені у адміністартивному позові обставини, з урахуванням заперечень відповідача, суд прийшов до висновку, що позивачу в задовленні адміністартивного позову слід відмовити.
Суд виходив з такого.
Позивач –приватне підприємство «Укрфрукт» здійснює підприємницьку діяльність відповідно до розпорядження міського голови м.Рівне №2909-р від 06.10.03р. та свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи від 06.10.03р. за №557.
Серед видів підприємницької діяльності позивач здійснює на ринках реалізацію фруктів та овочів, які придбані як в Україні, так і поза її межами.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем здійснювалося імпортування продукції харчування –овочів та фруктів, зокрема в період 2005 року.
При цьому реалізація такої продукції на території України здійснювалася за цінами, нижчими ніж звичайні ціни, кінцевим споживачам, підприємцям Швая Л.В., Павлюченко А.М., Аврамчук М.С., Дубінецькій Л.І.
З метою визначення звичайних цін в ході перевірки податковим органом було надано запит до Рівненської торгово-промислової палати про надання інформації щодо рівня цін на товари, які входять до асортименту ПП "Укрфрукт".
27 жовтня 2005р. за № 56.08/646 отримано відповідь про відсутність інформації щодо рівня цін по товарах наведених в запиті.
На письмовий запит № 44079/23-400від 20.10.2005р. пояснення щодо формування відпускних цін не надано.
Згідно пп. 1.20.5 п.1.20 п. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.94р. із змінами та доповненнями у разі неможливості визначення звичайних цін іншими способами "для доказів її обгрунтування застосовуються правила визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку ".
Відповідно до пункту 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999р. N 246 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 751/4044 зі змінами і доповненнями. первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається зокрема з таких фактичних витрат:
- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням
непрямих податків;
- суми ввізного мита.
Позивачем при визначенні собівартості запасів в порушення п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" вартість запасів визначалася без врахування сум ввізного мита.
При цьому суми ввізного мита сплаченого у зв'язку із ввезенням товару на митну територію України обліковувалися по рахунку 28 "Товари" окремо.
Таким чином позивачем в порушення пп. 7.4.1 пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (з подальшими змінами та доповненнями) занижено валовий дохід на 40523,64 грн. ( 40,5 тис. грн. ) в. т. ч. за І кв. 2005р. 39012,9 грн. (39,0 тис. грн. ) та за II кв. 2005р. 1510,74 (1,5 тис. грн.).
Перевіркою правильності визначення суми податку на прибуток встановлено заниження об'єкта оподаткування за І кв. 2005р.на 39012,9 грн. (39,0 тис. грн. ) та півріччя 2005р. на 40523,64 грн. ( 40,5 тис. грн. ) в.т.ч. II кв. на 1510,74 (1,5 тис. грн.) , що призвело до заниження суми податку, яка підлягає сплаті за І кв. 2005р.на 9,8 , та півріччя 2005р. на 10,1 грн. ( в.т.ч. II кв. на 0,3 тис. грн. ), який виник в результаті заниження валового доходу.
З 01.01.2005 по 31.03.2005р. ПП "Укрфрукт" згідно п. 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (з наступними змінами і доповненнями) подавало квартальну звітність у зв’язку із тим, що обсяг операцій за останні 12 місяців менший ніж 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( заява про перехід на квартальну форму звітності від 19.11.2004р.). Сума податкового зобов'язання за І кв 2005р. відображена з врахуванням коригування по рядку 8 у сумі 35141 грн.Коригування проведено у зв'язку з переносом із скороченої форми декларації за 2004р.
З 01.04.2005 р. згідно п. 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97 р. із змінами і доповненнями звітність подається помісячно за повною формою декларації (перевищено обсяг оподаткованих операцій 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Відповідно п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97 р. із змінами і доповненнями у випадках передачі товару пов'язаній з продавцем особі чи "суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції ії, але не нижчої за звичайні ціни ".
Згідно п. 1.18 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97 р. із змінами і доповненнями звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
В ході перевірки встановлено, що реалізація товарів здійснювалася особам, що не є платниками податку на додану вартість. Кінцевий споживач Приватний підприємець Швая Л.В. Приватний підприємець Павлюченко А.М. Пприватний підприємець Аврамчук М.С. Приватний підприємець Дубінецька Л.І.
Податкове зобов’язання з ПДВ визначалося позивачем на підставі цін нижчих, ніж звичайні.
За таких обставин позивач допустив заниження бази оподаткування податком на додану вартість на 40523грн.64коп., в результаті чого занижено податкове зобов’язання з ПДВ на 8104грн.00коп.
Перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні імпортних операцій встановлено, що за перевіряємий період позивач здійснював імпортні операції згідно укладених зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу, в тому числі згідно Контракту №5 від 16.05.2005 року з фірмою нерезидентом "Hadlova" (Польща).
Умовами даного контракту передбачено, що продавець - фірма нерезидент "Hadlova" (Польща) продає, а Покупець - ПП "Укрфрукт" купує причіп марки Schmitz WF18 /код ТН ЗЕД - 871639800/, повною вагою 18000 кг., бувший у користуванні в кількості 1 шт. за ціною 5000 польських злотих.
На виконання умов контракту №5 від 16.05.05 р. з фірмою нерезидентом "Hadlova" (Польща) ПП "Укрфрукт" одержало по імпорту причіп марки Schmitz WF18 в кількості 1 шт. згідно ВМД №204000003/5/300709 від 01.06.20058 року загальною митною вартістю 5000 польських злотих, що в перерахунку по курсу НБУ становить 7564,57 грн.
Проведеною перевіркою розрахунків по даному контракту встановлено, що в порушення вимог статті 7 "Порядок організації розрахунків в іноземній валюті" Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993р. №15-93 (із змінами і доповненнями) розрахунки з нерезидентом-фірмою "Hadlova” (Польща) за імпорт причепу марки Schmitz WF18 здійснено приватним підприємством "Укрфрукт" готівкою через касу бухгалтерії фірми " Hadlova" (Польща), минаючи розрахунки через уповноважені банки, а саме згідно фактури №11/2005 від 24.05.2005р. через повіреного представника ПП "Укрфрукт" Лук’янчук В.П., який склав авансовий звіт від 01.06.2005 р. про придбання причепу марки Schmitz WF18 у фірми "Hadlova" (Польща) за готівку у сумі 5000 польських злотих що в перерахунку по курсу НБУ становить 7564,57 грн., чим порушено вимоги ст..7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.1993р. №15-93, якою встановлено, що у розрахунках між резидентами та нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.
Відповідальність за вищевказане порушення передбачена абз.5 п.2 ст.16 Декрету Кабінету Мйпстрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.1993р. №15-93 та п.2.6 "Положення про валютний контроль", затвердженого Постановою правління НБУ від 08.02.00р. №49, зареєстрованого в Мін"юсті України від 04.04.00р., якою передбачено, що за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, - штраф у розмірі еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувались при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення цих розрахунків.
За таких досліджених обставин суд прийшов до висновку, що податковим органом правомірно встановлено склад порушення позивачем норм податкового та валютного законодавства, донараховання податкових зобов’язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій здійснено в порядку, визначеному чинним законодавством.
Керуючись статтями 160-163, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позивачу - приватному підприємству "Укрфрукт" - в позові відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини - з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.І.Юрчук
Повний текст постанови підписано "21" червня 2006 р.
- Номер:
- Опис: клопотання про заміну сторони виконавчого провадження
- Тип справи: Заміна сторони у виконавчому провадженні (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 10/107
- Суд: Господарський суд Кіровоградської області
- Суддя: Юрчук М.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Залишено без розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.05.2016
- Дата етапу: 10.05.2016
- Номер: 2-зв/811/27/16
- Опис: про заміну сторони виконавчого провадження
- Тип справи: Заява про заміну сторони виконавчого провадження
- Номер справи: 10/107
- Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
- Суддя: Юрчук М.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.06.2016
- Дата етапу: 29.06.2016
- Номер:
- Опис: заява про заміну сторони
- Тип справи: Заміна сторони у виконавчому провадженні (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 10/107
- Суд: Господарський суд Кіровоградської області
- Суддя: Юрчук М.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Залишено без розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 16.04.2018
- Дата етапу: 20.04.2018
- Номер:
- Опис: про стягнення заборгованості за договором поставки 12 487,55 грн
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 10/107
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Юрчук М.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Залишено без розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.04.2011
- Дата етапу: 23.05.2011