25.02.2011

Справа № 2-6011/11

Р і ш е н н я

І м е н е м  У к р а ї н и

25 лютого 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого –судді Бойка О.М.,

при секретарі Гирявенко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав свої вимоги, зазначивши, що 12 травня 1984 року укладено шлюб між його батьками ОСОБА_3 та матір'ю ОСОБА_2.

Після одруження мати взяла прізвище - ОСОБА_2.

          ІНФОРМАЦІЯ_3 народився він - ОСОБА_1.

Мати не проживає з ними починаючи з 18 березня 2004 року і не сплачувала ніяких коштів на його утримання й не сплачує до сьогоднішнього дня.

Зараз він, після досягнення 18-річного віку, як і раніше проживає зі своїм батьком і знаходиться на його повному утриманні.

З 01.09.2009 року він навчається в Національному гірничому університеті на другому курсі денної форми навчання та з об'єктивних причин ніде не працює та заробітків не має.

Його батько інвалід і отримує пенсію в розмірі 713 грн. на місяць і не в змозі належно матеріально його утримувати, тому їхня сім'я знаходиться в скрутному матеріальному становищі і він потребує матеріальної допомоги від своєї матері, в результаті чого звернувся до суду з даним позовом.

Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовільними.

Відповідачка в судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на те, що з чоловіком вони фактично припинили сімейно-шлюбні відносини, припинили вести спільне господарство та сімейний бюджет, кожен почав проживати заради своїх інтересів, чоловік не допомагав їй в домашній роботі, додому приходив дуже пізно, ображав її, бив та виганяв з дому. 19 березня 2004 року вона не витримавши тортури чоловіка, змушена була втекти з дому, щоб залишитися живою.

Все життя ОСОБА_3 матеріальної допомоги їй не надавав і принижував її гідність. Крім того, вона ніде не працює, тому що інвалід III групи загального захворювання та не в змозі сплачувати аліменти позивачу.

Третя особа, ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав та не заперечував проти задоволення позову.

Вислухавши пояснення позивачки, відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволення позову з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 12 травня 1984 року зареєстрували шлюб (свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 від 12 травня 1984 року), який 17 серпня 2010 року було розірвано (свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_2 від 17 серпня 2010 року). Від шлюбу мають трьох дітей: - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (заміжня),

- ОСОБА_6,   ІНФОРМАЦІЯ_2,

- ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_3 (позивача по справі).

Відповідачка не проживає з родиною починаючи з 18 березня 2004 року і не сплачувала ніяких коштів на утримання позивача й продовжує не сплачувати до сьогоднішнього дня.

На даний час, позивач, після досягнення 18-річного віку, як і раніше проживає зі своїм батьком і знаходжуся на повному його утриманні.

          3 01.09.2009 року позивач навчається в Національному гірничому  університеті на другому курсі денної форми навчання та отримує стипендію у розмірі 770 грн. (довідка №1437 від 28 жовтня 2010 року).

В зв'язку з тим, що він навчається, то з об'єктивних причин ніде не працює й ніяких інших заробітків не має, тому потребує матеріальної допомоги зі сторони своєї матері, щоб закінчити навчання.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітя дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Позивачем не доведено згідно зі ст. 60 ЦПК України регулярність та стабільність додаткового доходу, окрім пенсії, відповідачки. Тому суд приходить до висновку про неможливість надання відповідачем матеріальної допомоги позивачу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212, 215, 214, 367 ЦПК України, ст.ст. 2, 7, 15, 18, 75,76 Сімейного кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

          У задоволенні позову ОСОБА_1 –відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя                                                             О.М. Бойко