Справа № 2-636/11

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"11" лютого 2011 р.                                Бердянський міськрайонний суд

                        У складі: головуючого –судді Троценко Т. А.

                                         При секретарі:            Корнієнко М. Е.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства  Комерційний банк «ПриватБанк»про захист прав споживачів, зобов»язання вчинити дії,

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про захист прав споживачів та спонукання відповідача вчинити певні дії.

При цьому в позовній заяві зазначив, що між ним і ЗАТ КБ «Приватбанк»21. 02. 2008 року був укладений кредитний договір, згідно якому щомісячний платіж  мав складати 1828, 07 грн.

Проте, починаючи з жовтня 2008 року він збільшився до 2023, 50 грн., а в березні 2009 року він дізнався про те, що сума платежу вже складає 3150,00 грн., тобто двічі була підвищена відсоткова ставка по кредитному договору.

Вважає, що Банком порушений Закон України «Про захист прав споживачів», оскільки його не було повідомлено належним чином про підвищення відсоткової ставки по кредиту.

Просить зобов»язати відповідача прийняти від нього належне виконання кредитного договору в частині сплати відсотків в розмірі 2023 грн., скасувати незаконне підвищення відсоткової ставки з моменту її встановлення, скасувати застосовані до нього штрафні санкції у вигляді пені та подвійних відсотків та провести розрахунки за кредитом згідно сплачених ним квитанцій, а також скасувати застосовані арешти його майна.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі і пояснили, що після другого підвищення процентної ставки він почав скаржитись керівництву Банку на те, що його не повідомили про таке підвищення, оплачував кредит по тій ставці, яка була оговорена при укладенні договору, а банк став нараховувати йому заборгованість і застосовувати штрафні санкції. В подальшому він дізнався про те, що судом було накладено арешт на його майно, яке розташоване в Приазовському районі по місцю проживання його батьків. Вважає ці дії незаконними і просить скасувати арешт майна, а також прийняти виконання кредитного договору в тому розмірі, як він вносить платежі.

Представник відповідача за довіреністю Бучакчийський С. В. в судове засідання не явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, і суд зі згоди позивача на підставі ст. ст. 169, 224 ЦПК України розглядає справу заочно.

В запереченнях зазначив, що згідно до умов укладеного між Банком і ОСОБА_1 кредитного договору від 21. 02. 2008 року банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом у випадку зміни кон»юктури ринку грошового ресурсу в Україні, і листом від 06. 01. 2009 року  на адресу позивача було направлено повідомлення про збільшення відсоткової ставки за договором в розмірі 29,52 % на рік.

В даному випадку мали місце декілька обставин : з 30. 04. 2008 року збільшилась облікова ставка НБУ, а внаслідок зміни облікової ставки Національного банку України у банка виникло право збільшити відсоткову ставку  по кредиту. Інша обставина –це зміна курсу долара США до гривні у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання Договору –право на її підвищення залишається за Банком.

Пунктом 3. 5 Правил надання банками України інформації споживачу при умові кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Національного банку України від 10. 05. 2005 року № 168 встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. При цьому зміна процентної ставки за кредитом відбулась не внаслідок волевиявлення однієї із сторін, а через збільшення облікової ставки НБУ та зміну курсу долара США до гривні.

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність відмови в позові ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21 лютого 2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк»і  ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно якому Банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 156 600 грн.  на споживчі цілі і на сплату страхових платежів зі сплатою відсотків за користування кредитом в сумі 1,34 % на місяць  на суму залишку заборгованості.

Забезпеченням виконання договору виступила іпотека  садового будинку з належними господарськими будівлями та спорудами, що розташований  в с. Луначарське Бердянського району в садовому товаристві «Райдуга».

В п. 2. 3. 1 Договору зазначено, що Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом у випадку -  при зміні кон»юнктури ринку грошового ресурсу в Україні, а саме: зміна курсу долара США до гривні більше, ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного Договору; зміни облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або середньо зваженої ставки по кредитах банків у відповідній валюті ( по статистиці НБУ). При цьому Банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки Банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилась ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.

Як вбачається з заперечень відповідача, в даному випадку мали місце декілька обставин для зміни відсоткової ставки –з 30. 04. 2008 року змінилась відсоткова ставка НБУ, що підтверджується Постановою Правління Національного банку України № 107 від 21. 04. 2008 р. «Про регулювання грошово –кредитного ринку». Згідно з цією постановою облікова ставка з 30. 04. 2008 р. встановлюється в 12 % річних. При цьому з 30. 04. 2008 р. банком не було змінено процентну ставку.

Позивача було повідомлено про підвищення відсоткової ставки до розміру 18,12 % на рік, починаючи з 26. 10. 2008 року, а також листом з повідомленням від 06. 01. 2009 року на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про збільшення відсоткової ставки, яка складатиме 29, 52 % з 01. 02. 2009 року.

Позивач посилається на порушення Банком ЗУ «Про захист прав споживачів», проте суд вважає таку позицію помилковою, оскільки у зв»язку з тим, що між сторонами був укладений кредитний договір, то в даному випадку мають договірні відносини, які регулюються спеціальне законодавство в системі кредитування.

ЗУ «Про захист прав споживачів»може застосовуватись лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору.

Якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями ст. ст. 207 і 640 ЦК України та уклали кредитний договір, у якому передбачили умови підвищення процентної ставки, то вони мають виконуватись і вважаються такими, що момент досягнення домовленості настав, тобто спочатку відбувається зміна  відсоткової ставки, а потім надсилається повідомлення про це. Банк виконав вимоги законодавства, а тому його дії  по підвищенню процентної ставки визнаються судом правомірними.

Щодо позовних вимог про скасування арешту майна, суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

Позивачем надано ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06. 10. 2009 року про забезпечення позову по цивільній справі шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1 і ОСОБА_4, на підставі якої було відкрито виконавче провадження.

За вимогами  ч. 3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Справа за позовом ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_1 і ОСОБА_4, ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»про стягнення заборгованості, за якою було накладено арешт, розглядається в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська, і саме цей суд має право вирішувати питання про скасування заходів забезпечення позову.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що не ґрунтуються на законі і не підтверджені належними доказами, а значить, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 207,640 ЦК України, ст. ст. 10,60, 154, 212-215 ЦПК України, суд

Вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Бердянський міськрайонний суд.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:Т. А. Троценко