Справа №  2-1612/11

ЗАОЧНЕ           РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                               УКРАЇНИ

          18.03.2011 року Подільський районний суд  міста Києва

          в складі головуючого судді  Войтенко Т.В., за участю секретаря Волошина В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів оплачених в якості передоплати по договору, відшкодування заподіяної моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

            ОСОБА_1. звернулася з позовом до суду  до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.  про стягнення грошових кошті, оплачених в якості передоплати по договору від 05 серпня 2010 року, укладеному у спрощений спосіб, відшкодування заподіяної моральної шкоди від порушення прав споживача при невиконанні умов договору та в зв’язку з істотним порушенням умов договору.

           Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 05 серпня 2010 року позивачка уклала  договір у спрощений спосіб  з наступними умовами: позивачка ОСОБА_1. сплачує 100% передоплати за товар відповідачці  ФОП ОСОБА_2.  за вартість газо-блоків в кількості 30 метрів кубічних, (вартістю 470 грн. за 1 метр кубічний), загальна вартість складає 14100 гривень, та послуги доставки 600 грн., всього на суму 14700 грн., а ФОП  ОСОБА_2. доставить вищевказані будівельні матеріали позивачці до 20 серпня 2010 р.

          05 серпня 2010 року позивачка сплатила 14 700 грн. ФОП ОСОБА_2.,  отримала накладну №309 від 05 серпня 2010 року з вказівкою найменування товару та послуг по доставці, та вказаною грошовою сумою яку від неї було отримано.

            Відповідачка всупереч умов договору  не  здійснила поставку газо-блоків.

            За таких обставин позивачка звернулася до суду з позовом про  стягнення з ОСОБА_2. 14700 грн. грошових коштів,  оплачених в якості передоплати по договору від 05 серпня 2010 року укладеному у спрощений спосіб, стягнення 852 грн. інфляційних нарахувань, 177,60 грн. як 3% річних у зв’язку з невиконанням грошових зобов’язань, стягнення 6000 грн. моральної шкоди, 120 грн. витрат та інформацій          но-технічне забезпе-чення розгляду справи, 2 грн. банківських послуг, 3000 грн. витрат на правову допомогу.

          В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали. Просили позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

          Третя особа по справі ОСОБА_3. у судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідачка ОСОБА_2. в судове засідання не з’явилася, про день і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Заяв про розгляд справи за її відсутності або про причини неявки від відповідача не надходило, що за відсутності заперечень позивача є підставою для ухвалення заочного рішення (ст.224 ЦПК України).

Зважаючи на вищевикладене та відсутність заперечень позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення по справі,яким позов задовольнити частково у зв’язку з наступним.

З пояснень позивачки та її представника вбачається, що 5 серпня 2010 р. позивачка ОСОБА_1. домовилась з ОСОБА_3. про поставку їй будівельних матеріалів  - 30 газо-блоків в кількості 30 куб. метрів, які повинні бути їй доставлені ФОП ОСОБА_2.

5 серпня 2010 р. позивачка сплатила 14 700 грн. за поставку ФОП ОСОБА_2. 30 куб.м. газоблоків по ціні 470 грн. за одиницю товару на суму 14100 грн. та 600 грн. за доставку блоків, від якої отримала накладну № 309 від 5 серпня 2010 р. з підписом особи, що відпускає товар (а.с. 17).

Відповідно до витягу з ЄДР фізичних осіб – підприємців ОСОБА_2. зареєстрована Києво-Святошинською РДА у Київській області 25 вересня 2006 р. як фізична особа-підприємець, що займається оптовою торгівлею будівельними матеріалами (а.с.23,24).

З пояснень позивачки та її представника вбачається, що товар у погоджений між сторонами строк доставлено не було, ОСОБА_3. повідомляв, що доставка відбудеться пізніше.

У зв’язку з невиконання умов договору, позивачкою було направлено відповідачці п’ять претензій, які були тримані відповідачкою, однак умови договору залишилися не виконаними (а.с. 25-41).

26 жовтня 2010 р. постановою  ДІМ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області було відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1. за ст. 190 КК України, та встановлено, що ОСОБА_3. у м.Харкові по дорозі за товаром втратив кошті ОСОБА_1., у зв’язку з чим і не здійснив поставу блоків (а.с19).

Не поставка відповідачкою оплаченого  товару ОСОБА_1., стало підставою для звернення з даним позовом.

Спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України щодо купівлі-продажу товару та нормами Закону України «Про захист прав споживачів» відповідно до заявлених позивачем позовних вимог.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій сторін (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони  в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

З огляду на те, що сторони досягли згоди щодо найменування, кількості та ціни товару (послуги), про свідчить товарна накладна, суд приходить до висновку про  укладення між ними договору купівлі-продажу газоблоків.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на відсутність доказів про те, що відповідачкою було здійснено поставку газоблоків позивачці ОСОБА_1.,  суд вважає доведеними та такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, позовні вимоги позивачки в частині стягнення з відповідачки 14700 грн. сплачених за доставку газоблоків відповідно до накладної від 5 серпня 2010 р.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1.  про стягнення з відповідача 852 грн. 60 коп. інфляційних витрат, нарахованих за період з 5 серпня 2010 р. по 21 грудня 2010 р. відповідно до ст. 625 ЦК України (а.с. 21), оскільки вимоги даної статті можуть застосовуватись  в разі прострочення виконання грошового зобов’язання та лише за умови, якщо інша відповідальність не передбачена договором чи законом.

З цих же підстав не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 177,60 грн. як три відсотки річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України (а.с. 22).

Так, ч. 3 ст. 693 ЦК України передбачена інша відповідальність за прострочку виконання зобов’язання щодо передачі товару покупцеві у вигляді процентів, що нараховуються відповідно до ст.536 ЦК України, яка відсилає до розміру процентів, встановлених договором чи законом.

Разом з тим, позивачем не заявлялась вимога про стягнення процентів відповідно до ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та невірно визначено дату, з якої потрібно відраховувати початок періоду прострочки, адже самою позивачкою вказується кінцева дата доставки блоків 20 серпня 2010 р., в той час, коли  відповідальність відповідно до ст. 625 ЦК України нарахована з 5 серпня 2010 р.

Не підлягає також задоволенню вимога позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 6000 грн., яка, як на думку позивача, полягала у втраті душевного спокою, погіршенні настрою, безсонні, появі стресового стану, душевних стражданнях та нервуванням, внаслідок чого вона повинна була приймати ліки, вітаміни, фіто-чай, звертатися до лікаря-невролога, в аптеки, про що надала копію медичної картки з відміткою лікаря невролога, листи-вкладиші від медичних препаратів та копії фіскальних чеків (а.с.51-67), оскільки:

Позивачкою заявлено вимоги про відшкодування моральної шкоди відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», про що йдеться в позовній заяві та в додаткових поясненнях (а.с.48-50).

Разом  з тим, відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач  під час придбання,  замовлення або використання продукції,  яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб має право на відшкодування моральної  (немайнової)  шкоди лише якщо вона  заподіяна небезпечною для життя і  здоров'я  людей  продукцією, а не з підстав, заявлених у позовній заяві.

Не підлягають також стягненню з відповідача 3000 грн. витрат на правову допомогу, що надавалась позивачці на підставі договору від 10 січня 2011 р. адвокатом ОСОБА_4. з огляду на те, що консультації клієнта з правових питань та складання документів до судового засідання, про йдеться в акті виконаних робіт, не є власне правовою допомогою адвоката у розумінні ст. 84 ЦПК України, що надається при розгляді справи судом.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 147 грн. судового збору в дохід держави. Разом з тим, не підлягають стягненню з відповідача 2 грн., сплачених позивачем за банківські послуги при сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, оскільки їх стягнення чинним законодавством не передбачене.

На основі повно та всебічно з’ясованих обставин справи, на які посилається позивачка як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки потрібно задовольнити частково та стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 14 700 грн. попередньої оплати за договором та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також стягнути в дохід держави 147 грн. судового збору.  

В решті позовних вимог потрібно відмовити.

Керуючись ст.ст. 526, 536, 625, 638, 640, 655, 693 ЦК України, ст.. 4, 10,22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 294 ЦПК України,  -   

В И Р І Ш И В  :

Позов задовольнити частково.  

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 14 700 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот гривень) попередньої оплати за договором та  120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічного розгляду справи.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в дохід держави 147 (сто сорок сім) гривень судового збору.

В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

          СУДДЯ                                                                Войтенко  Т.  В.