У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

19 квітня 2011 року                                                    м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області  в складі:

                                Головуючого Василевича В.С.

                                Суддів: Шимківа С.С., Демянчук С.В.

                                при секретарі Приходько Л.В.

                                з участю позивача ОСОБА_1, її представника

                                ОСОБА_2, представника ЗАТ «Промбуд-11»

                                Ручки О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду від 18 березня 2011 року у справі  за позовом ОСОБА_4 до ЗАТ «Промбуд-11»про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та заробітку  за  час затримки  розрахунку,-

                                                в с т а н о в и л а :

    Рішенням Рівненського міського суду  від 18 березня 2011 року в позові у даній справі відмовлено.

    В апеляційній скарзі позивач доводить про незаконність та необґрунтованість рішення через  невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне їх з»ясування, неправильне застосування норм  матеріального права.

    Вказує, що суд не врахував показань свідків про те, що при звільненні із ЗАТ «Промбуд-11»по переведенню в ТзОВ «Споліеласт»не була виплачена компенсація за 214 календарних днів  щорічної відпустки.

   Про переведення цих коштів у ТзОВ «Споліеласт»представник відповідача не довів.  Її особова картка форми Т-2 була передана в це товариство неправомірно.     

   По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

   В запереченні на апеляційну скаргу ЗАТ «Промбуд-11»зазначає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, тому просить про залишення його без змін.

  В судовому засіданні позивач та її представник апеляційну скаргу підтримали, привівши зазначені у ній доводи.

   Представник відповідача апеляційну скаргу заперечив, пояснивши, що   позивачці в окремі роки надавались відпустки і такої кількості  днів невикористаної відпустки, як  вона  вказує в апеляційній скарзі,  насправді не існує.  

   Заслухавши доповідь судді, пояснення позивачки та її представника, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

   Як видно з матеріалів справи та як це встановлено судом, позивач працювала у відповідача і наказом  №07-к від 29 лютого 2008 року  була звільнена з посади інженера планово-економічного відділу  у зв»язку з переведенням у ТзОВ «Споліеласт»на підставі п.5 ст.36 КЗпП України ( а.с.-8  ).

   Питання про компенсацію заробітку за період невикористаної відпустки було вирішено наказом від 1 лютого 2008 року шляхом передачі особових карток працівників  форми Т-2 (а.с.-28).

   На час звільнення позивачки ЗАТ «Промбуд-11»знаходилось в стадії банкрутства. 5 листопада 2007 року був затверджений реєстр вимог кредиторів, про що йдеться в ухвалі господарського суду Рівненської області від 9 березня 2010 року, якою введено процедуру санації боржника (а.с.-60).

   З ухвали  цього ж господарського суду від 5 листопада 2009 року про розгляд реєстру вимог кредиторів боржника видно, що в нього окремо включено також і заборгованість по виплаті заробітної плати (а.с.-30).

   За таких обставин суд дійшов правильного висновку про те, що виплата  заборгованості  по заробітній платі підлягала в іншому, відмінному від загального порядку.

    Відповідно до, встановлених ст.10, ст.60 ЦПК України, засад змагальності кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

    Позивачка стверджує про невиплату їй компенсації за невикористані 214 днів щорічної відпустки, не привівши відповідних доказів, тому доводи апеляційної скарги про те, що суд першої  інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні цих вимог не можуть бути прийняті до уваги.           

    Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги  висновків суду не спростовують підстав для скасування чи зміни рішення немає.

    Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

                                               у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.

 Рішення Рівненського міського суду від 18 березня 2011 року  залишити без змін.

  Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних та кримінальних справ  протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

                                       Головуючий                           Василевич В.С.

                                       Судді:                                     Шимків С.С.

                                                                                       Демянчук С.В.