25.01.2011

Справа № 2а-466/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

25 січня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

судді Бойко О.М.

при секретарі Ярмош В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Ювілейному адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бюро технічної інвентаризації Дніпропетровського району про визнання дій незаконними,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом про зобов’язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що 28.03.2003          роки за договором купівлі-продажу вона купила земельну ділянку площею 0,121 га в межах згідно плану за адресою: АДРЕСА_1.

17.11.2004          роки рішенням за № 262 Подгородненської міськради
Дніпропетровського району Дніпропетровської області на її ім'я була виділена земельна ділянка площею 0,121 га в м. Приміське по вул. Геологів №105 під будівництво індивідуального житлового будинку за індивідуальним проектом.

На вказаній земельній ділянці з 2004 року по 2007 рік, вона, спільно з чоловіком, звели житловий будинок розмірами 10м х 7,05м а саме: три житлові кімнати, кухня, коридор і санвузол.

14.06.2007года був складений договір № 3523191 про використовування електричної енергії для побутових умов споживачами Дніпропетровської області і підключене світло до її домоволодіння.

На червень 2007 року будівництво будинку було закінчене, вона з сім'єю увійшла до будинку на постійне місце проживання. Взимку жили в одній кімнаті і опалювали її електрикою.

Влітку 2007 року вона замовила техніка в КПДР БТІ Дніпропетровського району, Дніпропетровської області. На виїзд виїжджав технік КПДР БТІ  ОСОБА_2.

Їй було відмовлено у виготовленні техпаспорта на домоволодіння, оскільки після купівлі-продажу земельна ділянка не була переоформлена на її ім'я.

З вересня 2007 року по 19.06.2009 року вона займалася переоформленням земельної ділянки на своє ім'я.

Проте весною 2008 року з КПДР БТІ до них, на АДРЕСА_1, виїжджав технік для проведення технічної інвентаризації домоволодіння.

12.06.2008 року виїхав технік КПДР БТІ ОСОБА_2, який провів повторно технічну інвентаризацію домоволодіння.

При проведенні технічної інвентаризації домоволодіння технік ОСОБА_2 запитав її про дату закінченого будівництва, на що вона вказала рік закінченого будівництва - 2007 рік.

Техпаспорт на домоволодіння вона одержала в КПДР БТІ після того, як надала Державний акт на земельну ділянку на своє ім'я, тобто через півтора роки.

Проте, після звернення в ДАБІ в грудні 2009 року, з'ясувалося що в техпаспорті вказаний рік закінченого будівництва - 2008 рік, що суперечить дійсності.

25.01.2010 року вона звернулася з письмовою заявою в КПДР БТІ з приводу зміни року закінченого будівництва і 02.02.2010 року отримала відповідь про те, що була дана відмова у встановленні року будівництва, а не роки закінченого будівництва. Тому вона змушена звернутися з даним позовом до суду.

          Позивачка разом зі своїм представником в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

  Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав лист в якому проти позовних вимог не заперечував та просив розглянути справу без його участі.    

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що 28.03.2003          роки позивачка за договором купівлі-продажу купила земельну ділянку площею 0,100 га в межах згідно плану по АДРЕСА_1, про що виданий Державний Акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №820940 від 19.06.2009 року.

17.11.2004          роки рішенням № 262 Подгородненської міської ради
Дніпропетровського району Дніпропетровської області на її ім'я була виділена земельна ділянка площею 0,121 га по АДРЕСА_1 під будівництво індивідуального житлового будинку з господарськими будівлями за індивідуальним проектом. На вказаній земельній ділянці з 2004 року по 2007 рік, позивачка, спільно з чоловіком, звели житловий будинок, який складається: три житлові кімнати, кухня, коридор і санвузол, загальною площею 67.6 кв.м, з яких житлова площа –37.2 кв.м, допоміжна –24.4 кв.м.

14.06.2007года був складений договір № 3523191 про використовування електричної енергії для побутових умов споживачами Дніпропетровської області і підключене світло до її домоволодіння.

В судовому засіданні встановлено, що у червні 2007 року будівництво будинку було закінчене, і позивачка з сім'єю увійшла до будинку на постійне місце проживання, взимку проживали в одній кімнаті і опалювали її електрикою, а влітку 2007 року вона замовила техніка в КПДР БТІ Дніпропетровського району, Дніпропетровської області для виготовлення технічного паспорту, але їй було відмовлено у виготовленні техпаспорта на домоволодіння, оскільки після купівлі-продажу земельна ділянка не була переоформлена на її ім'я.

З вересня 2007 року по 19.06.2009 року вона займалася переоформленням земельної ділянки на своє ім'я.

Весною 2008 року з КПДР БТІ до них, на АДРЕСА_1, виїжджав технік для проведення технічної інвентаризації домоволодіння, а згодом 12.06.2008 роки виїхав технік КПДР БТІ ОСОБА_2, який провів повторно технічну інвентаризацію домоволодіння, якому позивачка вказала рік закінченого будівництва –2007 р.

Техпаспорт на домоволодіння вона одержала в КПДР БТІ після того, як надала Державний акт на земельну ділянку на своє ім'я, тобто через півтора роки.

Проте, після звернення позивачкою в ДАБІ в грудні 2009 року, з'ясувалося що в техпаспорті вказаний рік закінченого будівництва - 2008 рік, що суперечить дійсності і на неї було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

25.01.2010 року ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою в КПДР БТІ з приводу зміни року закінченого будівництва і 02.02.2010 року отримала відповідь з відмовою та рекомендацією для звернення до суду.

          Відповідно до ст. 71 КАС України кожна  сторона  повинна  довести  ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані та повідомити, де вони знаходяться чи  можуть знаходитися.  Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього  документи  та матеріали,  які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа,  яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оскільки відповідач у судове засідання не прибув, на пропозицію суду докази на підтвердження правомірності своїх дій не надав, суд, з урахуванням наявних доказів у справі, вважає позов ОСОБА_1 обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9,11,70,86,158,159, ст.160, 161-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до КП «Бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровського району про визнання дій незаконним задовольнити.

Визнати дії працівників КП Дніпропетровського району «БТІ»- незаконними.

Встановити рік закінчення будівництва домоволодіння з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 –2007 р.

Зобов’язати посадових осіб КП Дніпроптервоського району «Бюро технічної інвентаризації»внести відповідні зміни в матеріали технічної інвентаризації та в технічний паспорт на домоволодіння по АДРЕСА_1, зазначивши рік закінчення будівництва споруди –2007 р.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                О.М. Бойко