Справа № 2-217/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2011 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді:                                         Єрьоміна Д.О.,

при секретарі:                                                  Хоменко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас»про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, доплати за роботу понаднормовий час, суд -

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПАТ «Шахтоуправління «Донбас»про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, доплати за роботу понаднормовий час, в обґрунтування якої зазначив, що наказом № 67-к від 01.03.2009 року він був прийнятий на роботу за переведенням до ВАТ «Шахтоуправління «Донбас»та працював на посаді гірнорабочого очисного забою 5-го розряду з повним підземним робочим днем. Наказом № 206-к від 26.05.2009 року він був переведений на роботу машиніста гоних миєчних машин 5-го розряду з повним підземним робочим днем. 02.06.2010 року він був звільнений з шахти за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України, згідно з наказом № 237-к від 02.06.2010 року. При звільненні йому не було проведено розрахунку, а саме заробітна плата йому була виплачена частинами 29.07.2010 року та 13.08.2010 року в розмірі 2187 грн.. Також зазначив, що при виконанні своїх обов’язків на підприємстві з якого він був переведений, він часто працював понаднормово, доплата за яку не проводилась. На підставі наведеного просив стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 2187 грн., плату за роботу понаднормовий час, середній заробіток за затримку розрахунку з 02.06.2010 року по день розгляду справи, а також витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн..

          В судовому засіданні позивач –ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, позовні вимоги підтримали і просили суд стягнути з ПАТ «Шахтоуправління «Донбас»на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 2187 грн., плату за роботу понаднормовий час, середній заробіток за затримку розрахунку з 02.06.2010 року по день розгляду справи, а також витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн.. В подальшому в судове засідання не з’явились, але надали суду заяви щодо розгляду справи у їх відсутність /а.с. 139-140/.

          Представник відповідача, яка діє на підставі довіреності –Циганкова В.П., в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просила суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. В підтвердження чого надала судові свої письмові заперечення. В подальшому в судове засідання не з’явилась, але надала суду заяву в якій просила справу розглянути без її участі /а.с. 137/.

          Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що з 01.03.2009 р. по 02.06.2011 p. позивач працював у відповідача та наказом № 257-к від 02.06.2010 р. він був звільнений за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.

Згідно зі ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення.

У порушення вимог ст.116 КЗпП України відповідач у день звільнення не сплатив позивачу усі суми, які підлягають сплаті при звільненні і з наданої відповідачем довідки № 1703 від 08.11.2010 року вбачається, що сума заборгованості по заробітній платі на дату звільнення складала 27380, 07 грн., яка була виплачена 7699 грн. –22.07.2010 року, 4897 грн. –27.07.2010 року, 7326 грн. –28.07.2010 року, 5270, 39 грн. –04.08.2010 року, 2187 грн. –19.08.2010 року /а.с. 45/, а відповідно до довідки відповідача № 1704 від 08.11.2010 року заробітна плата за роботу понаднормовий час та за роботу у вихідні дні в розмірі 12191, 93 грн., в тому числі і за період з 01.03.2009 року по 01.09.2010 року, після утримання податку на прибуток з фізичних осіб склала 10972, 74 грн., і була виплачена 19.08.2010 року /а.с. 46/.

Таким чином, оскільки відповідачем були порушені строки розрахунку при звільненні з позивачем, суд у відповідності до ст. 117 КЗпП України та останнього абзацу п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року з наступними змінами, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за затримку розрахунку за період з 02.06.2010 року по 19.08.2010 року, виходячи з наступного. Так відповідно до довідки відповідача в період квітень-травень 2010 року позивач не пропрацював жодного дня в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, в період з 24.02.2010 року по 26.02.2010 року позивач знаходився на лікарняному, в період з 27.02.2010 року по 09.03.2010 року позивач знаходився на обстеженні в клініці профзахворювань, в період з 10.03.2010 року по 26.03.2010 року позивач перебував  на лікарняному листі, а з 27.03.2010 року знаходився в черговій відпустці /а.с. 85, 93/. Відповідно до довідок відповідача розмір тарифної ставки позивача становить 24, 61 грн., тривалість робочого дня 6-ть годин, а кількість робочих днів за період з 02.06.2010 року по 19.08.2010 року складала б 56 днів /а.с. 94, 138/, в зв’язку з чим середній заробіток за час затримки розрахунку за цей період становить 8268, 96 грн. /24, 61 грн. тарифна ставках Х 6 годин тривалість робочого дня Х 56 днів кількість робочих днів/.

Щодо стягнення заборгованості з заробітної плати в розмірі 2187 грн. та оплати за роботу понаднормовий час, то суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в цій частині в зв’язку з їх безпідставністю, оскільки в судовому засіданні було достовірно встановлено та підтверджено довідкою відповідача, що усі належні позивачу суми були нараховані і виплачені в повному обсязі, шляхом їх перерахування на картковий рахунок позивача /а.с. 45/ і при цьому суд не може прийняти до уваги доводи позивача надані в судовому засіданні, що відповідач повинен йому виплати також заборгованість за роботу понаднормовий час за період його роботи на ш-ті «Глубока», оскільки дане підприємство є самостійною юридичною особою  /а.с. 77/, а відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог, але такі вимоги позивачем не заявлялись.

Крім того, не підлягають задоволенню і вимоги представника відповідачів щодо відшкодування витрат на правову допомогу в розмір 1000 грн., оскільки відповідно до ст. 10 ч. 3 і ст. 60 ч.ч. 1, 4 ЦПК України, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до вимог ст. 58 ч.ч. 1, 3 ЦПК України, належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. В зв’язку з чим суд не може прийняти до уваги довідку щодо сплати витрат на правову допомогу в розмірі 1000 грн. /а.с. 14/, оскільки вона є неналежним фінансовим документом щодо підтвердження проведеної оплати.

Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за затримку розрахунку в розмірі 8268, 96 грн., а в іншій частині позовних вимог відмовити.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних із розглядом справи, до яких також належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення. Отже, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 82, 68 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн..

Керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року зі змінами, ст.ст. 10, 11, 58, 60,  88, 209, 213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку в розмірі 8268, 96 грн. (вісім тисяч двісті шістдесят вісім грн.. 96 коп.).

          Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас»на користь держави судовий збір у розмірі 82, 68 грн. та витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн..

          В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення суду.

Рішення виготовлено суддею в 1-му примірнику.

          Суддя: