Судове рішення #146950
Справа 22/1735

Справа 22/1735                                                             Головуючий у суді 1 інст.:Бучик А.Ю.

Категорія 36                                                                Доповідач у суді II інст.:Товянська О.В.

УХВАЛА Іменем   України

16 серпня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в скла­ді:

головуючого : судді Франовської К.С.

суддів : Товянської О.В., Широкової Л.В.

при секретарі: Рудницькій О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі циві­льну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Богунського районного суду м. Житомира Житомир­ської області від 04 липня 2006 року,

встановив :

В березні 2006р. ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позо­вом. Після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 він залишився у скрутному становищі, є інвалідом 3 групи, потребує лікування, отримує мінімальну пенсію - 284,69грн. Відповідачка по справі - колишня дружина, яка про-живає окремо, працює, проте матеріальної допомоги не надає. Просив стя­гувати на його утримання аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 150грн. щомісячно.

Рішенням Богунського райсуду м. Житомира Житомирської області від 04 липня 2006р. у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасуван­ня рішення та ухвалення нового про задоволення позову. Вважає, що за законом колишня дружина повинна надавати йому матеріальну допомогу. Вона працює і має змогу його матеріально утримувати.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ст.75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (алі­менти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріаль­ної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріа­льну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної до­помоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його май­на, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встанов­леного законом.

Як видно із матеріалів справи, позивач є інвалідом 3 групи, втрата працездатності, зі слів відповідачки, які позивач не оспорював, складає 40%, отримує пенсію в сумі 284,69 грн. і страхові суми в розмірі 167,76грн., всього 452,45грн. (а.с.6,7,17).

Відповідачка отримує фіксовану заробітну плату в розмірі 350грн., має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживає з трьома дітьми у найманому житлі (а.с.25,26,23).

Судом встановлено, що доход позивача перевищує прожитковий мі­німум, встановлений у ст.65 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» для осіб, що втратили працездатність в сумі 359грн.

За таких обставин суд правильно відмовив у задоволенні позову.

 

Рішення відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.ст.308,313,314,315 ЦПК України, Апеляційний суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 04 липня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення і може бути оскарже­на безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою Апеляційного суду.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація