22.02.2011

Справа № 2-7264/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бойка О.М.

при секретарі Ярмош В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Ювілейному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, третя особа Дніпропетровська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, пояснивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом на домоволодіння АДРЕСА_1. Спадщину він прийняв, подавши в установлений законом термін до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, але нотаріусом йому було відмовлено у зв’язку з тим, що ОСОБА_3 за життя не отримала правовстановлюючі документи на будинок з господарськими будовами та спорудами побудовами.

Зазначені обставини унеможливлюють належне оформлення спадкових прав через державну нотаріальну контору у зв’язку з чим він змушений звернутись до суду і вважає себе єдиним спадкоємцем за заповітом та просить визнати за ним право власності.

Представники відповідача Новоолександрівської сільської ради та третьої особи до суду не з’явились, надавши заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 26.07.2009 року). Так, згідно заповіту від 15 січня 2001 року, посвідченого секретарем виконкому Новоолександрівської сільської ради      Зайвою Г.І. за реєстраційним номером 75, ОСОБА_3 заповіла все належне їй майно, де б воно не знаходилось, та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті –ОСОБА_1

Згідно ст.ст.1233-1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин; має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.

На момент смерті ОСОБА_3 була власником домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу будинку від 11.08.1967 року. Зазначене домоволодіння має загальну площу 62,6 кв.м, з яких житлова –22,9 кв.м, допоміжна –39,7 кв.м і складається з 1-коридора, 2-передпокою, 3-кухні, 4-передпокія, 5-кімнати, 6-кімнати, а також з господарських будівель та споруд А1-прибудови, а-прибудова, Б-літня кухня, б-прибудова, В-вбиральня, Г-сарай, ПГ-погріб, г-навіс, Д-сарай, Е-сарай, ПГ-погріб, Ж-вхід в погріб, З-сарай, Л-літ.душ, М-навіс.    

Позивач у встановлений законом строк подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, але йому було відмовлено у зв’язку з тим, що спадкодавець за свого життя не оформила належним чином правовстановлюючі документи на домоволодіння та господарські споруди.

Згідно матеріалів справи, особи, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині відсутні.

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з абз. 4 п. 216 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. за N20/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус для видачі свідоцтва про право на спадщину вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності, а в місцевостях, де інвентаризація не проводилась, - довідку відповідного органу місцевого самоврядування.

Оскільки в судовому засіданні встановлено факт неможливості оформлення позивачем спадкових прав у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 212, 215, 214 ЦПК України, ст.ст.1218,1220,1223, 1225, 1233-1236, 1261, 1268-1270, 1296 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 62,6 кв.м, з яких житлова –22,9 кв.м, допоміжна –39,7 кв.м і складається з 1-коридора, 2-передпокою, 3-кухні, 4-передпокія, 5-кімнати, 6-кімнати, а також з господарських будівель та споруд А1-прибудови, а-прибудова, Б-літня кухня, б-прибудова, В-вбиральня, Г-сарай, ПГ-погріб, г-навіс, Д-сарай, Е-сарай, ПГ-погріб, Ж-вхід в погріб, З-сарай, Л-літ.душ, М-навіс, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя                                               О.М.Бойко