Справа № 22-ц-1086/2011 Головуючий у I інстанції –Майборода С.М.
Категорія –цивільна Доповідач - Демченко Л. М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіДемченко Л.М.
суддів:Квача М.О., Бойко О.В.
при секретарі:Пільгуй Н.В.
за участю:позивача ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Чернігівського районного суду від 02 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_5 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку
в с т а н о в и в:
Рішенням Чернігівського районного суду від 02 березня 2011 року позов ОСОБА_5 задоволений частково, стягнуто з ФОП ОСОБА_7 на користь позивачки 250 грн. невиплаченої заробітної плати (обов’язкові платежі з даної суми утримано). В решті вимог відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь держави 3 грн. 90 коп. судового збору та 7 грн. 86 коп. витрат на ІТЗ. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави 112 грн. 14 коп. витрат на ІТЗ.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення і ухвалити нове про задоволення вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Доводи скарги зводяться до того, що між сторонами був укладений трудовий договір терміном до 30.08.2010 року. Прийшовши на роботу 24.08.2010 року відповідачка повідомила, що працювати позивачка буде в новому магазині. Але, в зв’язку з закінченням дії трудового договору – 30.08.2010 року, 06.09.2010 року сторони зустрілись в центрі зайнятості для проведення розрахунку та зняття з реєстрації трудового договору, де відповідачка запропонувала підписати документи, датовані серпнем 2010 року, на що ОСОБА_5 відмовилась. Отже, зняття договору з реєстрації не було проведено належним чином та у встановлені законом строки та не був проведений розрахунок по заробітній платі, як це передбачено трудовим законодавством.
В запереченнях ОСОБА_7, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції, вважаючи його законним і обґрунтованим.
В засіданні апеляційного суду позивачка та її представник підтримали апеляційну скаргу.
Відповідач просила апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 01.08.2010 року був укладений трудовий договір між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, яка є фізичною особою-підприємцем та який 06.08.2010 року був зареєстрований в Чернігівському районному центрі зайнятості. В зв’язку з закінченням строку його дії, сторони дійшли згоди для його розірвання та звернулись до центру зайнятості для зняття договору з реєстрації, але внаслідок виникнення конфлікту внесення запису про зняття його з реєстрації не відбулось.
Звернувшись до суду з позовом, позивачка, посилаючись на зазначені вище обставини, а також враховуючи, що відповідачка в порушення ст. 116 КЗпПУ не виплатила заробітну плату, просила стягнути з відповідачки заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку та просила зобов’язати відповідача зняти з реєстрації трудовий договір. В засіданні апеляційного суду позивачка відмовилась від позовних вимог в частині зобов’язання відповідача оформити та зняти з реєстрації трудовий договір і дана відмова прийнята судом, про що постановлена відповідна ухвала суду.
Відмовляючи в задоволенні вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність таких вимог, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_7 намагалась розрахуватись з ОСОБА_5 направляючи на її адресу листи з проханням отримати нараховану заробітну плату.
Також суд задовольняючи частково вимоги про стягнення заробітної плати, а саме заборгованості в сумі 250 грн., вірно взяв до уваги, як належні докази, табель обліку використання робочого часу та розрахунок заробітної плати, з якого вбачається, що заробітна плата розрахована відповідно до відпрацьованого часу і складає до виплати 446 грн., 62 коп. 20 серпня 2010 року позивачка отримала аванс в сумі 196 грн., 62 коп., про що свідчить її підпис в даному розрахунку і залишок заборгованості складає 250 грн., Пояснення позивачки про те, що вона не отримувала авансу не можуть бути взяті до уваги, оскільки не підтверджені відповідними доказами. Крім того акти управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м.Чернігова свідчать про відсутність порушень щодо правильності нарахувань, сплати страхових внесків і авансових платежів (а.с. 33-35, 44-46).
Факт заподіяння моральної шкоди також не був доведений позивачкою, а тому відмова суду і в цій частині позову є законною та обґрунтованою.
Таким чином, враховуючи наведене вище, апеляційний суд вважає, що рішення судом першої інстанції ухвалено з дотриманням вимог діючого трудового законодавства та з врахуванням дійсних обставин справи.
Апеляційна скарга, яка не містить доводів, які б давали підстави для скасування рішення суду, підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Чернігівського районного суду від 02 березня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: