ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
02.10.2007 | Справа №2-15/11471-2007 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку № 3 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Назукіна, 3, код ЄДРПОУ 22236588)
До відповідача Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Р.Люксембург, 27, код ЄДРПОУ 01995410)
Про стягнення 321,70 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко
представники:
Від позивача – Бабенко І.М., довіреність № 8205 від 15.08.2005 р., у справі
Від відповідача - Жадько А.В., довіреність № 01-26 від 10.01.2007 р., у справі.
Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” звернулось в особі Центру електрозв’язку № 3 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи» про стягнення 321,70 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов’язань по оплаті наданих послуг за договором № 76 від 13.10.2003 р., переукладеного від 20.06.2007 р. на суму 309,51 грн., що стало приводом для звернення Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку № 3 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» з позовом до суду для стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 10,53 грн., проценти за користування грошовими коштами у розмірі 0,61 грн., а також штрафні санкції - пені у розмірі 1,05 грн.
Представник відповідача у судове засідання з’явився проте відзиву на позов не надав. У судовому засіданні по суті позовних вимог не заперечував.
Представником позивача було заявлено клопотання в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зміну позовних вимог, відповідно якої просить суд провадження у справі в частині стягнення 309,51 грн. припинити у зв’язку з погашенням відповідачем суми заборгованості, стягнути з відповідача річні, інфляційні втрати та пеню.
Вказана заява прийнята судом до розгляду.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ :
13.10.2003 р. між Центром електрозв’язку № 3 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (Підприємство зв’язку) (позивач) та Кримською республіканською установою «Бюро судово-медичної експертизи» (Споживач) (відповідач) був укладений договір № 76 про надання послуг електрозв’язку. (а.с.8-15), який був переукладений в подальшому 20.06.2007 р. (а.с.16-23)
Згідно пункту 1 вказаного Договору Підприємство зв’язку надає Споживачу на послуги електрозв’язку (Послуги), зазначені у додатку 1, та безкоштовні послуги, зазначені у додатку 2.
Послуги, що надаються Підприємством зв’язку, оплачуються згідно тарифів, затверджених згідно з чинним законодавством. (пункт 4.1 Договору)
Відповідно до пункту 4.2 Договору Споживач оплачує послуги згідно спільно узгодженої передплати з отриманням рахунків в абонентському відділі.
Згідно з пунктом 4.6 Договору Споживач для отримання послуг електрозв’язку здійснює щомісячно, до 20 числа поточного місяця, передплату їх вартості у розмірі, не меншому суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерозрахунком.
Згідно умов договору, а також пункту 5 статті 33 Закону України „Про телекомунікації”, пунктів 51, 61 Правил користування місцевим телефонним зв'язком, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 385 від 22.04.1997 р., пунктів 32, 40, 108, 184 Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Кабінетом міністрів України № 720 від 09.08.2005 р., відповідач своєчасно не провів оплату наданих телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість за період з 01.12.2006 р. по 01.05.2007 р. у розмірі 309,51 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи розрахунком заборгованості (а.с.23) та розшифровкою по міжнародним розмовам (а.с.35-36), рахунками за телекомунікаційні послуги за спірний період (а.с.37-41 ), що стало підставою для звернення з позовом до суду й нарахуванню штрафних санкцій.
Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Представником позивача було заявлено клопотання в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зміну позовних вимог, відповідно якої просить суд провадження у справі в частині стягнення 309,51 грн. припинити у зв’язку з погашенням відповідачем суми заборгованості, стягнути з відповідача річні, інфляційні втрати та пеню.
Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зміну позовних вимог, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Так, позивач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України представив докази оплати відповідачем заборгованості за договором в розмірі 490,97 грн. станом на 01.08.2007 р., куди і включена сума позову у розмірі 309,51 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за 27.08.2007 р.. (а.с.46).
Як свідчать матеріали справи вказана сума заборгованості була сплачена відповідачем після подання позовної заяви Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку № 3 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (20.08.2007 р.)
Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу передбачено, що Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт виконання відповідачем зобов'язань по оплаті 309,51 грн. заборгованості за договором про надання послуг електрозв’язку № 76 від 13.10.2003 р. переукладеного 20.06.2007 р., через що провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 309,51 грн. за період з 01.12.2006 р. по 01.05.2007 р. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмета спору.
Позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань у розмірі 10,53 грн. та 0,61 грн. 3% річних.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи» інфляційних витрат у розмірі 10,53 грн. за період з 21.01.2007 р. по 20.06.2007 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.
Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги позивача про стягнення з Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи» 3% річних у розмірі 0,61 грн. за період з 21.01.2007 р. по 20.05.2007 р. підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у розмірі 1,05 грн. за період з 21.03.2007 р. по 20.06.2007 р.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” №543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 36 Закону України «Про телекомунікації», пунктом 5.8 Договору сторони передбачили відповідальність Споживача за несвоєчасну оплату за Договором із розрахунку облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.
Однак заявлена позивачем до відшкодування сума пені у розмірі 1,05 грн. за період з 21.03.2007 р. по 20.06.2007 р. підлягає зменшенню з огляду на наступне.
Листом НБУ від 06.06.2006 р. № 14-011/1373-6039 розмір облікової ставки встановлений 8,5 %.
Листом НБУ від 17.05.2007 р. № 14-011/1150-5118 розмір облікової ставки встановлений 8 % з 01.06.2007 р.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується та підлягає стягненню з відповідача сума пені за період з 21.03.2007 р. по 20.06.2007 р. у розмірі 1,03 грн.
Витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, пункту 1-1 статті 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Р.Люксембург, 27, код ЄДРПОУ 01995410, р/р 35414003003528 в УДК в АРК МФО 824026) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку № 3 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Назукіна, 3, код ЄДРПОУ 22236588, р/р 26032532 в КРД «Райффайзен Банк Аваль» МФО 324021) 1,03 грн. пені, 10,53 грн. інфляційних втрат, 0,61 грн. річних, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення заборгованості у розмірі 309,51 грн. провадження у справі припинити.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.