Апеляційний суд Запорізької області

Справа: № 22-4716                            Головуючий у 1-й інстанції: Кляшторний В.С.

2006р.                                     Доповідач: Кримська О.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 серпня 2006р.                                                      м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:          Бєлки В.Ю.

Суддів:                   Кримської О.М.

Спас О.В.

При секретарі: Винник І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,

встановила:

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2006 року відмовлено у відкритті провадження по справі.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду ОСОБА_1, який діє в інтересах

ОСОБА_2 подав на неї апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив її скасувати та передати справу на новий розгляд До суду першої інстанції. 

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановлює ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального прва або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Відмовляючи у відкритті провадження по справі, суд виходив з того, що 05.07.2001 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя постановлено рішення суду у спорі між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яке набрало чинності та до того ж позивачем пропущено строк позовної давності.

Однак з таким висновком суду погодитись неможливо.

З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2001 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, заподіяної джерелом підвищеної безпеки, по якій ухалено судове рішення.

29.06.2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до іншої особи - ОСОБА_3 про стягнення шкоди, заподіяної джерелом підвищеної безпеки, при цьому зазначив відповідачем відчима ОСОБА_4 - ОСОБА_3.

За таких обставин, колегія суддів вважає посилання судді на ст. 122 ЦПК України безпідставним, оскільки позов заявлено до іншого відповідача.

До того ж , посилання судді на пропуск позивачем строку позовної давності , передбачений ст. 257 ЦК України, є передчасним , оскільки питання пропуску позовної давності для звернення до суду має вирішуватися під час судового розгляду справи.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню з одночасним вирішенням питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 312,314,317  ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2006 року по цій справі скасувати та постановити нову ухвалу про відкриття провадження по цій справі.

Справу направити до того ж суду для розгляду по суті позовних вимог.

Ухвала набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.