справа № 22/1269 Головуючий у суді 1-х інст. Паламарчук В.М. Категорія 12 Доповідач Малахова Н.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі :
головуючого Малахової Н.М.
суддів Жидневської А.В., Матюшенка І.В.
при секретарі Кульчицький І.В.
за участю апелянта ОСОБА_1, представників ОСОБА_2-ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідачки ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_2- ОСОБА_1 на ухвалу Любарського районного суду Житомирської області від 16 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування,
встановив :
Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 17.12.2002 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні позову до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування жилого будинку за необґрунтованістю позовних вимог.
04.04.2006 року ОСОБА_2 звернулася до Любарського районного суду Житомирської області з заявою про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 16.05.2006 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні заяви.
У апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вказану ухвалу та направити справу на новий розгляд. Зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали не враховано, що ОСОБА_2 на момент вчинення договору дарування страждала захворюванням, яке позбавляло її розуміти значення своїх дій та керувати ними. Вказує, що про наявність вказаних обставин позивачці та її представнику стало відомо в січні-березні 2006 року.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відмовляючи у задоволенні заяви , суд першої інстанції дійшов
обґрунтованого висновку, що позивачка в 1999 році знаходилася на
лікуванні в медичному закладі, обставини на які вона посилається
(її захворювання) могли були бути відомі їй та її представникам
під час розгляду справи, а тому вони не є нововиявленими.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України, що містяться у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили " не можуть
бути визнані нововиявленими обставини, які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ст.15 ЦПК України (1963 р.)
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на прийняте судове рішення.
За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без зміни.
Керуючись ст.ст.303,304,307,312,313-315 ЦПК України, апеляційний суд-
ухвалив :
Апеляційну скаргу представника позивачки - ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Любарського районного суду Житомирської області від 16 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.