14.12.2011

Справа № 2-4527/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бойка О.М.

при секретарі Гармаш Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Ювілейному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі виконкому Горьківської сільської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, пояснивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько –ОСОБА_3.

За свого життя ОСОБА_3, 22.12.2008 року склав заповіт, в якому все майно, яке буде йому належати на момент смерті заповідав йому –ОСОБА_1

Він після смерті батька в установлений законом шестимісячний строк подав до Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. На частину спадкового майна державним нотаріусом вже видано на його ім’я Свідоцтво про право на спадщину, а на іншу частину майна ні, в частості на самовільно збудований батьком гараж у 2003 році по АДРЕСА_1, оскільки ОСОБА_3 за життя не оформив правовстановлюючих документів на вищезазначене майно.

Зазначені обставини унеможливлюють належне оформлення спадкових прав через державну нотаріальну контору у зв’язку з чим він вимушений звернутись до суду.

Вважає себе єдиним спадкоємцем за заповітом і просить визнати за ним право власності.

Представники відповідача територіальної громади в особі виконкому Горьківської сільської ради до суду не з’явились, надавши заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті свого батька –ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 16.02.2008 року, видане виконавчим комітетом Горьківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області).Так, згідно заповіту від 22 грудня 2008 року, посвідченого секретарем виконкому Горьківської сільської ради Даніною Т.В. за реєстраційним номером 238, ОСОБА_3 заповів все належне йому майно, де б воно не знаходилось, та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті –ОСОБА_1.

Згідно ст.ст.1233-1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин; має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Позивач у встановлений шестимісячний строк подав заяву про прийняття спадщини і на частину спадкового майна державним нотаріусом видано на його ім’я Свідоцтво про право на спадщину, а на іншу частину майна відмовлено у видачі, в частості на самовільно збудований ОСОБА_3 гараж у 2003 році по АДРЕСА_1, оскільки ОСОБА_3 за життя не оформив правовстановлюючих документів на вищезазначене майно, у зв’язку з чим позивачу рішенням КП Дніпропетровського району «БТІ»від 26.08.2010 р. відмовлено в реєстрації права власності.

На момент смерті ОСОБА_3 дійсно мав в користуванні гараж розмірами 6х8 м на земельній ділянці у дворі АДРЕСА_1 (витяг з рішення № 42-6/ХХІV від 01.04.2003 року Горьківської сільської ради на дозвіл будівництва господарських споруд) та якому рішення виконкому Горьківської сільської ради №34 від 19.05.2010 року було присвоєно адресу АДРЕСА_2.    

Згідно матеріалів спадкової справи, особи, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині відсутні.

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з абз. 4 п. 216 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. за N 20/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус для видачі свідоцтва про право на спадщину вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності, а в місцевостях, де інвентаризація не проводилась, - довідку відповідного органу місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 за життя не оформив належним чином правовстановлюючий документ на гараж, самочинно збудований у 2003 році, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду.

Оскільки в судовому засіданні встановлено факт неможливості оформлення позивачем спадкових прав у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 212, 215, 214 ЦПК України, ст.ст.1218,1220,1223, 1233-1236, 1261, 1268-1270, 1296 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж АДРЕСА_2, загальною площею 41,7 кв.м. в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                               О.М.Бойко