Справа 22/1735 Головуючий у суді 1 інст.:Бучик А.Ю.
Категорія 36 Доповідач у суді II інст.:Товянська О.В.
УХВАЛА Іменем України
16 серпня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого : судді Франовської К.С.
суддів : Товянської О.В., Широкової Л.В.
при секретарі: Рудницькій О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 04 липня 2006 року,
встановив :
В березні 2006р. ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. Після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 він залишився у скрутному становищі, є інвалідом 3 групи, потребує лікування, отримує мінімальну пенсію - 284,69грн. Відповідачка по справі - колишня дружина, яка про-живає окремо, працює, проте матеріальної допомоги не надає. Просив стягувати на його утримання аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 150грн. щомісячно.
Рішенням Богунського райсуду м. Житомира Житомирської області від 04 липня 2006р. у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про задоволення позову. Вважає, що за законом колишня дружина повинна надавати йому матеріальну допомогу. Вона працює і має змогу його матеріально утримувати.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ст.75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Як видно із матеріалів справи, позивач є інвалідом 3 групи, втрата працездатності, зі слів відповідачки, які позивач не оспорював, складає 40%, отримує пенсію в сумі 284,69 грн. і страхові суми в розмірі 167,76грн., всього 452,45грн. (а.с.6,7,17).
Відповідачка отримує фіксовану заробітну плату в розмірі 350грн., має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживає з трьома дітьми у найманому житлі (а.с.25,26,23).
Судом встановлено, що доход позивача перевищує прожитковий мінімум, встановлений у ст.65 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» для осіб, що втратили працездатність в сумі 359грн.
За таких обставин суд правильно відмовив у задоволенні позову.
Рішення відповідає вимогам закону.
Керуючись ст.ст.308,313,314,315 ЦПК України, Апеляційний суд
ухвалив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 04 липня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою Апеляційного суду.