Справа №2-197\2011 року

          Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

           з а о ч н е

            07 квітня 2011 року  Снігурівський районний суд Миколаївської області

у складі:    головуючого -            судді       Яворської Н.І.

                 при секретарі -                            Себестьянській І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Снігурівка Миколаївської області справу за позовом ОСОБА_1 до  Товариством з обмеженою відповідальністю “Біоленд-Херсон” про розірвання договору оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,

Встановив:

10 лютого 2011 року позивачка ОСОБА_1звернувшись до суду з указаним позовом, зазначила, що 14 вересня 2008 року між нею як власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біоленд-Херсон»(далі—ТОВ «Біоленд-Херсон») було укладено договір оренди двох земельних ділянок площею 6.3200 га,  та 5.81 га ., які знаходяться на АДРЕСА_2 строком на десять років зі сплатою орендної плати у грошовій формі в розмірі 3 % від проіндексованої вартості земельної ділянки щорічно до 30 грудня.

Відповідач прийняті за договором зобов’язання не виконує за невиплати орендної плати у 2009 та 2010 роках.

Позивач, посилаючись на істотність порушення умов договору відповідачем,  просив постановити рішення про розірвання договору оренди земельних ділянок.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала.

      Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце розгляду справи відповідача повідомлено належним чином, про що в матеріалах справи є відповідні письмові відомості. Про причини неявки  відповідач не сповістив. Судом, за згоди позивача, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів у відповідності до ст.224 ЦПК України.

Суд, заслухавши позивача, свідка, дослідивши письмові докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка АДРЕСА_1  має на праві приватної власності дві земельні ділянки площею 6.3200 га,  та 5.81 га  для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вказане посвідчується Державними актами виданими 25 червня 2010 року та 05 лютого 2003 року на підставі рішення Павлівської сільської ради народних депутатів від 26.12. 2001 року №4 за реєстрації у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №154 (а.с.9), та згідно заповіту на праві свідоцтва про право на спадщину  від 26 вересня 2009 року.

14 вересня 2009 року між ОСОБА_1(орендодавець),  з  однієї сторони та  ТОВ «Біоленд-Херсон»(орендар), з іншої сторони, (а.с.5) у письмовій формі укладено договір оренди зазначених земельних ділянок строком дії на десять років з визначенням предмету договору, об’єкту оренди, умов використання та повернення земельної ділянки, відповідальності сторін за неналежне виконання прийнятих зобов’язань. Крім того, вказаним договором визначено виплату орендної плати у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції у строк до 30 грудня щорічно. Тобто, передбачені всі істотні умови договору оренди земельної ділянки, що відповідає положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»№161-Х1У від 06.10.1998 року з наступними змінами. Таким чином, у відповідності до ст.125 ЗК України у відповідача виникло право користування земельною ділянкою за підстави, передбаченої ст.126 ЗК України –договору оренди земельної ділянки, який зареєстрований відповідно до закону.

Умови про розмір, строк, форму і порядок виплати орендної плати сторонами не переглядалися.

У 2009-2010 роках відповідачем виплата визначеного розміру орендної плати не провадилася. Про таке ствердила позивачка, а відповідач заперечень чи підтвердження проведення виплати не надав. І згідно відомостей з центральної бази даних Держреєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів на ім’я позивача відсутні дані про доходи.

При цьому, згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства і у визначений строк (ст.530 ЦК України).

Згідно ст.24 Закону України «Про оренду землі» та п.28 вище наведеного договору оренди землі, орендодавець має право вимагати від орендаря  своєчасного внесення орендної плати. Цей обов’язок орендаря як землекористувача визначений і ч.1 п.в) ст.96 ЗК України.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених ст.ст.24, 25 цього Закону та умов договору. Вказане є реалізацією положень ст.152 ЗК України, яка визначає способи захисту прав на земельну ділянку, навіть, якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Стаття 651 ЦК України передбачає, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Свідок ОСОБА_2 суду показав, що землі орендодавців  орендар не обробляє, причину такого  не знає.

Суд вважає, що невиплата відповідачем розміру орендної плати протягом двох років є істотним порушенням договору з позивачем і вона значною мірою позбавлена отримання додаткового доходу, на який розраховувала, маючи джерелом матеріального забезпечення пенсію по інвалідності.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.  

При вирішені  спору суд керувався Земельним Кодексом України ст.ст.96, 125, 126,152, Законом України “Про оренду землі” ст.ст.24,25,32, положеннями договору оренди земельної ділянки від 14.09.2009 року та ст.ст.525, 526, 530, 651 ЦК України.

Керуючись ст.ст.10,11,60, 208, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

                                                ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1  до Товариства з обмеженою відповідальністю “Біоленд-Херсон” про розірвання договору оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва задовольнити.

Розірвати договір оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 14 вересня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біоленд-Херсон», зареєстрований у Снігурівському реєстраційному окрузі у Державному реєстрі земель 14.09.2009 року за № 040947300095.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через суд першої інстанції  протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідачем з моменту отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

          СУДДЯ