ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 120
РІШЕННЯ
Іменем України
12.11.2007 | Справа №2-28/13086-2007 |
За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Любисток», м. Рівне
до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна» м. Сімферополь,
про стягнення 44 528,77 грн.
Суддя С. М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Сєлєзньов О.В. – представник по довіреності № 6 від 05.11.2007 р. (довіреність у справі)
Від відповідача – не з’явився
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Любисток», м. Рівне, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна» м. Сімферополь, про стягнення 44 528,77 грн. заборгованості.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвал господарського суду від 21.09.2007 р. та від 16.10.2007 р. не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні двічі повідомлявся належним чином – рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, у зв’язку з неявкою представника відповідача та для надання сторонами додаткових доказів у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
В С Т А Н О В И В:
20.12.2006 року між сторонами було укладено договір на постачання продукції.
Відповідно до п. 1.1. Розділу 1 даного договору постачальник (позивач) зобов’язувався передати у власність покупцеві (відповідачу) продукцію згідно замовлення покупця, а покупець – прийняти і оплатити продукцію.
Пунктом 4.4. вищевказаного договору та протоколу розбіжностей до договору, передбачалось, що покупець (відповідач) оплачує продавцю партію продукції за умовою відстрочення оплати на термін 21 календарний день з дати постачання партії товару.
Так, на виконання умов вищевказаного договору, позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, та поставив відповідачу товар на суму 185 528,79 грн., що підтверджено актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2007 р. по 31.07.2007 р., підписаний обома сторонами без заперечень.
Однак, відповідач у порушення умов даного договору свої зобов’язання виконав не в повному обсязі, сплативши лише 141 000,00 грн.
Таким чином, за даними позивача, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 44 528,77 грн.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно зі ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем на адресу відповідача направлялась вимога № 34 від 23.08.2007 р., в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Любисток», м. Рівне, просило відповідача сплатити борг у сумі 44 528,77 грн.
У відповідь на вищевказану вимогу, відповідач 17 серпня 2007 року направив позивачу лист, в якому, у зв’язку з форс-мажорними обставинами просив надати ТОВ «Бізнес Альянс-Україна» відстрочку по сплаті боргу в розмірі 44 528,00 до 01 листопада 2007 року.
Однак, відповідач заборгованість в розмірі 44 528,77 грн., на день розгляду справи, позивачу не сплатив.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, на день розгляду справи, в сумі 44 528,77 грн. заборгованості документально встановлений, підтверджений матеріалами справи, та не оспорювався відповідачем.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 16.11.2007 року.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
1). Позов задовольнити.
2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна» (юридична адреса: 95010, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ковильна, 74, к. 2; фактична адреса: 95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Набережна, 83-А, ідентифікаційний код 34459206, р/р 26000840100025 у Кримській філії ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 384942, або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Любисток» (33024, м. Рівне, вул. Соборна, 444-а, р/р 26007001733001 в Рівненській філії АТ «Укрінбанк», МФО 333216, ідентифікаційний код 33618885) 44 528,77 грн. заборгованості, а також 445,29 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим законної сили
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Альошина С.М.