справа № 22/1269  Головуючий у суді 1-х інст. Паламарчук В.М. Категорія 12     Доповідач Малахова Н.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі :

головуючого Малахової Н.М.

суддів Жидневської А.В., Матюшенка І.В.

при секретарі Кульчицький І.В.

за участю апелянта ОСОБА_1, представників ОСОБА_2-ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідачки ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_2- ОСОБА_1 на ухвалу Любарського районного суду Житомирської області від 16 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування,

встановив :

Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 17.12.2002 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні позову до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування жилого будинку за необґрунтованістю позовних вимог.

04.04.2006 року ОСОБА_2 звернулася до Любарського районного суду Житомирської області з заявою про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 16.05.2006 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні  заяви.

У апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вказану ухвалу та направити справу на новий розгляд. Зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали не враховано, що ОСОБА_2 на момент вчинення договору дарування страждала захворюванням, яке позбавляло її розуміти значення своїх дій та керувати ними. Вказує, що про наявність вказаних обставин позивачці та її представнику стало відомо в січні-березні 2006 року.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відмовляючи у задоволенні заяви , суд першої інстанції дійшов

обґрунтованого висновку, що позивачка  в 1999 році знаходилася на

лікуванні в медичному закладі, обставини на які вона посилається

(її захворювання)  могли були бути відомі їй та її представникам

під час розгляду справи, а тому вони не є нововиявленими.

Згідно роз'яснень Верховного Суду України, що містяться у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили " не можуть

бути визнані нововиявленими обставини, які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ст.15 ЦПК України (1963 р.)

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на прийняте судове рішення.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без зміни.

Керуючись  ст.ст.303,304,307,312,313-315  ЦПК  України, апеляційний суд-

ухвалив :

Апеляційну скаргу представника позивачки - ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Любарського районного суду Житомирської області від 16 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.