Справа №   1-26/11

                                                        В И Р О К

                                                  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    19 квітня 2011 року

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі –головуючої  судді Царюк Л.М., при секретарі судового засіданні - Бітюковій Л.М.,

за участю прокурора –Гайдаєнка О.М.,

захисника –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки  с. Лупарево Жовтневого району Миколаївської області,  громадянки України, маючої повну середню освіту,  на утриманні якої перебуває малолітня дитина, працюючої оператором в Лупаревському психо - неврологічному будинку-інтернаті Миколаївської області, та  перебуває у декретній відпустці по догляду за малолітньою дитиною, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,  раніше не судимої,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

                   Приблизно з грудня 2007 року ОСОБА_3  почала проживати однією сім’єю з ОСОБА_4 у своєму будинку по АДРЕСА_1

          Під час  сумісного проживання між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникали сварки та конфлікти в ході яких ОСОБА_4 застосовував фізичне насильство до ОСОБА_3 та її дітей, ставився до останньої зневажливо, висловлювався на її адресу образливо та непристойно поводився з нею та її дітьми.    

          4 червня 2010 року приблизно о 24 годині ОСОБА_3 разом з малолітньою дитиною спала в окремій кімнаті свого будинку, де поряд з ними ліг відпочивати  ОСОБА_4, який знаходився в стані алкогольного сп’яніння.  Через деякий час останній прокинувся та почав справляти природні потреби у ліжко дитини. Через те, що ОСОБА_3 зробила йому зауваження ніж  ними в черговий раз  виникла сварка,  в ході якої ОСОБА_4 скинув підсудну з ліжка, наступив їй ногою на груди та почав душити рукою за шию.

          ОСОБА_3 намагалася захищатися та стала кликали на допомогу старших синів, які знаходилися вдома.  На її крики в кімнату вбіг  син ОСОБА_5 і відтягнув ОСОБА_4 від матері, остання вибігла в сусідню кімнату - кухню. Туди ж прибіг й  ОСОБА_4, який продовжував побиття ОСОБА_3  На допомогу ОСОБА_5 покликав ще одного сина –ОСОБА_6 і вони удвох намагалися зупинити дії  ОСОБА_4 відносно їх матері.  З цією метою ОСОБА_6  зі  спини обхопив ОСОБА_4 руками за тулуб, а ОСОБА_5 знаходився попереду останнього. В цей час ОСОБА_4 укусив ОСОБА_5 за голову та взяв в руку  зі столу ніж. ОСОБА_5, отримавши від укусу   травму голови,  вибіг з дому. ОСОБА_3, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконно насильства ОСОБА_4 відносно неї та її дітей, вибила у останнього з рук  ніж, взяла його в руку,  та почала наносити  ножем неодноразові  удари ОСОБА_4 в область шиї та тулуба, завдавши не менш семи ножових поранень.  

              В результаті цих дій ОСОБА_3, крім інших, були  також спричинені ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді  обширної  різаної рани шиї з пошкодженням лівої та правої яремних вен,  від яких сталася крововтрата та останній  помер на місці події.

          В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 вину по пред’явленому обвинуваченню визнала частково, пояснила що не мала наміру вбивати потерпілого ОСОБА_4, а намагалась  зупинити його протиправні дії щодо себе та своїх дітей.

          З приводу пред’явленого обвинувачення ОСОБА_3 пояснила, що в АДРЕСА_1 вона мешкала разом із своїми дорослими синами ОСОБА_6 та ОСОБА_5, батько яких помер, а також малолітнім сином ОСОБА_7, та його батьком - своїм співмешканцем ОСОБА_4 Разом з останнім вона стала мешкати приблизно з грудня 2007 р. Влітку 2008 р. вона дізналась, що потерпілій вживає наркотичні засоби. На  городі він посадив рослини коноплі, став приводити додому знайомих разом з якими вживав наркотики, через що між ними стали виникати сварки, в ході              яких ОСОБА_4 неодноразово наносив їй тілесні ушкодження, та бив її сина ОСОБА_5 Коли вона виганяла потерпілого з свого будинку, той погрожував фізичною розправою. Ці погрози вона сприймала реально, оскільки потерпілий неодноразово був засуджений та за характером був агресивний.

          4 червня 2010 р. приблизно о 23-00 годині вона лягла спати разом з малолітнім сином. ОСОБА_4 повернувся додому приблизно о 24 годині та ліг біля них. Приблизно о 01 годині вона прокинулася, та побачила, що ОСОБА_4 справляє свої природні потреби  на ліжко дитини, через що між ними  виникла сварка. ОСОБА_4 скинув її з постелі та став ногою на груди і почав душити лівою рукою. Вона почала кричати.   В кімнату зайшов її старший син ОСОБА_5 та просив потерпілого заспокоїтися.  Вона відштовхнула ОСОБА_4 і вибігла на кухню. Старший син побіг за іншим  сином  - ОСОБА_6 Обидва  сини просили потерпілого заспокоїтися, намагалися втримати його, але потерпілий вів себе агресивно, погрожував їй вбивством та не залишав в покої.  Між старшим сином та потерпілим почалася сварка, ОСОБА_4 зажав ОСОБА_5 своїм тілом та вкусив за голову, від чого ОСОБА_5 отримав травму та  вибіг з дому. ОСОБА_4 в цей час схопив зі столу ніж. Син ОСОБА_6 знаходився у ОСОБА_4 за спиною та утримував його за руки. Вона вдарила кулаком ОСОБА_4 по руці, та вибила ніж, який упав на стіл. В цей час ОСОБА_4 продовжував  нецензурно лаятися на її адресу, погрожував їй вбивством та намагався вирватися з рук сина. Вона була доведена до відчаю поведінкою потерпілого. Пам’ятає як підбила ногою ОСОБА_4 в область коліна ззаду, від чого він присів, а потім схопила вибитий з його рук ніж, та нанесла удар в шию. Пам’ятає тільки цей удар, від якого ОСОБА_4 почав хилитися на бік та захрипів. Як їй здавалося вона нанесла лише один удар. Момент нанесення ОСОБА_4 удару ножем пам’ятає уривчасто. Про те, що ударів було більше вона дізналась від працівників міліції. З ножем вона вийшла на двір, де обмилася. ОСОБА_6 приніс молодшого сина, який кричав, вона зайшла з дитиною до літньої кухні та з мобільного телефону дзвонила до лікарні та міліції. Коли приїхала машина швидкої допомоги та працівники міліції, то повідомили, що ОСОБА_4 помер. Працівники міліції оглянули тілесні ушкодження на її тілі, в області груді, вуха, укус на руці, який завдав ОСОБА_4 коли вона намагалась вихопити у нього ніж, а також тілесні ушкодження на тілі її синів.          

          Під час  відтворення обставин та обстановки подій за участю ОСОБА_3, остання підтвердила обставини конфлікту, що виникли між потерпілим,  нею  та  синами (т.1 а.с. 56-72).

           Крім  часткового визнання своєї провини, вина підсудної у викладеному обвинуваченні підтверджується дослідженими доказами.

          Так, свідок ОСОБА_5  в судовому засіданні пояснив, що більше двох років з ним, та його матір’ю мешкав її співмешканець ОСОБА_4 Приблизно  з 2008 р. стосунки з потерпілим у його родини погіршилися через зловживання ОСОБА_4  спиртних напоїв та наркотиків. Вони неодноразово просили ОСОБА_4 залишити їх сім’ю, але він уходити не бажав та погрожував фізичною розправою. ОСОБА_4 неодноразово бив його та матір.          В червні 2010 р., ввечері коли він вже ліг спати в своїй кімнаті, а мати спала в своїй кімнаті з дитиною, ОСОБА_4 прийшов додому в нетверезому стані. Пізніше він почув шорох та пішов до кімнати матері. Там він побачив, що ОСОБА_4 справляв свої природні потреби  на дитяче ліжко, на що він та мати зробили йому зауваження і він вийшов з кімнати.  Через декілька хвилин він почув шум та  повернувся до кімнати матері, де побачив,  що мати лежить на підлозі, а ОСОБА_4 наступив їй ногою на груди та душив однією рукою. Він віттягнув ОСОБА_4 від матері та вона втікла на кухню, а він побіг за братом - ОСОБА_6 Коли вони повернулися,  ОСОБА_4 бив матір. Він з братом  кричали на ОСОБА_4, вимагали припинити бійку. ОСОБА_6 утримував ОСОБА_4 за пояс, але останній схопив зі столу ніж та кричав, що вони заважають йому жити. Мати вибила з рук  ОСОБА_4  ніж, який упав на стіл. Він вдарив потепрпілого по обличчю, а той зажав йому голову між рукою і своїм тілом та вкусив за  потилицю, завдавши сильного болю. Йому вдалося вирватися від ОСОБА_4, та він побіг до знайомих по допомогу, а коли повернувся додому, то побачив, що ОСОБА_4 лежав на підлозі в кухні непритомний, мати знаходилась в літній кухні. Вона плакала, трусилася та пояснила, що підрізала ОСОБА_4 і вже викликала швидку допомогу, а ОСОБА_6 пішов до сусідів. На вулиці на столі він побачив ніж в крові, на тілі матері також була кров, на руці укус, синці на тілі та подряпини.

          Свої пояснення ОСОБА_5 підтвердив в ході відтворення обстановки та обставин події за його участю, де на місці показав яким чином відбувалися події (а.с. 79-86).          

          Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що мешкав з матір’ю                 ОСОБА_3, братами ОСОБА_5 і малолітнім  ОСОБА_7 та співмешканцем матері ОСОБА_4 Спочатку відносини з ОСОБА_4 та членами його родині були добрі, але через деякий час він став зловживати спиртним, вживати наркотики, через що між потерпілим та матір’ю виникали сварки. ОСОБА_4 неодноразово бив матір, а також напредодні зазначених подів спричинив  йому ножеві поранення. На їх вимоги, залишити їх будинок, ОСОБА_4 не погоджувався, навпаки погрожував фізичною розправою.  На початку червня 2010 року  приблизно о 23 годині він повернувся додому та ліг спати в літній кухні. Через деякий час   до нього прибіг старший брат ОСОБА_5, повідомивши, що ОСОБА_4 б’є їх матір, просив його допомоги. Разом вони прийшли до кімнати, де жили його мати, ОСОБА_4 та малолітній ОСОБА_7. Мати лежала на ліжку, а ОСОБА_4 душив її лівою рукою за горло. Одною ногою потерпілий стояв на ліжку, а другою на підлозі. Він обхопив ОСОБА_4 ззаду за груди та витягнув з кімнати в кухню. ОСОБА_4 намагався вирватися, вдарити його потилицею, від чого він не втримався і вони  штовхнули двері в кухні та розбили скло.  ОСОБА_4 він  продовжував утримувати зі спини. Потім він побачив, що ОСОБА_5 опинився поруч з ОСОБА_4 та почув крик брата. Після чого останній вибіг з кімнати. В цей час ОСОБА_4 схопив зі столу  ніж та став погрожувати їм вбивством, тоді він ще щільніше прижав ОСОБА_4 до себе, намагаючись утримати. Потім він відчув як ОСОБА_4 став осідати, він присів разом з ним і  відпустив потерпілого.  Те, як мати вдарила ОСОБА_4 ножем,  він не бачив, і гадав, що ОСОБА_4 осідає через сильне алкогольне сп’яніння. Коли ОСОБА_4 лежав на підлозі, він гадав, що той просто заснув, та боявся що коли прокинеться, знову почнеться сварка і побіг по допомогу до сусідів. Після приїзду міліції ОСОБА_4 винесли з дому і тоді він побачив, що той в крові. Йому стало відомо, що мати нанесла ОСОБА_4 вдари ножем, але цього він не бачив.

          Разом з тим, згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_6 в ході досудового слідства, коли ОСОБА_4 схопив ніж зі столу, мати вихватила у нього ніж. ОСОБА_4 намагався потилицею вдарити по голові                 ОСОБА_6,  який продовжував утримувати ОСОБА_4 ззаду, та опустив голову, прижавшись головою до спини ОСОБА_4 В цей момент мати нанесла ОСОБА_4 декілька ударів ножем, в область шиї. ОСОБА_4 став осідати, та захрипів.  Він опустив його на підлогу, де побачив плями крові. Потім він наказав матері подзвонити в лікарню та в міліцію і побіг до сусідів ОСОБА_10 по допомогу. А згідно протоколу відтворення обставин та обстановки подій за участю ОСОБА_6, після того як ОСОБА_4 став осідати він побачив, що потерпілий весь у крові   (т. 1 а.с. 33-35, 73-75). Свідок в судовому засіданні неточності в своїх показаннях не зміг пояснити, наполягаючи на тому, що він не бачив як підсудна наносила удари ножем, оскільки прижався до спини ОСОБА_4 головою, уникаючи ударів останнього.  Зміну показань свідка на користь підсудної, суд розцінює, як бажання сина, пом’якшити відповідальність матері, яка є підсудною по справі.

          Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що має дружні стосунки  з підсудною. Їй відомо, що ОСОБА_4 неодноразово ображав підсудну та її синів, бив підсудну, постійно погрожував їй та її синам фізичною розправою. За характером був агресивним, його боялися на селі.

          З пояснень свідка ОСОБА_9 вбачається, що на початку літа 2010 р. вночі вона почула дзвінок у двері та вийшла на двір. Біля хвіртки на землі лежав ОСОБА_5 Вона допомогла йому підвестися. Він розповів, що ОСОБА_4 в нетверезому стані б’є матір, та братів, навіть молодшого. У самого ОСОБА_5 на потилиці була рана та сліди від укусу, кров на шиї та плечі. Вона обробила йому рані, після чого  останній  пішов. Наступного дня від свого сина вона дізналася, що ОСОБА_3 вбила ОСОБА_4 Потерпілий  постійно ображав та бив  підсудну та  ОСОБА_5 Мешканці села боялися ОСОБА_4, знали що він раніше судимий.

          Свідок ОСОБА_10  суду пояснила, що  з ОСОБА_3 вона підтримує дружні стосунки. Підсудна мешкає в АДРЕСА_1зі своїми трьома синами. Приблизно з 2007 р.  разом з сім’єю ОСОБА_3 став мешкати її співмешканець ОСОБА_11 –батько її меншого сина. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 часто виникали сварки, в ході яких ОСОБА_4 наносив підсудній тілесні ушкодження, на що вона скаржилася дільничному інспекторові. Вона неодноразово бачила на обличчі та тілі підсудної численні синці. Знала, що її бив ОСОБА_4, як зі слів підсудної, так і зі слів односельців. 5 червня 2010 р. приблизно о 02 годині до них додому прибіг ОСОБА_6 та повідомив, що мати нанесла ножем удари ОСОБА_4 Вони з чоловіком - ОСОБА_10 відразу направились до будинку ОСОБА_3 В одній з кімнат на полу лежав ОСОБА_4,  він був весь у крові без ознак життя. ОСОБА_3 була в іншій кімнаті, де годувала молодшого сина. На її волоссі та руках було видно залишки крові. Вона плакала, побивалася, що через вбивство ОСОБА_4 вона буде засуджена, і переживала за долю своїх дітей. Зі слів ОСОБА_3, потерпілий вночі справляв свої природні потреби  на ліжко дитини, через що між ними виникла сварка. Потерпілий став бити її, штовхати малолітнього сина, вкусив за шию ОСОБА_5

          Свідок ОСОБА_10 надав  в судовому засіданні аналогічні пояснення.

          Згідно протоколу огляду місця події, в кухні будинку АДРЕСА_1, на підлозі виявлено труп ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, з ранами на передній поверхні горла. На підлозі під трупом великі плями бурого кольору, схожі на кров (т. 1 а.с. 6-16).

          За висновком експерта № 236 від 05.06.2010 р., на тілі трупа                 ОСОБА_4 на передньо - боковій поверхні шиї виявлено рану з пошкодженням лівої та правої яремних вен, та чотири рани на задній та задньо –боковій поверхні шиї зліва та права. На тулубі виявлені рани в області грудної клітини, що проникають в область грудної клітини з пошкодженням правого легкого. Різані рани виникли  від колюще –ріжучого зброї типа клинка ножа, що має гостре лезо, острозаточений кінець та П-образний обух.  Потерпілому було нанесено 7 ударів колюче - ріжучою зброєю типа клинка ножа. За ступенем тяжкості, різана рана шиї з пошкодженням яремних вен носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що потягли смерть; проникаюче поранення грудної клітини носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя; інші ушкодження, що виявлені при дослідженні трупу, носять ознаки легких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_4 настала від крововтрати внаслідок спричиненої  обширної різаної рани шиї з пошкодженням яремних він. В крові від трупу ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт, що свідчить про середню ступінь сп’яніння.  З’ясовані в ході відтворення обстановки та обставин подій нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень не протирічать даним судово-медичного дослідження  (т. 1 а.с. 104-107).

Згідно висновків експерта №№ 148-150 від 05.07.2010 р. та від 05.07.2010р.  відповідно на фрагменті шпалер, що зрізані з стіни зліва від вхідних дверей, на змивах з дверей та на фрагменті шпалер над піччю з кімнати - кухні в будинку АДРЕСА_1, виявлена кров, походження якої можливо від ОСОБА_4,  а також   від ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 133-136, 141-144, 149-152). Це підтверджує, що саме в цій кімнаті відбувалися  зазначені події.

За актом амбулаторної судової психолого –психіатричної експертизи ОСОБА_3 психічними захворюваннями в період часу, до якого відноситься інкримінуєме їй діяння, не страдала, могла вірно розуміти обставини подій, а також розуміти і керувати своїми діями.  В застосуванні до неї    примусових заходів медичного характеру не потребує. Однак встановлення комплексу особливостей емоційного реагування дозволило встановити, що ОСОБА_3 на момент скоєння протиправних дій знаходилась в стані фізіологічного афекту, що суттєво вплинуло на її свідомість та поведінку (т. 1 а.с. 175-186).

Органами досудового слідства вищезазначені дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, як навмисне вбивство без пом’якшуючих обставин.  Однак, аналіз обставин, за яких  було вчинено вбивство ОСОБА_4 у їх сукупності свідчить про те, що ОСОБА_3 вчинила його в стані сильного душевного хвилювання,  що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства з боку потерпілого.

Так, з наведеного  висновку психолого –психіатричної експертизи вбачається, що підсудна під вчинення вбивства перебувала в стані фізіологічного афекту. Про це свідчать також встановлені судом взаємні стосунки між підсудною та потерпілим, що склалися на підставі постійних сварок  та конфліктів між ними, ініціатором яких був потерпілий, образ та фізичного насильства  з боку потерпілого на адресу підсудної та її дітей протягом тривалого часу  так  і  в день вчинення вбивства.   

Суд приймає висновки  судово психолого-психологічної експертизи, як такі, що відповідають обставинам справи, а відтак вважає, що дії підсудної слід перекваліфікувати з ч. 1 ст. 115 КК України на ст.. 116 КК України, тобто умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства з боку потерпілого.

          Обираючи вид та  міру покарання підсудній, суд враховує що вона скоїла злочин середньої тяжкості, дані про особу підсудної, яка раніше   не судима, позитивно характеризується за місцем помешкання та роботи, має на утриманні малолітню   дитину, яку виховує сама, а також ті обставини, що саме протиправна поведінка потерпілого відносно підсудної та її дітей призвела підсудну до емоційного стану, наслідком якого стало вбивство. Крім того, поведінка підсудної після вчинення злочину, зокрема поховання потерпілого, організація поминального обіду, свідчить про щире каяття підсудної.

Враховуючи перелічені обставини, суд приходить до переконання про необхідність обрання підсудній покарання у виді позбавлення волі, однак з урахуванням тяжкості злочину, даних про особу підсудної та обставин справи, суд вважає, що виправлення підсудної можливо  без відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з призначенням обов'язків з числа, передбачених ст. 76 КК України.

          На підставі ст. 81 КПК України речові докази по справі: 4 кухонні ножа, та носильні речі ОСОБА_6 та ОСОБА_5, що зберігаються в Жовтневому РВ УМВС України в Миколаївській області, необхідно повернути останнім за належністю.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

                                       З А С У Д И В:

          Визнати   винною ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 116 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на  два роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк на два роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на  засуджену   обов'язок повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання.

          Міру запобіжного заходу засудженій у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання   до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Речові докази по справі:  кухонні ножі, та носильні речі ОСОБА_6 та ОСОБА_5, що зберігаються в Жовтневому РВ УМВС України в Миколаївській області,  повернути останнім за належністю.

          На вирок можуть бути  внесені апеляції в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд протягом 15 днів з моменту його оголошення.

                          Суддя                                                 Л. Царюк