Справа № 22/1572                                             Головуючий у  1  інстанції  Колупаєв В.В.

Категорія  31                                                                                Доповідач  Головчук С.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

8 серпня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого Головчук С.В.

суддів Широковї Л.В., Невмержицької Т.І.

при секретарі Прищепі О.А.

з участю адвоката ОСОБА_5 сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі циві­льну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в корис­туванні земельною ділянкою

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 13 червня 2006 року,

встановив:

в квітні 2006 року позивач звернувся з зазначеним позовом до суду. Він зазначав, що з відповідачкою є співвласниками бу­динку АДРЕСА_1 в м. Житомирі, кожному належить по 50/100 частин будинку. Вони отримали державні акти про право приватної власності на землю у відповідних частках. Відповіда­чка без його згоди та дозволу управління архітектури та місто­будування спорудила дерев'яний сарай, частина якого виходить на його земельну ділянку. Посилаючись на порушення його прав власника, просив зобов'язати ОСОБА_2 знести сарай.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 13 червня 2006 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 знести самовільно побудований сарай на земельній ділянці, що належить на праві власності ОСОБА_1 Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 грн. витрат по оплаті державного мита.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рі­шення суду та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Вона зазначає, що рішення суду є необгрунтованим та ухвалено на не­повно з'ясованих обставинах справи. Так, суд зобов'язав її знести самовільно споруджений дерев'яний сарай. Проте така тимчасова споруда на час розгляду була вже знесена, інші сараї зареєстровані. Наданий на підтвердження позову план, в якому зазначено межу між ділянками не відповідає державним актам. Вважає висновки суду безпідставними.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК, переві­ривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеля- . ційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що ОСОБА_2 самовільно побудувала сарай на земельній ділянці, яканалежить позивачу на праві власності, чим порушила його права.

Проте з таким висновком погодитись неможливо. З матеріалів справи видно, що сторони є співвласниками будинку АДРЕСА_1 в м. Житомирі. Ними в різні часи приватизовано земельну ділянку для обслуговування зазначеного жилого будинку. Згідно правовстановлюючих документів (догово­рів дарування сторонам частин будинку на а.с.6,7,23,24) до бу­динку належать сараї літ. "Б", „В", „Д".

З Державних актів на право приватної власності на землю, видані ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_2) , які в установленому порядку не оспорені, видно, що межа між ділянками цих власників проходить по стіні сараїв літ. „В" та „Б". З огляду на наведене посилання позивача на те,, що межа в державних актах не відповідає фактичному корис­туванню та частина сараю „Б", який належить відповідачці, зна­ходить на його земельній ділянці, безпідставні.

Судом встановлено, що тимчасова дерев'яна споруда на час розгляду справи була розібрана ОСОБА_2 Всі господарські будівлі зареєстровані у встановленому порядку, до них не про­водились добудови та перебудови..

Таким чином доводи позивача про самовільне спорудження відповідачкою на його земельній ділянці сараю не знайшли під­твердження. Факт порушення прав ОСОБА_1 не доведено. Тому підстав для задоволення вимог не було.

Враховуючи викладене, рішення суду підлягає скасуванню, по справі можливо ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.319,375 ЦК, ст.ст. 209, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, суд -

вирішив:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задово­льнити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 13 червня 2006 року скасувати, ухваливши нове рішення.

Відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в корис­туванні земельною ділянкою.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду Украї­ни протягом двох місяців з часу проголошення.