АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4470 Головуючий у 1-й інстанції: Меркулова Л.О.
2006 р. Суддя-доповідач: Боєва В.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі;
Головуючого: Давискиба Н.Ф.,
Суддів: Боєвої В.В.,
Краснокутської О.М.
При секретарі: Тахтаул О.М
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 - представника відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3
- на рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 05 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ДКП „ВРЕЖО № 4„ про укладення окремого договору найму жилого приміщення, а також за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ДКП „ВРЕЖО № 4", відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Заводського РВ ЗМУ УМВС, орган опіки та піклування, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та виселення,
ВСТАНОВИЛА:
В вересні 2005 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про укладення окремого договору найму жилого приміщення.
В позовній заяві зазначав, що він та відповідач по справі мешкають у двокімнатній квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_2 колишній чоловік його матері і він являється основним квартиронаймачем спірної квартири. Спірна квартира складається із двох ізольованих кімнат житловою площею 12,03 кв.м. та 15,07 кв.м., загальна площа квартири складає 45,84 кв.м. Позивач зазначав, що з 16.07.1996 року він постійно проживає у кімнаті жилою площею 15,07 кв.м., а відповідач постійно проживає у кімнаті жилою площею 12.03 кв.м., проте, коли у позивача 28.02.2003 року народився син, який був зареєстрований у цій квартирі, між сторонами виникли непорозуміння, відповідач постійно вчиняє сварки.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_3 просив суд змінити договір найму жилого приміщення кв. АДРЕСА_1 та зобов'язати ДКП „ВРЕЖО № 4„ Заводського району м. Запоріжжя укласти з ним -ОСОБА_3, окремий договір найму на ізольовану кімнату з житловою площею 15,07 кв.м. в двокімнатній кв. АДРЕСА_1.
В листопаді 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та виселення. В позові зазначав, що він зареєстрований і постійно проживає у квартирі АДРЕСА_1. Крім нього в спірній квартирі зареєстровані , але не проживають ОСОБА_3 та його неповнолітній син ОСОБА_4, які не є членами сім'ї відповідача. Протягом 2004-2005 р.р. ОСОБА_3 чинить відповідачу перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1, а саме, кімнату жилою площею 15,07 кв.м. він закриває на замок. Крім того, посилаючись на те, що в 1996 році він не давав згоди на прописку ОСОБА_3 в спірній квартирі, він не давав, просив суд у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити, усунути перешкоди з боку відповідача в користуванні йому житловим приміщенням площею 15,07 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, зобов'язати ОСОБА_3 видати йому ключі від зазначеної кімнати та зобов'язати ОСОБА_3 демонтувати замок на двері в цю кімнату, а також виселити його з неповнолітнім сином із цієї кімнати і зняти їх з реєстраційного обліку.
Рішенням Заводського районного суду міста Запоріжжя від 05.06.2006 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні житловою кімнатою площею 15,07 кв.м. ОСОБА_2. Зобов'язано ОСОБА_3 віддати ключі ОСОБА_2 від кімнати площею 15,07 кв.м. та демонтувати замок на двері в житлову кімнату площею 15,07 кв.м. в кв. АДРЕСА_1.
В задоволенні позову ОСОБА_2 в частині виселення ОСОБА_3 та зняття його з реєстраційного обліку з кв. АДРЕСА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 просить змінити рішення суду в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 про виселення ОСОБА_3 та зняття його з реєстраційного обліку з кв. АДРЕСА_1 та викласти цю частину рішення в наступній редакції: виселити ОСОБА_3 та його малолітню дитину ОСОБА_4 з кв. АДРЕСА_1 та зобов'язати відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Заводського РВ ЗМУ УМВС зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3 та його малолітню дитину із зазначеної квартири.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказане рішення як таке, що не відповідає дійсним обставинам справи, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до нього відмовити, а його позовні вимоги задовольнити.
Дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_3, колегія суддів апеляційного суду вважає, що вищевказані апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 104 ЖК України передбачено, що член сім*ї наймача має право вимагати згоди інших проживаючих разом з ним на укладення окремого договору кайма, якщо належна на його частку жила площа може бути виділена у вигляді ізольованого приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 ЖК України.
Відповідно до ст. 63 ЖК України не можуть бути самостійним предметом договору найма житлове приміщення, яке хоча і є ізольованим, проте розміром менше встановленого для надання одній людині.
В Постанові Верховного Суду України „Про деякі питання, які виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України" від 12.04.1985 р. № 2 (з послідуючими змінами) зазначено, що суд має право виділити в користування на підставі ст. 104 ЖК України ізольоване приміщення, що відповідає вимогам ст. 63 ЖК України. При цьому виділене приміщення не може бути менше від площі, що доводиться на одну особу від загальної житлової площі квартири, а також штучно погіршити житлові умови позивача.
Судом встановлено, що спірна квартира має житлову площу 27,10 кв.м., на кожного із прописаних в цій квартирі припадає по 9,03 кв.м., тому, відмовляючи ОСОБА_3 у задоволення його позову щодо укладення з ним окремого договору найму на кімнату площею 15,07 кв.м. (тобто, на нього та сина буде припадати лише по 7,53 кв.м.), суд першої інстанції вірно виходив з того, що у випадку задоволення позову ОСОБА_3 буде мати місце порушення норм матеріального права.
Тому суд першої інстанції, задовольняючи частково зустрічний позов ОСОБА_2, вірно зобов*язав ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні житловою кімнатою площею 15,07 кв.м. ОСОБА_2 та віддати ключі ОСОБА_2від кімнати площею 15,07 кв.м., демонтувати замок на двері в житлову кімнату площею 15,07 кв.м. в кв. АДРЕСА_1, оскільки виходив з того, що неможливо виділити у користування цю кімнату ОСОБА_3 з йото малолітнім сином та укласти окремий договір найма на цю житлову площу.
Згідно зі ст. 64 ЖК Україна, члени сім*ї наймача, які проживають разом з ним, і са наймач, користуються рівними правами і несуть всі зобов'язання, що витікіають з договору найму житлового приміщення. Припинення членства у сім*ї наймача не тягне зміни прав та обов*язків, що витікають з договору найму.
Керуючись ст.ст. 307,308, 314, 317 ЦПК України, колегія судців,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника відповідача ОСОБА_2 - відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України.