Справа № 2-342/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

(Заочне)

31 січня 2011 року Солом’янський районний суд м. Києва

у складі суду: головуючого судді                    - Калініченко О.Б.

                              при секретарі                              - Кучерявець О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом громадянина Німеччини п. ОСОБА_1 до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, Фірми Хандльова «РАБЕКО»- ОСОБА_2 про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів та послуг №43797 –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вищезазначеною позовною заявою до відповідачів та просить суд достроково припинити дію свідоцтва №43797 в Україні на знак для товарів та послуг OTOW»повністю та зобов’язати відповідача Державний департамент інтелектуальної власності внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг стосовно дострокового припинення дії свідоцтва України №43797 на знак для товарів та послуг і здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені Державного департаменту інтелектуальної власності «Промислова власність».

В обґрунтування права на звернення до суду представник позивача посилалася на ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»№3689-ХІІ від 15.12.1993 року з наступними змінами та доповненням, згідно якої, якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

Мотивує свої вимоги тим, що позивач вже багато років виробляє товари під торговельною маркою ». Для здійснення своєї діяльності позивачем також була створена компанія «Фірштейн ГмбХ», директором та єдиним засновником якої він є.

Позивач безпосередньо та через компанію «Фірштейн ГмбХ»здійснює свою діяльність під торговельною маркою »переважно в країнах Європи, а також країнах Азії, Південної Америки тощо. Тому позивач вважає, що діями відповідачів створюються перешкоди у набутті ним прав інтелектуальної власності на торговельну марку »в Україні.

У зв’язку з цим позивач просить суд достроково припинити дію свідоцтва України №43797 на знак для товарів та послуг », зобов’язати Державний департамент інтелектуальної власності внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг щодо дострокового припинення дії вказаного свідоцтва та здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши суду заяву з проханням слухати справу у його відсутність. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечував.

Відповідачі були повідомлені про розгляд справи відповідно до вимог ст.ст.76, 77 ЦПК України, в судове засідання не з’явилися, представників не направили і про причини неявки в судове засідання суд не сповістили.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд, враховуючи думку представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши і проаналізувавши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та про задоволення позовної заяви в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач –громадянин Німеччини п. ОСОБА_1 являється власником міжнародної реєстрації №995602 для товарів та послуг 02, 16 та 25 класів Міжнародної класифікації товарів та послуг (МКТП) з пріоритетом DE, 04.04.2008, 30 2008 002 087.3/02 та є відомим виробником товарів під торговельною маркою »в країнах Європи, а також Азії, Південної Америки тощо.

Про відомість та популярність торговельної марки »п. ОСОБА_1 свідчать наступні дані, з якими можна ознайомитися зокрема через мережу Інтернет.

Так, позивач має свій сайт http://www.molotow.com/, який регулярно поновлюється. Даний сайт можна легко знайти через будь-які пошукові сервери та отримати необхідну інформацію щодо діяльності позивача, продукції та дії його офісів. Крім того, на даному сайті можна ознайомитися з електронною версією каталогів товарів, пропонованих позивачем для продажу. Торговельна марка TOW»добре відома споживачам в країнах Європи, зокрема і в Україні, і товари користуються великим інтересом серед них.

Також позивач фактично використовує позначення за міжнародною реєстрацією №995602, систематично реалізуючи свої товари через магазини різних міст України, а саме в Києві, Львові тощо. Для подальшого розвитку на ринку України та законної реалізації своїх прав позивач періодично проводить моніторинг на наявність в Україні зареєстрованих торговельних марок, схожих та/або ідентичних з його позначенням за міжнародною реєстрацією №995602.

В ході проведення останнього відповідно до виписки з Державного реєстру свідоцтв України виявлено, що 15 жовтня 2004 року Укрпатентом було видано свідоцтво на знак для товарів та послуг LOTOW»за №43797 на ім'я польської компанії Фірма Хандльова «РАБЕКО»- ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: Кєрсновскєґо 16с, 03-161 Варшава, Польща у відношенні товарів 02 класу МКТП, а також те, що даний товарний знак не використовується власником.

Таким чином, дія свідоцтва №43797 на товарний знак »(Фірма Хандльова «РАБЕКО»- ОСОБА_2) на Україні є перешкодою для реалізації прав позивача щодо подальшого розвитку виробництва п. ОСОБА_1 та його компанії «Фірштейн ГмбХ»та подальшої реєстрації будь-якого з варіантів позначення ».

Пунктом 2 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»встановлено, що свідоцтво надає його власнику право використовувати знак, при цьому власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва (ст. 17 Закону).

Крім того, згідно п. 4 ст.18 Закону, якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання.

Дії, які визнаються використанням знака, наведені у п. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг».

З огляду на це, позивачем було проведено дослідження щодо товарів, які пропонуються в Україні до реалізації в магазинах, на ринках та через мережу Інтернет, але будь-яких товарів, зокрема, маркованих позначенням »виробництва Фірма Хандльова «РАБЕКО»- ОСОБА_2 або пропонування до продажу цих товарів власником свідоцтва №43797 виявлено в Україні не було.

Відсутність даних про діяльність власника свідоцтва в мережі Інтернет про товари, запропоновані для продажу, є доказом невикористання вказаного знаку.

Слід також зазначити, що відомості щодо видачі ліцензії Фірмою Хандльова «РАБЕКО»- ОСОБА_2 на використання торгової марки »іншим особам не виявлено. Таким чином, знак шляхом видачі ліцензії на використання знаку іншим особам також не використовується.

Враховуючи те, що підставою для припинення дії свідоцтва є невикористання торговельної марки, а також те, що відповідачем не було надано доказів використання або наявності поважних причин щодо невикористання торговельної марки, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки належними та допустимими доказами по справі доведено факт невикористання знаку для товарів та послуг »за свідоцтвом №43797 Фірмою Хандльова «РАБЕКО»- ОСОБА_2 в Україні щодо заявлених товарів вже більше трьох років, а саме з 15.10.2004 року до подання позову.

Виходячи з того, що Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України відповідно до покладених на нього повноважень не відслідковує використання та порушення прав власником свідоцтва України на знак для товарів і послуг, його діями права позивача не були порушені, суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню понесені ним судові витрати з відповідача Фірми Хандльова «РАБЕКО»- ОСОБА_2.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 492, 493, 495, 499 ЦК України, Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»від 15.12.1993 року №3689-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями), Положенням про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів та послуг, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 року №10 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.01.2002 року за №64/6352 з подальшими змінами та доповненнями, Положенням про Державний департамент інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 року №997, ст.ст. 10, 11, 57-60, 86, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224, 228  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Достроково повністю припинити дію свідоцтва №43797 в Україні на знак для товарів та послуг », що зареєстроване на ім’я Фірма Хандльова «РАБЕКО»- ОСОБА_2.

Зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг стосовно дострокового припинення дії свідоцтва України №43797 від 15.10.2004 року повністю та здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Стягнути з Фірми Хандльова «РАБЕКО»- ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 8,50 грн. державного мита та по 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: