Справа №   1-16/11

                                                        В И Р О К

                                                  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    15 квітня 2011 року

          Жовтневий   районний   суд      Миколаївської   області   у   складі: головуючої судді Царюк Л.М., при секретарі - Бітюковій С.В., за участю

прокурора –Гайдаєнка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  с.Первомайське Жовтневого району Миколаївської області, громадянина України, який має повну середню освіту, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:  09.11.2009 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 263 КК України до 200 годин громадських робіт,

- у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2009 року ОСОБА_1 було засуджено Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 263 КК України та призначено покарання у виді двохсот годин громадських робіт.

Відповідно до розпорядження Первомайського селищної ради Жовтневого району Миколаївської області  від 21 січня 2010 року  ОСОБА_1 визначено відбувати громадські роботи в житлово-комунальному підприємстві зазначеної селищної ради за місцем його проживання.   З метою виконання  громадських робіт з ОСОБА_1 було узгоджено графіки  виходу на роботу, часи роботи та обсяг робіт по благоустрою території с.м.т. Первомайське на період з січня по лютий 2010 року.  

Між тим, ОСОБА_1, будучи попередженим про наслідки ухилення від проходження громадських робіт, протягом січня  –квітня 2010 року умисно ухилявся без поважних причин від призначеного покарання у виді громадських робіт,  відпрацювавши  лише 12 годин в січні та 16 годин в лютому 2010 року.

В судовому засіданні свою провину підсудний ОСОБА_1 визнав та пояснив, що був засуджений за вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 09.11.2009 р. за ст. 263 ч.2 КК України до 200 годин громадських робіт. Головою сільської ради був направлений для виконання громадських робіт до житлово-комунального підприємства Первомайської селищної ради. Директор житлово-комунального підприємства пояснив, що він має працювати по 4-и години в день та було складено табель обліку його робочого часу. Він мав розчищати територію поблизу сільської ради від снігу, прибирати   територію села. Відпрацювавши приблизно три тижні, він захворів на кожну хворобу і через рани на ногах не міг носити взуття та лікувався вдома, до лікаря не звертався через відсутність коштів. Представниками кримінально-виконавчої служби та директором житлово-комунального підприємства  ОСОБА_2 він попереджався про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання, і саме йому повідомив про свою хворобу.  В зазначений час проживав   в с. Садове  у свого знайомого, де підробляв. Про свою відсутність  нікому не повідомляв, але чому пояснить не може.

Свідок ОСОБА_3 –інспектор кримінально-виконавчої інспекції Жовтневого району Миколаївської області, пояснила, що ОСОБА_1 був засуджений Жовтневим районним судом Миколаївської області за  ч. 2 ст.263  КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт. 12 січня 2010 р. ОСОБА_1 був ознайомлений нею з порядком  та умовами відбування покарання, і йому було видане направлення до Первомайської селищної ради. В січні та лютому 2010 р. підсудний відповідно відпрацював 12 та 16 годин, а з 5 лютого 2010 р.  на роботу ОСОБА_1 взагалі не виходив без поважних причин.

Свідок ОСОБА_4, пояснив, що працює інженером житлово-комунального підприємства Первомайської селищної ради. В 2010 р. з кримінально-виконавчої інспекції надійшло направлення про прийняття ОСОБА_1 для відбування покарання у виді громадських робіт. Контролював роботу ОСОБА_5 директор підприємства ОСОБА_2, а у його відсутність він –ОСОБА_4 ОСОБА_1 був складений графік роботи та обліку робочого часу. Приблизно два тижні підсудний виконував призначену йому роботу, а потім перестав приходити на роботу.. Він з іншими працівниками житлово-комунального підприємства з’ясовував причини неявки підсудного на роботу та відвідували ОСОБА_1 вдома. Неодноразово він перебував у стані алкогольного сп’яніння, також говорив, що в нього болить нога, але про хворобу нічого не повідомляв. Після ухилення ОСОБА_1 від громадських робіт, його до житлово-комунального підприємства привіз дільничний інспектор міліції Тоді ОСОБА_1 не скаржився на хворобу, та труднощів у його пересуванні він не помітив.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив, що підсудний відпрацював всього 28 годин громадських робіт на при кінці січня  та на початку лютого 2010 року. Більш на роботу не з’являвся.  Зі слів своїх працівників йому відомо, що ОСОБА_1 бачили неодноразово на території селища в нетверезому стані. На будь-яку хворобу під час виконання громадських робіт і в подальшому підсудний не скаржився.   

Згідно копії вироку Жовтневого районного суду Миколаївської області від 09 листопада 2009 р. ОСОБА_1 було засуджено за ст. 263 ч. 2 КК України до 200 годин громадських робіт (а.с. 9-10).

Відповідно до копії підписки, 11 січня 2010 р. ОСОБА_1 був ознайомлений з порядком відбування покарання, та попереджений про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 389 КК України у разі ухилення від відбування покарання (а.с. 15).

Згідно копії направлення ОСОБА_1 був направлений для відбування покарання у виді 200 годин громадських робіт до Первомайської селищної ради (а.с. 21).

За копією розпорядження Первомайської селищної ради від 26.01.2010 р. ОСОБА_1 було прийнято для відбуття покарання у виді громадських робіт до житлово-комунального підприємства Первомайської селищної ради (а.с. 22).

Дослідженням табелю обліку робочого часу встановлено, що в січні 2010 р. ОСОБА_1 відпрацював 12 годин, не відпрацювавши 4- и години. В лютому  2010 р.   підсудний відпрацював лише 16 годин, в березні та квітні 2010р. взагалі не приступав до роботи  (а.с. 23-30).

Відповідно до характеристики, наданої директором житлово-комунального підприємства Первомайської селищної ради, ОСОБА_1 на роботу не з’являвся, допускав порушення трудової дисципліни (а.с. 33) .

За довідкою Первомайської дільничної лікарні, ОСОБА_1 до відділення швидкої медичної допомоги вказаної лікарні за період з січня по березень 2010 р. не звертався. За довідкою Жовтневої центральної районної лікарні ОСОБА_1 на диспансерному обліку в кожному кабінеті Жовтневої ЦРЛ не перебуває.  З 21 по 23 вересня 2010 р. знаходився на стаціонарному лікуванні в нейротравматичному відділенні з діагнозом – забій головного мозку 1 ступеню, але хворий самовільно покинув відділення (а.с. 69, 111).

Аналізуючи досліджені докази, суд приходе до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_1, засудженого за вироком суду до 200 годин громадських робіт,  в умисному ухиленні від відбування цих робіт, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України.

Суд не приймає до уваги ствердження підсудного про те, що він не ухилявся  від відбування  призначеного покарання через хворобу шкіри, оскільки ці показання спростовуються показаннями свідка ОСОБА_4, ОСОБА_2, а також відомостями Перомайської дільничної лікарні та Жовтневої центральної районної лікарні, які зазначили, що підсудний з приводу хвороби шкіри не звертався.

Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує, що             ОСОБА_1 вчинив злочин, який відповідно до ст.. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості,  дані про особу підсудного, який негативно характеризується за місцем помешкання, раніше судимий,  не працює, не одружений, немає постійного місця проживання,  схильний до зловживання алкоголем та приходить до переконання, що з метою виправлення підсудного необхідно обрати йому покарання у виді арешту.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

                                                         ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, і призначити йому покарання у виді  арешту строком на  три місяці.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково  приєднати  невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 09.11.2009 р. та остаточно призначити  покаранні у виді арешту  строком на  три  місяці   п’ятнадцять днів.

Міру запобіжного заходу засудженому у виді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

На вирок можуть бути внесені апеляції в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд протягом 15 днів з моменту його оголошення.

Суддя                                                                         Л.М.Царюк