Головуючий в 1 інстанції Бондарчук В.В.      Справа № 22\1369

Доповідач Жигановська О.С.                                        Категорія 29

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19.07.2006 року     Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого                     Жигановської О.С.

суддів                              Микитюк О.Ю., Косигіної Л.М.

при секретарі       Нечипоренко І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  визнання  особи  такою,  що  втратила  право користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про продовження строку тимчасової відсутності у житлі та вселення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 16.05.2006 року

встановив:

В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з названим позовом. Зазначила, що являється членом сім'ї наймача квартири АДРЕСА_1 в м.Житомирі. Наймачем є ОСОБА_2 - відповідач по даній справі. Також в квартирі проживають за договором піднайму дочка ОСОБА_3 та її неповнолітній син ОСОБА_4. З лютого 2005 року відповідач без поважних причин в спірній квартирі не проживає, оскільки залишив її добровільно, квартплату та комунальні послуги не оплачує. Посилаючись на ці обставини, просила задовольнити позов і визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 в м.Житомирі.

В травні 2006 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 про продовження строку тимчасової відсутності у житлі та вселення в спірну квартиру. В обґрунтування своїх вимог вказав, що між ним та колишньою дружиною склались неприязні відносини. Після того як він 17.02.2005 року звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, а 01.03.2005 року - про зміну умов договору найму жилого приміщення, ОСОБА_1 та син ОСОБА_5 шляхом застосування фізичної сили та зміни замків у вхідних дверях на початку березня 2005 року позбавили його можливості користуватись квартирою. В зв'язку з такими неправомірними діями він неодноразово звертався до КВЖРЕП №13 і в Житомирський МВ УМВС України в Житомирській області, однак це має результатів. Враховуючи наведене, просив задовольнити його позовні вимоги.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 16.05.2006 року в задоволенні  позову ОСОБА_1 відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги, а в позові ОСОБА_2 відмовити. На думку апелянта, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення незаконного і необгрунтованого рішення.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний, суд 1 інстанції виходив з того, що відповідач з поважних причин відсутній у спірній квартирі понад 6 місяців та ніколи не втрачав інтерес до житла, однак позбавлений можливості його вільно використовувати, так як позивачка чинить йому перешкоди (поміняла вхідні двері і не передала ключі від замка), між сторонами склались вкрай неприязні стосунки. Такий висновок суду є правильним і ґрунтується на повно встановлених і досліджених обставинах справи. Суд надав належну оцінку доказам і вирішив спір з дотриманням вимог ч.З ст.47 Конституції України, ст.71 ЖК України, п.10 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року (зі змінами і доповненнями) "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України".

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.209,218,303,307,308,313,315,317,319,324,325 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 16.05.2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою.