Справа № 10-75/11 19.04.2011 19.04.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-75/11 Головуючий суду 1-ї інстанції
Категорія ст. 122 ч.1 суддя: Чернієнко С.А.
КК України Доповідач апеляційної інстанції
Хомік І.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 квітня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Хоміка І.М.
суддів: Гребенюк В.І., Маркової Т.О.
за участю прокурора: Буц Г.О.
скаржника: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 березня 2011 року, якою
залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївської області Нємчинова А.Н. від 27.09.2010 року про закриття кримінальної справи, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, на підставі п.2 ст.6 КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою про скасування вищезазначеної постанови слідчого від 27.09.2010 року. У скарзі ставилися питання про скасування постанови як необґрунтованої.
Своє рішення суд мотивував тим, що слідчий під час винесення постанови про закриття кримінальної справи, прийняв мотивоване та обґрунтоване рішення з додержанням вимог процесуального законодавства на підставі матеріалів кримінальної справи.
В апеляції ОСОБА_2 просить скасувати постанову Центрального районного суду м. Миколаєва, а матеріали кримінальної справи направити прокурору для поновлення досудового слідства. В апеляції потерпіла стверджує, що вказана постанова являється незаконною і підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що кримінальна справа закрита безпідставно, а досудове слідство проведено неповно та однобічно.
Апелянт посилається на те, що суддею Центрального районного суду м. Миколаєва під час розгляду скарги на постанову слідчого не було взято до уваги той факт, що під час розслідування у кримінальній справі не було встановлено осіб, що завдали їй тілесних ушкоджень, мотив злочину та інші обставини справи. При цьому, звертає увагу, що протягом усього періоду провадження досудового слідства по кримінальній справі, вона неодноразово вказувала прізвища осіб, які спричинили їй тілесні пошкодження.
Заслухавши доповідь судді, заінтересовану особу на підтримку скарги, думку прокурора про залишення постанови судді без зміни, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи скаргу ОСОБА_2 без задоволення суд першої інстанції, детально дослідивши матеріали кримінальної справи, порушеної за ознаками ст. 122 ч.1 КК України, прийшов до правильного висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, зазначивши, що органом досудового слідства з достатньою повнотою перевірено всі обставини справи, проведено ряд експертиз та обґрунтовано закрито кримінальну справу на підставі ст. 6 п.2 КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, висновки ряду проведених судово-медичних експертиз, а саме судово-медична експертиза № 1219/330-07 від 12.05.2009 року, додаткова судово-медична експертиза № 1842/1219-08 від 04.07.2008 року, додаткова судово-медична експертиза № 311/1842 від 05.03.2009 року про наявність у потерпілої ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень були суперечливими, у зв’язку з чим слідчим було прийнято рішення про призначення комісійної судово-медичної експертизи № 40-к від 27.045.2009 року , а в подальшому – за клопотанням ОСОБА_2 було призначено проведення додаткової комісійної експертизи № 24 від 30.04.2010 року. За даними висновків вказаних експертиз, які є послідовними і не суперечать один одному, встановлено, що черепно-мозкова травма у ОСОБА_2 була обумовлена низкою хронічних захворювань судинного ґенезу. Саме ці фонові захворювання призвели до довготривалого лікування. Результатами вказаних комісійних експертиз встановлено, що тілесні ушкодження, завдані ОСОБА_2 належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я і вказане свідчить про відсутність у діях осіб, що завдали апелянту тілесні ушкодження, ознак злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України.
З урахуванням висновків зазначених експертиз слідчим прийнято обґрунтоване та мотивоване рішення про наявність підстав для закриття кримінальної справи відповідно до п.2 ст.6 КПК України. Адже такі висновки вказують на відсутність обов’язкової ознаки об’єктивної сторони цього злочину – наслідків у вигляді тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки між діянням та наслідками у вигляді середньої тяжкості тілесних ушкоджень відсутній причинний зв’язок.
Посилання ОСОБА_2, як на підставу для скасування постанови Центрального районного суду м. Миколаєва на те, що судом не прийнято до уваги факту не встановлення слідчим осіб, які завдали їй тілесних ушкоджень, колегія суддів вважає необґрунтованими. Адже, за відсутності складу злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України - встановлення винних осіб, в діях яких є склад злочину, передбачений ч.1 ст.122 КК України є недоцільним.
Крім того, судом першої інстанції було вірно вказано, що при закритті справи слідчим дотримані вимоги ст. ст. 213, 214 КПК України щодо підстав та порядку закриття справи.
За наведених обставин підстав для скасування постанови суду, про що йдеться в апеляції, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 березня 2011 року, якою залишено без задоволення її скаргу на постанову слідчого СВ Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївської області Нємчинова А.Н. від 27.09.2010 року про закриття кримінальної справи, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, на підставі п.2 ст.6 КПК України, - залишити без зміни.
Головуючий :
Судді :