Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області    

                            Справа № 2-436/11

РІШЕННЯ

Іменем України

 12.04.2011 р.                               Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

                                                  секретаря  Буга Р.М.

                                                  представника позивача ОСОБА_1,

                                                  представника відповідача Пасічник І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Жмеринської  міської ради про визнання права власності на житловий будинок,

В С Т А Н О В И В:

   Позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому зазначив, що згідно акту обстеження нежитлових приміщень по вул. АДРЕСА_1 для визначення можливості реконструкції від 23.11.2007 року комісією було встановлено можливим проведення реконструкції вказаного приміщення під житловий будинок, яке належить позивачу на підставі договору купівлі – продажу від 30.08.2007 року за № 2- 3899.

Вказане приміщення знаходиться на орендованій позивачем ділянці. Після того як позивач здійснив реконструкцію, з метою оформлення права власності на багатоквартирний житловий будинок він замовив інвентарну справу виготовлену Жмеринським районним структурним підрозділом КП «Вінницьке об’єднане бюро технічної інвентаризації». Житловий будинок відповідає своєму призначенню, відхилень і порушень державних будівельних норм не має, про що свідчить технічний звіт «Технічний огляд та оцінку стану будівельних конструкцій».

Однак, багатоквартирний житловий будинок побудований позивачем без архітектурно – планувальних завдань та проектної документації, що заважає позивачу отримати свідоцтво  на його право власності у виконкомі Жмеринської міської ради Вінницької області.

Позивач просив визнати за ним право власності на багатоквартирний житловий будинок, що розташований по вул. АДРЕСА_1

В судовому засідання представник позивача ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що на вказаний реконструйований (перепланований та переобладнаний) житловий будинок, позивачем ОСОБА_3 було отримано, крім технічного звіту та техпаспорту висновки відповідних служб, а саме: висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи; органу державного пожежного нагляду; державного управління охорони навколишнього природного середовища, згідно яких приміщення житлової будівлі може використовуватись за його цільовим призначенням. Межі земельної ділянки погоджені з сусідами. Відхилень від встановлених меж не було. Приміщення реконструювалося шляхом збільшення етажності, в межах займає мої площі на земельній ділянці.

         Відповідач - Жмеринська міська рада,  в особі представника Пасічник І.М. в судовому засіданні при винесені рішення поклалась на розсуд суду, проти задоволення позову не заперечувала.

          В судовому засіданні, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, - суд приходить до наступних висновків.  

У відповідності до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеного законом.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать вимогам закону.

Згідно ч. 1  ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, набуття права  власності на новостворене майно  (річ),  яке виготовлено (створено) особою,  набувається нею, якщо інше не  встановлено  договором або законом.  Також право  власності на  новостворене  нерухоме майно  (житлові будинки, будівлі, споруди тощо)  виникає з моменту  завершення будівництва  (створення майна).  

У відповідності до ч. 1, 2, 3 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди,  створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Право власника  на  забудову  здійснюється  ним  за  умови додержання архітектурних,  будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил,  а  також  за  умови  використання  земельної ділянки за її цільовим призначенням.

За ч. 1, 3, 5 ст. 376 цього Кодексу,  житловий будинок, будівля споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути  за рішенням суду визнане за особою,  яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети,  за  умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На  вимогу  власника  (користувача)  земельної ділянки суд може визнати  за  ним  право  власності  на  нерухоме  майно,  яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

          Відповідно до ст. 90 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок мають право споруджувати виробничі та інші будівлі і споруди.   

В силу вимог ст. 182 ЦК України, а також ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» право власності та інші речові права не нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. «Про затвердження тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» слідує, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно здійснюється лише за умови наявності правовстановлюючих документів (які, як встановлено в судовому засіданні у відповідача-позивача відсутні). Відповідно до п. 1.3 цього Положення,  державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації.

Згідно ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» одним із правовстановлювальних документів про право власності на нерухоме майно є рішення суду про визнання речового права на нерухоме майно.

В судовому засіданні встановлено, що позивач – ОСОБА_3 на підставі договору купівлі продажу від 30.08.2007 року придбав будівлю котельні, загальною площею 194,6 кв. м по АДРЕСА_1 (а.с.11-12), яка 21.09.2007 року була  зареєстрована за ним на праві власності за реєстровим №246 в реєстровій книзі №52а КП «ВООБТІ» (а.с.13).

Згідно витягів з державного реєстру в іпотеці не перебуває, обтяжень  та заборони на відчуження   немає (а.с.14, 15, 16).

Згідно договору  оренди землі від 14.02.2011 року  позивачу ОСОБА_3  передано в строкове платне користування (терміном на 5 років) земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0750 га, у тому числі під будівлями 0,0232 га та під двором 0,0518 га. На земельній ділянці знаходиться об’єкт нерухомого майна – житловий будинок. 25.02.2011 року даний договір зареєстрований у Вінницькій регіональній філії «Центр ДЗК».(а.с.52-53). На підставі Акту «Встановлення (погодження) та закріплення меж земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для обслуговування житлового будинку», встановлені та погоджені межі з сусідніми землекористувачами. Зауважень та скарг не поступило (а.с.54). 15.02.2011 року на підставі акту прийняття-передачі позивач ОСОБА_3 – прийняв земельну ділянку в оренду.  

Відповідно до висновків: державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 03.03.2011р. №02-02/1086; органу державного пожежного нагляду від 08.02.2011р. №283; державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області від 01.04.2011р. №1862/05 даний об’єкт може експлуатуватися при умові дотримання відповідних вимог пожежного, санітарного, природоохоронного Законодавства (а.с.19, 20, 78). Житловий будинок відповідає своєму призначенню, відхилень і порушень державних будівельних норм не має, про що свідчить технічний звіт «Технічний огляд та оцінку стану будівельних конструкцій» (а.с.22-50).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, ніким не оспорюються та не суперечать один одному.

Таким чином, позивач – ОСОБА_3 використовує земельну ділянку за її цільовим призначенням, згідно договору оренди, в погоджених межах, це не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, проте здійснив реконструкцію житлового будинку без архітектурно – планувальних завдань та проектної документації, що унеможливлює визнання за ним та реєстрації правова власності у інший спосіб, ніж у судовому порядку.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що за позов підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 27, 60, 61, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 16, 182, 328, 331, 356, 377 ЦК України, ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст. 90 Земельного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 право власності на багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 Вінницької області, в технічному паспорті зазначений під літ. «А», загальною площею 520, 1 кв. м,  який складається з приміщень:

На І поверсі:

-          квартири №1 літ. «А»  загальною площею 39,8 кв. м.; квартир  №2 літ «А» загальною площею 47,9 кв. м; квартири №3 літ «А»  загальною площею 58,6 кв. м, що в зальному по І поверху складає 146,3 кв. м;

На ІІ поверсі:

-          квартир № 4 літ. «А»  загальною площею 39,8 кв. м; квартири № 5 літ. «А»  загальною площею 48,5 кв. м; квартири №6 літ. «А»  загальною площею 59,2 кв. м, що в загальному по ІІ поверху складає 147,5 кв. м;

На ІІІ поверсі:

-          квартири № 7 літ. «м/А»  загальною площею 82,0 кв. м; квартири № 8 літ. «м/А»   загальною площею 77,8 кв. м, що в загальному по ІІІ поверху складає 159,8 кв. м.

-          тамбура №І літ. «а» на І поверсі площею 3,0 кв. м;

-          сходинкової клітини №ІІ літ. «А» площею 11,7 кв. м;

-          коридору №ІІІ літ. «А» площею 12,2 кв. м;

-          сходинкової клітини №ІV літ. «А» площею 11,7 кв. м;

-          коридору №V літ. «А» площею 12,2 кв. м;

-          сходинкової клітини № VІ літ. «м/А» площею 11,7 кв. м;

-           коридору № VІІ літ. «м/А» площею 4,0 кв. м., що в загальному по приміщенням   загального користування складає 66,5 кв. м.       

Рішення суду набирає законної сили  після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу  протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд  за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя:А. М. Заярний