ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

19 квітня 2011 року                               м. Київ                              П/9991/222/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіВеденяпіна О.А.,

суддівЗайця В.С.,Сороки М.О.,

Розваляєвої Т.С.,Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі судового засідання Чернікові П.О.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду з позовом до Вищої ради юстиції про відміну ухвали Вищої ради юстиції від 07 лютого 2007 року та зобов’язання відповідача видати належним чином завірену копію ухвали,

в с т а н о в и в :

29 березня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України з позовом до Вищої ради юстиції, в якому просить відмінити ухвалу Вищої ради юстиції від 07 лютого 2007 року                  № 104 та зобов’язати відповідача видати належним чином завірену копію ухвали.

В позовній заяві ОСОБА_1 просить поновити строк звернення до суду з цим позовом, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 09 вересня 2010 року №19-рп/2010.

В судовому засіданні ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку підтримала.

Представник Вищої ради юстиції в судове засідання не прибув, в адресованій суду письмовій заяві просить розглядати заяву ОСОБА_1 за відсутності представника Вищої ради юстиції.

В надісланій на адресу суду заяві № 4972/0/9-11 від 14 квітня 2011 року Вища рада юстиції заперечує проти поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду.

Відповідно до частини 2 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) питання про поновлення пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду не підлягає задоволенню.

При цьому виходить з наступного.

Відповідно до статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Виходячи із змісту даної норми, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов’язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

ОСОБА_1 у позовній заяві вказує, що 22 серпня 2006 року подала до Вищої ради юстиції скаргу про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів у зв’язку з порушенням ними чинного законодавства в ході розгляду справи за її позовом.

Ухвалою від 07 лютого 2007 року № 104 затверджено результати перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Палій В.М.  за заявою ОСОБА_1, та визнано недоцільним порушення дисциплінарного провадження стосовно судді Верховного Суду України ОСОБА_2.

ОСОБА_1 звернулась до суду з даною позовною заявою 29 березня 2011 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду, встановленого законодавством, доказів поважності причин пропущення процесуального строку позивачем не надано.

З матеріалів справи вбачається, що знаючи про існування оскаржуваного акта і вважаючи порушеними свої права, ОСОБА_1 оскаржила ухвалу Вищої ради юстиції від 07 лютого 2007 року № 104 в судовому порядку і постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2008 року, яка набрала законної сили, в задоволенні її позовних вимог відмовлено.

Прийняття Конституційним Судом України рішення, зазначеного позивачем, не може свідчити про поважність причин пропущення ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Оскільки суд не знайшов підстав для поновлення строку, заява ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 99, 100, 102, 160, 165, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до адміністративного суду.

Позов ОСОБА_1 про відміну ухвали Вищої ради юстиції від 07 лютого 2007 року та зобов’язання відповідача видати належним чином завірену копію ухвали залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді