ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

24 грудня 2007 р.

№ П-18/120

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого судді

Овечкіна В.Е.,

суддів

Чернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

ТзОВ "Оріана-Галев"

на постанову

від  24.10.07 Львівського апеляційного господарського суду

у справі

№ П-18/120 господарського суду Івано-Франківської області

за позовом

Прокурора Івано-Франківської області  в інт. держави в особі Головного управління агропромислового розвитку Івано-Франківської облдержадміністрації

до	ТзОВ "Оріана-Галев"

про	визнання недійсним договору  та повернення 246298 грн.- коштів перерахованих на виконання умов договору, 69191 грн.- інфляційних витрат, 99630,23 грн. –штрафних санкцій

  ВСТАНОВИВ:

          Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.     

          

Касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п.4 ст.1113 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів,  що  підтверджують  сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Згідно підпункту “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

При цьому, підпунктом “а” пункту 2 зазначеного декрету в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України”  від 25.03.2005 р. (чинній з 31.03.2005 р.) передбачено, що державне мито із позовних заяв майнового характеру сплачується в розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В даній справі об'єднано позовні вимоги немайнового та майнового характеру.

Наданий до касаційної скарги платіжний документ від 26.11.07 №190 про сплату 42,50 грн. мита свідчить про сплату державного мита лише  за вимогами немайнового характеру.

          

Після усунення зазначених недоліків скаржник не позбавлений права знов звернутися з належно оформленою касаційною скаргою.

На підставі викладеного, керуючись  ст. 86, п. 4 ст.1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

 

УХВАЛИВ :     

       Касаційну скаргу ТзОВ "Оріана-Галев" на постанову від  24.10.07 Львівського апеляційного господарського суду у справі № П-18/120 господарського суду Івано-Франківської області повернути заявнику, а справу –до господарського суду Івано-Франківської області .

               

                                                                                                                                   

Головуючий                                                                                        В.Овечкін

Судді                                                                                                            Є Чернов

                                                                                                            В.Цвігун