Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-2611\11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Кавун Т.В.

                             Доповідач Єгорова  С. М.   

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.03.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

          головуючого:  

Єгорової С.М.

          Суддів –Полежая В.Д., Письменного О.А.

                                  при секретарі –Салабай М.В.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу Х11 «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами від 02.12.2010 року №2748-V1, розглянула в порядку письмового провадження в місті Кіровограді  адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі   Кіровоградської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», за апеляційною скаргою  управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області на постанову  Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2010 року і

В С Т А Н О В И Л А :

15 січня 2010 року ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі   Кіровоградської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».

Зазначав, що має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що всупереч положенням закону таке підвищення відповідачем не нараховувалося і не виплачувалося, просив зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому у повному обсязі підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2006 року по день ухвалення рішення.     

 Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2010 року позов задоволено частково.

          Суд поновив позивачу строк звернення до суду за захистом порушених прав, зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної  пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого  на час виплат за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням здійснених виплат.

В решті позовних вимог суд відмовив.

У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Зазначає, що Державним бюджетом кошти на виплату підвищення до пенсії дітям війни не передбачені і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано, мінімальний розмір пенсії, передбачений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  для перерахунків або підвищень пенсій не застосовується. Крім того, позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду за захистом порушеного права.

 Позивач постанову суду не оскаржив.

 Згідно з ч.8 ст.183-2 КАС України апеляційна скарга управління Пенсійного фонду розглянута в порядку письмового провадження.

          Перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення у визначених статтею 195 КАС України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

          Встановлено, що позивач відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" набув статусу дитини війни.

          Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни  пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

          Наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, гарантоване ст.46 Конституції України, є визначальною для вирішення даного спору.

 У 2007-2009 роках управлінням Пенсійного фонду йому не нараховувалися кошти, передбачені ст.6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у встановленому цією нормою розмірі.

Суд дійшов правильного висновку, що посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань на виплату підвищення до пенсії дітям війни не є підставою для відмови у позові, оскільки реалізація особою права, пов'язаного з отриманням бюджетних коштів, яке базується на чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може залежати від бюджетних асигнувань.

Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.

Враховуючи наведене, не можна визнати обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо неправомірності застосування судом до спірних правовідносин положень ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і у повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Виходячи з наведеного, суд обгрунтовано визнав протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області по ненарахуванню позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», проте період, за який має бути проведено нарахування і виплата підвищення до пенсії, суд визначив неправильно.

Відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права,  відповідно до якого людина,  її права  та  свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В той же час, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду.

                Відповідно ст.99 КАС України,  в редакції, що діяла на час подання позовної заяви до суду першої інстанції, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

                 Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду 15 січня 2010 року з вимогами про перерахунок та виплату підвищення до пенсії з 2006 року по день ухвалення рішення, тобто з пропуском встановлено строку звернення до суду.

                 Представник відповідача подав до суду клопотання, в яких наполягав на відмові у задоволенні позову з підстав пропуску позивачем річного строку звернення до суду.

                 Проте, суд першої інстанції поновив позивачеві строк звернення до суду, пославшись на те, що відповідачем не надано жодних доказів того, що позивачу було відомо про порушення його прав більше ніж за рік до звернення до адміністративного суду.

Такі доводи не можна визнати обґрунтованими, оскільки виплати пенсії і підвищення до пенсії є щомісячними, позивач знав розмір цих виплат і в разі незгоди з їх розміром мав право звернутися до суду. Позивач не довів поважність причини пропуску ним строку звернення до суду, тому передбачених законом підстав для його поновлення немає.

          Відповідно до ч.2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

          На час перегляду справи апеляційним судом чинною є ст.100 КАС України в редакції Закону України № 2453-У1 від 7 липня 2010 року, згідно з якою адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне в частині відмови в задоволенні позову постанову суду першої інстанції залишити без змін, а в іншій частині -скасувати.

Позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області по не нарахуванню позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 15 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 17 березня 2010 року і зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату йому за вказаний період підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної  пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», підлягають задоволенню.

В іншій частині позовні вимоги необхідно залишити без розгляду, в зв’язку з пропуском без поважних причин строку звернення до суду, відповідно до ч.1 ст.203 КАС України.

           Керуючись ст.ст. 183-2 ч.8, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 203 ч.1,  205 ч.1 п.1, 206, 212, 254 ч.5 КАС України, Законом України від 2 грудня 2010 року № 2748-У1 «Про внесення змін до розділу ХП «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління  Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області  задовольнити частково.

Постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2010 року  в частині задоволення позовних вимог скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області по ненарахуванню ОСОБА_3 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист

дітей війни»за період з 15 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 17 березня 2010 року і зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому за вказаний період підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної  пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням здійснених виплат.

Позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області по ненарахуванню ОСОБА_3 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 14 січня 2009 року і зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу за вказаний період підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної  пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- залишити без розгляду.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча:

Судді: