Справа № 22-ц-852/2011    Головуючий у I інстанції –Головченко М.М.

Категорія – цивільна    Доповідач - Шемець Н. В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

07 квітня 2011 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШемець Н.В.,

суддів:Губар В.С., Позігуна М.І.,

при секретарі:Кравченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства „Племзавод „Тростянець” на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2010 року у  справі за позовом ОСОБА_5 до відкритого акціонерного товариства „Племзавод „Тростянець” про розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації, -

в с т а н о в и в:

У травні 2010 року ОСОБА_5 звернулась в суд з позовом, в якому просила розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 28 вересня 2009 року між нею та ВАТ „Племзавод „Тростянець”, зобов’язати Ічнянський відділ Чернігівської регіональної філії „Центр Державного земельного кадастру” скасувати внесений 12 березня 2010 року до книги записів державної реєстрації договорів оренди землі запис №041083400337 про державну реєстрацію зазначеного договору.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 28 вересня 2009 року між нею та ВАТ „Племзавод „Тростянець” було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,60 га. 12 березня 2010 року зазначений договір оренди було зареєстровано Ічнянським відділом Чернігівської регіональної філії „Центр Державного земельного кадастру”. Позивач вважає, що вказаний договір був укладений з порушенням вимог Закону України „Про оренду землі” та Цивільного кодексу України. Так, при укладенні договору між сторонами не було досягнуто щодо такої істотної його умови, як визначення сторони, що несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини. З огляду на відсутність у договорі оренди істотної умови, передбаченої ст.15 Закону України „Про оренду землі”, уповноважені органи були зобов’язані відмовити в державній реєстрації такого договору. Крім того, відповідач неналежним чином виконує свої обов’язки орендаря земельної ділянки, а саме: не сплатив орендну плату в строк до 01 квітня 2010 року.

            Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено, розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 28 вересня 2009 року між ОСОБА_5 та ВАТ „Племзавод „Тростянець”, і скасовано його державну реєстрацію в Ічнянському відділі Чернігівської регіональної філії „Центр Державного земельного кадастру”, внесеної 12 березня 2010 року до книги записів державної реєстрації договорів оренди землі по запису №041083400337 про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки.

          В апеляційній скарзі ВАТ „Племзавод „Тростянець” просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що перебіг строку початку дії договору оренди землі позивача розпочався в 2010 році, тобто після державної реєстрації права оренди земельної ділянки, термін виплати орендної плати встановлено умовами договору до 31 грудня поточного року, а, отже, виплата орендної плати повинна була здійснена до 31 грудня 2010 року. Таким чином, заборгованості з виплати орендної плати за оспорюваним договором не має і фізично не могло бути. Крім того, заборгованість по виплаті орендної плати за використання земельної ділянки позивача за 2009 рік могла бути виключно за договором оренди від 2005 року, але ніяк не за договором оренди від 2010 року, який суд помилково розірвав та скасував його державну реєстрацію.  

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,  апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.        Задовольняючи вимоги позивача, суд  першої інстанції виходив з  того, що  єдиною підставою для розірвання  договору оренди земельної ділянки є невиконання  відповідачем обов”язків щодо проведення розрахунку по орендній платі за  використання  земельної ділянки відповідно до умов договору станом на 01 квітня 2010 року, що підтверджується відповідним розрахунком.

Проте,  апеляційний суд вважає, що такий висновок суду першої інстанції не ґрунтується на матеріалах справи і не відповідає вимогам закону.

Відносини, пов”язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, законом України „Про оренду землі”, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі - ст.2 Закону України „Про оренду землі”.

Договір оренди землі відповідно до ст.13 Закону України „Про оренду землі”  є угодою сторін про взаємні зобов”язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Після  досягнення сторонами домовленості з питань орендної плати та інших істотних умов, передбачених ст.15 цього Закону, підписання договору оренди та його реєстрації він набуває чинності та може бути змінений лише за взаємною  згодою сторін, у тому числі й у частині розміру орендної плати(ст.ст. 16,21, 23 Закону України „Про оренду землі”).

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається дише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі  істотного порушення договору другою стороною та ів інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороню договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

       Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї сторони договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов"язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору.

П.12.3 договору оренди  земельної ділянки від 28 вересня 2009 року передбачено,  що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішення  суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов”язків, передбачених договором..., а також з інших підстав, визначених законом.

По справі  встановлено,  що 28 вересня 2009 року  сторони  уклали договір оренди земельної ділянки площею 5,60 га, що знаходиться на території Тростянецької сільської ради Ічнянського району Чернігівської області та належить ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі  Державного акту на право власності на землю серія ЧН № 001789, виданого Ічнянською райдержадміністрацією 01 вересня 2004 року, строком на 5 років з дати його реєстрації; договір зареєстрований в Ічнянському відділі Чернігівської регіональної філії „Центр Державного земельного кадастру” 12 березня 2010 року №041083400337.

П.4.1 договору встановлено, що орендна плата нараховується орендарем  у 2009 році в розмірі 3% від нормативної оцінки земельної ділянки за 1 календарний рік користування об”єктом оренди та виплачується у період до 01 квітня 2010 року, а починаючи з 2010 року до 2014 року розмір орендної плати становить 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 1 календарний рік користування об”єктом оренди з урахуванням індексу інфляції та виплачується в період до 31 грудня поточного року.

Апеляційний суд враховує, права і обов'язки сторін за даним договором   виникли лише після його державної  реєстрації, тобто,  після 12  березня 2010 року.

На час укладення договору від  28 вересня 2009 року  правовідносини між сторонами щодо оренди спірної земельної ділянки регулювались   договором від 10 листопада 2004 року,  і зобов'язання  за ним   припинились лише 25 січня  2010 року (а.с. 69).

Тобто, виходячи з вищевикладеного, а також положень статей  526, 530 ЦК України, у відповідача не наступив обов'язок  по виконанню  зобов'язання щодо оплати орендної плати за 2009 рік згідно  п.4.1 договору від 28 вересня 2009 року.

І хоча  п.4.1  даного договору передбачено обов'язок відповідача сплатити орендну плату  за   2009 рік у строк до 1 квітня 2010 року, але даний обов'язок, згідно умов договору, пов'язаний  з користуванням об'єктом  оренди, якого в 2009 році згідно умов саме цього договору не було.

Тому  апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апелянта щодо сплати ним в 2009 році орендної плати за договором  від 10 листопада 2004 року, а не за договором від 28 вересня 2009 року.

Фактичне  ж нарахування відповідачем орендної плати за 2009 рік в розмірі  більшому,  ніж визначено  договором оренди від 10 листопада 2004 року, не може бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 28 вересня  2009 року, оскільки зазначені обставини не призвели до порушення прав позивача.

Оскільки вимоги позивача пов”язані саме з договором оренди земельної ділянки від 28 вересня 2009 року та виходячи з зазначеного, судом не встановлено  наявності підстав, передбачених  ст.ст. 651-654 ЦК України та ст. 32 Закону України „Про оренду землі”, для розірвання договору оренди земельної ділянки  та застосування  наслідків    його  розірвання.

          Тому  висновок суду про наявність підстав для розірвання договору та  для скасування  його державної  реєстрації  не відповідає встановленим обставинам  справи, вимогам закону, що регламентують спірні правовідносини,  відповідно,  рішення суду  підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову  в задоволенні  позову.

Також апеляційний суд враховує, що позивачем вимоги про скасування державної  реєстрації  договору оренди земельної ділянки заявлено до третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Ічнянського відділу Чернігівської регіональної філії „Центр Державного земельного кадастру”.

З врахуванням  визначеного процесуального становища  третьої особи, та її правового статусу, така особа не є суб'єктом спірних правовідносин,  тому  суд при винесенні рішення не вправі  вирішувати питання про її права і обов'язки, в зв'язку з чим  відсутні підстави  для задоволення вимог в частині зобов'язання третьої особи  скасувати  запис про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки. 

Керуючись ст. ст. 651- 654 ЦК України, ст.ст.2,13, 15, 32 Закону України „Про оренду землі”, ст.ст. 303, 307, ст. 309ч.1 п.3,4, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Племзавод „Тростянець” - задовольнити.          

              Рішення Ічнянського  районного суду Чернігівської області  від 11 серпня  2010 року - скасувати.

              В задоволенні  позову ОСОБА_5 до відкритого акціонерного товариства „Племзавод „Тростянець” про розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту  проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий:Судді: